Давати прогнози на війні — справа дуже не вдячна, адже відсоток тих, кому вони не подобаються, значно вищий, ніж тих, кого хоч частково задовольняють. Це відбувається тому, що більшість таких «воєнних прогнозів» — песимістичні, бо й сама війна — справа невесела, і «покращення» у ній бувають дуже рідко. Реальні ж передбачення або навіть ті, що справджуються частково, нагадують більше нагнітання обстановки.
Але те, що відбуватиметься далі, — наслідок того, що сталось раніше. Отже, прогнозуючи найближчі події, варто проаналізувати теперішні і не дуже далекі минулі. Якщо ті були і є невеселими, то й майбутнє принесе не дуже багато радості й позитиву, на які ми часто сподіваємось. Аналізуючи деякі події і факти жовтня, можна дійти певних висновків, що ситуація на Донбасі стараннями російських окупаційних військ продовжить загострюватися.
Жовтень: калібри — зростають, «приходи» — стають влучнішими
У вересні-жовтні 2021 року Росія фактично виконала свої «основні осінні» завдання, добудувала «Північний потік — 2» (залишилась його сертифікація, яку Кремль намагається правдами-неправдами провести якнайшвидше, і це йому поки вдається. — Авт.) і провела вибори в Держдуму так, щоб перемогла партія влади — «Єдіная Россія» (324 депутати з 450, плюс кілька десятків депутатів і фракцій — «сателітів». — Авт.).
Політична ситуація там сьогодні контрольована, керована і стабільна, тому Кремль починає вирішувати решту «невирішених» питань за іншими напрямками, включаючи окупований український Донбас. У подібних ситуаціях Росія діє традиційно — загострює обстановку.
Дійсно, з середини жовтня в зоні проведення ООС посилилися обстріли і збільшилися калібри застосованого озброєння. Те, що окупанти регулярно б’ють навіть із заборонених Мінськими угодами стволів, включаючи артилерію 122-мм, підтверджують і дані пресцентру штабу ООС, і звіти спостерігачів СММ ОБСЄ.
За цими повідомленнями складається така картина:
– починаючи з 13 жовтня лише одного дня (17 жовтня 2021 року. — Авт.) російські окупанти не застосовували забороненого Мінськом озброєння;
– починаючи з 20 і до 31жовтня щодня по українських позиціях били 120-мм і 82-мм міномети;
– останній тиждень жовтня, починаючи з 26 і до перших днів листопада щодня у штабі ООС фіксували по півтора десятка (і більше) обстрілів наших військ, у хід пішла 122-мм ствольна артилерія, за ці дні втрати серед українських воїнів зросли;
– у другій половині жовтня зафіксовані удари російських окупантів по місцевій інфраструктурі і житлових районах, розташованих уздовж лінії розмежування населених пунктів, як на території, яку контролює Україна, так і на «власній».
Збільшення обстрілів можна пов’язати з тим, що російські окупаційні війська змогли провести перегрупування сил і засобів, «підтягнути» необхідне озброєння, всупереч «мінським» домовленостям, на нові позиції ближче до лінії зіткнення. Це відбувалося без жодного контролю з боку спостерігачів СММ ОБСЄ, роботу яких більш ніж на тиждень заблокували російські окупанти.
13 жовтня 2021 року українські військові затримали російського бойовика Андрія Косяка, якого окупанти намагались видати за офіцера представництва так званої ЛНР у Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК). Затримання спровокувало наступні акції протесту з боку окупантів і блокування роботи спостерігачів ОБСЄ на непідконтрольних Україні територіях.
Блокування спостерігачів тривало тиждень — з 17 до 23 жовтня, і цього було достатньо для безконтрольного переміщення озброєнь і перегрупування сил і засобів, які за Мінськими домовленостями повинні зберігатись на визначених майданчиках відведення.
Після відновлення своєї роботи на непідконтрольних Україні територіях патрулі від СММ ОБСЄ виявили десятки і навіть сотні порушень вимог до розташування техніки і озброєнь російських окупаційних військ. Про це йдеться в щоденних звітах Моніторингової місії. За кілька днів, а саме 26 жовтня, це озброєння почало «працювати» по українських позиціях і по житлових кварталах «прифронтових» населених пунктів.
