Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Організація Об’єднаних Націй досі залишається важливою інституцією для врегулювання міжнародних конфліктів. Причому ця організація виконує різні функції, залежно від регіону та завдань, які перед нею стоять. Для України після початку збройної агресії у 2014 році ООН стала одним із ключових майданчиків обговорення прав людини на тимчасово окупованих територіях та визнання нелегітимними дій Кремля у Криму. Кореспондент АрміяInform поспілкувався з дослідницею міжнародного права з Німеччини Марією Владіміровою про сучасну роль ООН в розрізі миротворчої діяльності та гуманітарної роботи.
— В чому, на Вашу думку, значення Організації Об’єднаних Націй для підтримання миру й безпеки в сучасному світі?
— Якщо аналізувати важливість ООН для підтримання миру й безпеки сьогодні, то треба подивитися на завдання цієї організації, коли вона створювалася. Там можна виділити три основні завдання. Це забезпечення миру й міжнародного правопорядку, розвиток дружніх відносин між націями й державами та забезпечення прав людини як універсальної цінності.
Довідково. Марія Владімірова — студентка магістратури програми War and Conflict Studies Потсдамського університету. Досліджує порушення Росією свободи судноплавства в Чорному морі після 2014 року. Також є радницею фракції зелених у Бундестазі з питань зовнішньої політики.
Якщо ми аналізуватимемо в розрізі цих завдань, то ООН з ними цілком дає собі раду. Щодо першого завдання (забезпечення миру. — АрміяInform), то організація найбільше отримує критики.
Є міжнародні місії, вони бувають успішні, адже сприяють миру та забезпеченню стабільності у світі. Але водночас ми бачимо, що реальний вплив ООН падає. Також йдеться про миротворчу діяльність.
Держави, які найбільше беруть участь у миротворчих місіях ООН
Гадаю, що важливим прикладом була Резолюція № 74/270 Генасамблеї ООН, яку ухвалили на початку пандемії коронавірусу. В цьому документі йшлося про те, що сторони всіх конфліктів у світі закликають зробити так звану гуманітарну паузу, тобто зупинити вогонь на невизначений час. Оскільки ця пандемія є глобальним викликом для всіх нас і поки ми з нею не розберемося, було б добре припинити вогонь.
Довідково: 23 березня 2020 року генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що настав час «глобального припинення вогню до кінця цього року (2020-го. — АрміяInform). Ми маємо зробити все, щоб уникнути нової холодної війни». А 1 липня 2020 року було ухвалено Резолюцію № 2532 Ради Безпеки ООН, яка закликала до «загального та негайного припинення бойових дій у всіх ситуаціях, які стоять на порядку денному». Цей документ підтримали 15 держав: Китай, Франція, Російська Федерація, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Бельгія, Домініканська Республіка, Естонія, Німеччина, Індонезія, Нігер, Сент-Вінсент і Гренадіни, Південна Африка, Туніс та В’єтнам.
Ми, як українці, знаємо, як цей вогонь «припинився». Попри, здавалося б, хорошу ініціативу від дуже відповідальної міжнародної структури, якою залишаються Об’єднані Нації, ця Резолюція пройшла повз усіх. Навіть якщо не йдеться про її імплементацію, то про неї навіть не згадували у багатьох миротворчих процесах. Ми знаємо це з Мінського процесу.
читайте також:
Вважаю, що важливою функцією для таких міжнародних організацій є створення таких точок відліку, до яких потім можуть звертатися держави, партії під час переговорів. І от саме ця Резолюція буквально провалилася, тому що вона не була помічена в миротворчих процесах.
— Яким чином проявляється нині криза системи ООН?
— Згаданий вище приклад показує, що ООН як суб’єкт у миротворчих процесах також втрачає свою релевантність. Інша критика, яку часто озвучують, — неможливість Ради Безпеки ООН реально впливати на кризові ситуації у світі. Ми багато бачили, як Радбез фактично блокує один із постійних членів. І щодо української ситуації було видно, що цей орган вже не є ефективним інструментом, як це було за часів холодної війни.
Водночас більш символічна політична релевантність ООН показує, що не припиняється дискусія щодо переформатування чи розширення Радбезу як основного інструменту сприяння миру та стабільності у світі. Є дискусія в Німеччині, чи може ця країна отримати своє постійне місце в Радбезі поруч із Францією та Британією. Чи, можливо, якимось чином буде імплементовано, що Європейський Союз як наднаціональна організація теж отримає постійне місце в Радбезі ООН.
За державами, які створюють міжнародне право, імплементуючи його, зокрема, й завдяки посередництву ООН, все ще залишається інтерес у рамках співпраці цієї організації. Вона досі є для них цікавим майданчиком.
Операції ООН з підтримання миру станом на 2019 рік
Щодо іншого завдання, а саме сприяння дружнім відносинам між державами, то, на мою думку, багато ініціатив, які ООН реалізовує поряд з безпековими функціями, є вкрай успішними. Поряд з паризькими кліматичними цілями, Цілі сталого розвитку ООН були раніше. Останні дійсно імплементовані в законодавство дуже багатьох держав світу — не лише класичного старого Заходу. Йдеться і про діяльність такої організації, як ЮНЕСКО.
— Яким чином ООН сприяє налагодженню стабільної співпраці між державами?
— Ті чи інші агенції ООН дійсно сприяють розвитку дружніх відносин між державами та їхній взаємній роботі над втілюваними цілями. Єдиний компонент, в якому дуже багато конфліктів, — це миротворча діяльність.
Якщо ж ідеться про права людини, гадаю, що тут ситуація схожа на миротворчість. Є дуже багато документів, і фактично нинішня міжнародна система прав людини побудована на них. Але щодо механізмів реального впливу, то дуже важко казати, що ООН виконує багато функцій. Все ж таки більшість цієї роботи лежить на державах.
ООН залишається майданчиком, де країни обговорюють ці проблеми: якщо ми, наприклад, подивимося на ситуацію з політичними репресіями в Росії, Білорусі чи масовими репресіями проти уйгурів у Китаї, то ці питання виносяться на порядок денний. Але там вони можуть отримувати лише додаткову увагу.
Втім, наразі ООН вже не виконує функції активного створення міжнародного права. Сьогодні це більше функції комунікації між державами щодо тих чи інших проблемних питань.
— В чому полягає сучасна гуманітарна місія ООН?
— Ми як громадяни більш-менш стабільних країн, до яких належить і Україна, забуваємо, що ООН виконує багато гуманітарної роботи. Мова йде про країни Африки та Латинської Америки — просто мільйони людей загинуть від голоду, якщо ООН з усіма її проблемами перестане існувати. Не має іншої подібної структури, яка наразі виконувала б так багато гуманітарних функцій. Це стосується доступу до освіти в бідних нестабільних країнах.
Тож вважаю, що ми не повинні судити ООН лише по тому, як вона втілює свої функції в Раді Безпеки чи миротворчі функції, треба пам’ятати і про дружні відносини між націями, гуманітарну й культурну сфери.
