Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Перші інструментальні метеорологічні спостереження на території України було розпочато у Києві в 1771 році військовим лікарем Лерхе. Наприкінці XVIII ст. систематичні спостереження за погодою, режимом р. Дніпра біля м. Києва почав проводити видатний громадський діяч та вчений Максим Федорович Берлінський.
Першу систематизовану мережу станцій метеорологічних спостережень на території сучасної України організував Олександр Кловський. Вона розміщувалась від Бесарабії до Криму та від Одеси до Чернігова.
На 1914 рік на території України майже в кожній губернії існували свої мережі гідрометеорологічних спостережень. Вони утримувались за рахунок бюджету губерній. Під час І Світової війни відбулося перше бойове застосування метеопостів – за їхніми прогнозами літали аероплани та підіймались на повітряних кулях коригувальники артилерії. Не припинялась робота метеорологів ані під час революції та громадянської війни…
За часів УРСР 19 листопада 1921 року була створена єдина державна метеорологічна служба України – Укрмет.
читайте також:
Під час Другої світової війни Гідрометеорологічна служба входила до складу Збройних Сил СРСР. Підрозділи гідрометеорологічної служби надавали військам зведення про стан погоди, режими водних об’єктів, прохідність доріг і місцевості різними видами бойової техніки. Ці зведення широко використовувались для планування і проведення оборонних і наступальних операцій.
Оскільки для для розробки прогнозів погоди над територією противника були необхідні дані фактичної погоди, на тимчасово окупованих територіях метеорологічні спостереження проводились партизанськими загонами і спеціальними розвідувальними групами. У 1941 році на цих територіях діяло 70 підпільних метеопостів, у 1942 – 97, а в 1943 – 134.
Ці прогнози допомогли при плануванні і здійсненні масштабної військової операції з визволення Києва восени 1943 року, коли під завісою туманів було здійснено безпрецедентне перекидання 3-ї танкової армії з Букринського на Лютіжський плацдарм.
За часів незалежності України і розбудови Збройних Сил України
1 червня 1993 року була створена Гідрометеорологічна служба (ГМС – ред.) Збройних Сил України. Наказом Міністра оборони України № 116 від 27 травня 1993 року її очільником був призначений видатний фахівець, полковник Олександр Давидов. До складу ГМС перейшло все технічне оснащення та особовий склад гідрометеорологічних підрозділів СРСР, які базувались на території України.
Указом Президента України № 208/2003 від 11 березня 2003 року “Про День працівників гідрометеорологічної служби” 19 листопада визначено Днем працівників гідрометеорологічної служби.
Про організацію Національної Гідрометеорологічної служби України розповів начальник ГМС ЗС Командування сил підтримки ЗС України полковник Рафіль Мусін:
– Національна Гідрометеорологічна служба України складається з Гідрометеорологічної служби України (яка входить до складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій – ред.), Гідрометеорологічної служби Збройних Сил України та гідрометеорологічних підрозділів інших міністерств, відомств.
На даний час у Збройних Силах України нараховується понад 70 гідрометеорологічних (метеорологічних) підрозділів, де проходять службу понад 550 військовослужбовців та працівників Збройних Сил.
Гідрометеорологічна служба Збройних Сил України призначена для організації та проведення гідрометеорологічної підтримки військ (сил) з метою об’єктивної оцінки та врахування гідрометеорологічних умов при підготовці і проведенні заходів бойової підготовки, підготовці та проведенні операцій (бойових дій), використанні гідрометеорологічних даних для ефективного застосування зброї і бойової техніки, попередженні про небезпечні і стихійні явища.
Гідрометеорологічна підтримка Збройних Сил України здійснюється Гідрометеорологічним центром ЗС України, штатними гідрометеорологічними підрозділами видів ЗС України (Повітряні Сили, Військово-Морські Сили, Сухопутні війська). Гідрометеорологічну підтримку Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, структурних підрозділів Міністерства оборони, Генерального штабу ЗС України, підрозділів, які виконують завдання в операції Об’єднаних сил, здійснює Гідрометеорологічний центр Збройних Сил України.
– Що означає гідрометеорологічна підтримка?
– Гідрометеорологічна підтримка – це комплекс взаємопов’язаних організаційних і практичних заходів, які здійснюються для оцінки та урахування гідрометеорологічних умов під час прийняття рішень, планування, підготовки і проведення операцій (бойових дій – ред.), використання гідрометеорологічних даних для ефективного застосування зброї і бойової техніки та попередження про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища.
Для покращення ефективності наземних, повітряних та морських операцій та гуманітарних місій війська (сили) потребують інформації про фактичні та прогностичні умови навколишнього середовища. Гідрометеорологічні дані є невід’ємною складовою частиною інформування для ухвалення рішень на всіх етапах планування проведення операцій (бойових дій).
Гідрометеорологічна підтримка здійснюється постійно на всіх етапах життєдіяльності Збройних Сил: під час повсякденної діяльності, планування та проведення заходів оперативної, бойової підготовки, підготовки та в ході ведення операцій (бойових дій); під час виконання заходів в миротворчих операціях, місіях.
З 1995 року разом с військовими країн НАТО метеорологи беруть участь у миротворчих місіях у Югославії, Косово, Сьєрра-Леоне Ліберії, Конго.
– Як здійснюється підготовка майбутніх кадрів для Гідрометеорологічної служби?
Підготовку офіцерів кадру та запасу для потреб гідрометеорологічної служби проводить кафедра військової підготовки Одеського державного екологічного університету. Кафедра ОДЕкУ готує офіцерів тактичного рівня (термін навчання – 5 років, за системою «4+1» «студент+курсант») за замовленням Командування Сил підтримки ЗС України. На даний час на різних курсах навчаються до 46 осіб.
Фото Командування Сил підтримки Збройних Сил України