Удар «Байрактара», який сколихнув «Нормандію»
Саме наприкінці жовтня 2021 року сталась доволі знакова подія, яка ще вплине на перебіг російсько-української війни, — Україна застосувала ударні БПЛА. Поблизу Гранітного російська артилерія вела вогонь по наших позиціях, українцям довелося завдати удару у відповідь із застосуванням розвідувально-ударного безпілотного комплексу Bayraktar TB2.
Як повідомив ГШ ЗС України, це було перше бойове застосування «Байрактарів» у районі проведення ООС. Воно здійснювалось за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-лейтенанта Валерія Залужного.
З 14:25 до 15:15 батарея гаубиць Д-30 російсько-терористичних військ обстрілювала позиції Об’єднаних сил в районі населеного пункту Гранітне. Два військовослужбовці Збройних Сил України під час обстрілу зазнали поранень, один із них загинув. «З початком обстрілу, через СММ ОБСЄ було невідкладно висунуто вимогу щодо припинення вогню, надіслано ноту дипломатичними каналами. Втім, окупанти не реагували, — повідомив Генеральний штаб ЗС України. — З метою змушення ворога до припинення вогню було застосовано «Байрактар». Безпілотний літальний апарат не пересікав лінії зіткнення і керованою бомбою знищив одну гармату російсько-окупаційних військ», — йдеться в заяві Генерального штабу ЗС України.
Представники російських окупантів із ОРДЛО зразу ж заявили, що застосування «Байрактарів» порушує пункт Мінського меморандуму «про заборону польотів бойової авіації та іноземних БПЛА вздовж лінії зіткнення», на це українські військові стверджують, що безпілотник не перетинав лінію розмежування і це зафіксовано в певних документах.
Реакція Росії була взагалі суперечливою: міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров висловив сумнів у самому факті застосування безпілотника, а прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «постачання турецької зброї на Донбас для її використання Збройними Силами України може призвести до дестабілізації ситуації в регіоні».
Наступного дня, 27 жовтня, наш партнер по Нормандському формату — Німеччина виступила з доволі несподіваною для нас заявою. Представник МЗС Німеччини Андреа Сасс висловила занепокоєння у зв’язку з тим, що українські військові вперше застосували Bayraktar на Донбасі. Вона зазначила, що відповідно до Мінських домовленостей лише моніторингова місія ОБСЄ може застосовувати безпілотники на Донбасі (майже повторюється «заява» бойовиків ОРДЛО. — Авт.).
На цю заяву німецького МЗС відповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Німеччині Андрій Мельник у коментарі виданню Bild. Він зазначив, що не згоден із МЗС Німеччини та рішуче відкидає зауваження Берліна. За його словами, «українці мають законне право на самооборону, «якщо її територію день і ніч обстрілюють важким російським озброєнням та гинуть мирні жителі та солдати».
Згодом, наступного дня, 28 жовтня, подібну до «німецької» заяву зробила Франція. У французькому МЗС заявили, що такі дії українських Збройних Сил суперечать умовам «нового всеохоплюючого перемир’я» на Донбасі, яке запрацювало з 27 липня 2020 року.
«Франція разом із Німеччиною продовжує свої зусилля в рамках Нормандського формату з метою повного виконання Мінських домовленостей, які є єдиною затвердженою основою для тривалого вирішення конфлікту на Донбасі. Ми закликаємо сторони до поміркованості та деескалації», — говориться в заяві.
І тільки Сполучені Штати Америки вчергове заявили, кого вважають справжнім порушником процесу мирного врегулювання на Донбасі і на кому реально лежить провина за ескалацію конфлікту. США, реагуючи на застосування Україною ударного безпілотника, закликали сторони конфлікту дотримуватись припинення вогню, але нагадали, що раніше російські окупанти неодноразово використовували артилерію та БПЛА проти української армії. Про це йдеться у Twitter посольства США в Україні.
«Давайте будемо чесними — сторона, яку підтримує Росія, неодноразово використовувала гаубичну артилерію і безпілотники проти українських сил, прямо порушуючи посилені заходи, узгоджені торік, і нещодавно вбила українського воїна», — йдеться в повідомленні.
