Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
9 листопада в День української писемності та мови в Києві стартував ХХІІ Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, який об’єднає тисячі його учасників від школярів-третьокласників до студентів вишів. Цього року церемонія його відкриття відбулась у знаковому та святому для кожного українця місці — митрополичих палатах Софії Київської.
Організаторами конкурсу, який пройде в чотири етапи і триватиме до травня 2022 року, стали Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України та Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів».
З вітальним словом до присутніх звернулась заступник Міністра освіти і науки, голова організаційного комітету конкурсу Віра Рогова.
— За два десятиліття існування конкурсу на сьогодні ми маємо понад 200 його переможців, — зазначила Віра Борисівна. — Вірю, що всі вони не лише добрим словом згадують участь у конкурсі, а й роблять свій вагомий внесок на своїх посадах в українську культуру. Спілкуючись з колегами, ми сьогодні проговорили зміни в конкурсі. Отже, з метою зацікавленості вивчення рідної мови, її популяризації маємо наміри внести зміни в Положення про конкурс, де прописати додаткові бали переможцям і призерам під час вступу до вищих навчальних закладів. Вважаю, що такі зміни мотивуватимуть шкільну молодь до якісних знань з української мови. Крім того, 14 переможців конкурсу з наступного року отримуватимуть підвищену стипендію Президента України.
Протягом багатьох років підтримує конкурс імені Петра Яцика й очолює журі директор Інституту української мови Національної академії наук України доктор філологічних наук Павло Гриценко. Павло Юхимович переконаний, що стан мови, наявність перспектив для її розвитку — один з маркерів життєздатності держави.
— Дуже важливо, що до організації проведення конкурсу долучилося й Міністерство оборони України, — наголосив на церемонії відкриття конкурсу Павло Гриценко. — Тому що немає почеснішої місії, ніж боронити нашу державу, боронити нашу українську душу й культуру. Перебуваючи сьогодні в оборонному відомстві під час написання традиційного радіодиктанту національної єдності, я був приємно вражений бажанням офіцерів управлінської ланки вдосконалювати свої знання з української мови.
За словами Павла Юхимовича, у минулі роки Міжнародним конкурсом української мови в середньому було охоплено близько 5 мільйонів осіб у всьому світі. Це не лише учасники, а й вчителі, родини учасників, організатори на всіх етапах конкурсу, меценати.
— Чим ширшим буде коло тих, хто прикипів до цього конкурсу, хто вносить до його проведення креативні думки, хто його підтримує, тим швидше ми отримаємо бажаний результат — утвердження українського центризму й посилення української України, — підсумував Павло Гриценко.
Незмінними та активними учасниками конкурсу є курсанти вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та ліцеїсти військових ліцеїв оборонного відомства. А Міністерство оборони так само незмінно є співорганізатором цього престижного конкурсу. Про це у своєму виступі зазначила заступник Міністра оборони України Ганна Маляр.
— Українська мова — це чинник нашої безпеки, — наголосила Ганна Василівна. — Це ми дуже добре зрозуміли з початком російської агресії. І українська мова це та цінність, яку на Сході боронять сьогодні наші герої. Історія української мови — це історія незламності нашої нації, це символ нашої державності. Так вважає понад 70 відсотків українців. Але так вважаємо не тільки ми з вами. Українську мову вважали символом державності й ті, хто намагався її знищити.
Як приклад, Ганна Маляр навела указ сенату Російської імперії 1908 року, де без усякого сорому було написано, що розвиток української культури й мови становить небезпеку для самої Російської імперії. Це і є причина намагань знищення української мови.
Після короткого виступу Ганна Маляр представила присутнім на урочистій церемонії переможницю попереднього ХХІ конкурсу серед ліцеїстів Карину Каракай, яка навчається в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Важлива деталь: Карина бере участь у Міжнародному конкурсі імені Петра Яцика вже 8 років — з 3-го класу.
— Перш за все хочу подякувати моїм вчителям, які прищепили мені любов до рідної мови, а також організаторам цього надважливого конкурсного заходу, — зазначила Карина. — Вважаю, що основною метою цього конкурсу є не визначення найрозумнішого, а мотивація до вивчення української мови. Мене ж перемога надихнула і я продовжую працювати над собою — понизити планку не маю права.
Кореспонденту АрміяInform дівчина розповіла, що в майбутньому мріє навчатися в Інституті міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. А поки що удосконалює свої знання й допомагає подругам по взводу.
Серед учасників церемонії відкриття конкурсу була ще одна переможниця (2019 року) серед студентів — Андріана Біла. Вона також переможниця Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка (2019), лауреатка президентської стипендії. А ще — авторка документального фільму про В’ячеслава Чорновола «Держава — це я». Власне перемога у конкурсі імені Петра Яцика спонукала Андріану до дослідницької роботи й журналістської діяльності — вона дописувачка газети «День».
— Українська мова завжди була чинником страху в усіх репресивних систем, в тому числі й радянської, а відтепер і російської, — наголосила Андріана Біла. — В 30-х роках минулого століття власне за українську мову було вбито близько 10,5 мільйонів українців. Це наймасштабніший геноцид у Східній Європі. Тому молоді важливо дотримуватися пильності, тому що в таких історичних умовах, які є на сьогодні, ми постійно будемо під загрозою з боку агресора. А поглиблене вивчення української мови завжди буде нашим імунітетом.
Підтримку конкурсу та його учасникам висловили також член Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» Олександр Огороднійчук, виконавчий директор «Ліги українських меценатів» Світлана Короненко та Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
На адресу майбутніх учасників Міжнародного конкурсу української мови пролунали слова підтримки й побажання перемоги.