Там також зазначено, що саме заяви Росії на тему застосування Україною «Байрактара» ведуть до ескалації конфлікту. «Офіційна російська риторика про те, що Україна загострює ситуацію, не лише вводить в оману, а й сприяє ескалації напруженості», — заявили в посольстві США.
Де танки?
За кілька днів, наприкінці жовтня — на початку листопада 2021 року з’являється інформація від американських ЗМІ про те, що Росія вкотре нарощує сили на західному і південно-західному напрямках. Спочатку видання WashingtonPost, а згодом американська газета Politico повідомляють, що неподалік українських кордонів Росія проводить підозрілі дії із зосередження сил і засобів.
«Переміщення російських військ, які відновилися в цьому районі, відбуваються синхронно з тим, як Кремль дотримується більш жорсткої лінії щодо України», пише видання Washington Post. У публікації йдеться про те, що останнім часом у соціальних мережах з’явилися відеоролики про «перевезення росіянами великої кількості військової техніки, включаючи танки та ракети. Все це відбувається зараз на півдні та заході Росії».
Наступного дня американська газета Politico опублікувала супутникові знімки, які підтверджують, що Росія зосереджує війська та військову техніку неподалік кордонів з Україною. На фото є документальні свідчення про нарощування Росією кількості танків, самохідних гармат та військового персоналу. Знімки були зроблені в районі російського міста Єльня, що у Смоленській області, за 200 кілометрів від України. Видання повідомляє, що війська, які включають 1-шу гвардійську танкову армію, нібито почали перебазовуватися в цей район наприкінці вересня з інших російських регіонів.
Натомість Головне управління розвідки Міністерства оборони України додаткового перекидання російських сил на українські кордони не зафіксувало. «Оприлюднені у ЗМІ та мережі Інтернет факти нарощування угруповань збройних сил Російської Федерації на українському напрямку є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій», — заявили в Центрі оперативного інформування МО України
«Станом на початок листопада 2021 року біля нашого кордону та на тимчасово окупованих територіях Російська Федерація зосередила угруповання військ (сил) загальною чисельністю близько 90 тисяч осіб», — зазначає українська розвідка.
Щодо угруповань військ, про які повідомляють американські видання, то це «частини і підрозділи 41-ї армії Центрального військового округу і повітряно-десантних військ збройних сил РФ, які залишилися в європейській частині Росії після завершення серії широкомасштабних командно-штабних навчань та інших заходів оперативної та бойової підготовки, — розповідають у ГУР МО України. — РФ періодично вдається до практики подібного «перекидання та накопичення» військових підрозділів з метою підтримки напруги в регіоні та політичного тиску на сусідні держави».
Повідомлення американських видань про накопичення російських військ поблизу українських кордонів у Москві назвали таким, що не відповідає дійсності. Про це заявив офіційний представник Кремля Дмітрій Пєсков в інтерв’ю інформагентству ТАСС. За словами речника російського президента, подібні публікації навіть не варто коментувати, оскільки вони відрізняються вкрай низькою якістю і містять помилки. За словами Пєскова, Єльня — це там, де поряд пролягає кордон Білорусі, а України — значно далі.
Тож, виходячи з аналізу подій жовтня 2021-го, прогноз на листопад оптимістичним назвати важко. У політичній площині врегулювання ситуації на Донбасі можна сміливо констатувати, що Росія й далі блокуватиме і «мінський» і «нормандський» процеси, оскільки Україна не бажає реалізовувати її «забаганки», щодо кількох принципових питань.
Україна також не має намірів виконувати Мінські угоди у їхньому первісному вигляді, а Росія не дає їх переписати на догоду Києву. «Патову» ситуацію навряд чи зрушать з місця найближчим часом, але Москва знову почне активніше застосовувати наявні в неї методи політичного тиску — провокації та обстріли, після яких Захід частково буде тиснути й на Україну.
Зокрема, це включатиме в себе і застосування в зоні ООС «Байрактарів». Звичайно, що Росія надалі враховуватиме наявність у нас такого озброєння, про те це знання не зупинить її від подальшої агресії. Бойових засобів, щоб боротися з українськими грізними безпілотниками, у неї небагато. Тому доводиться «підключати» політичні аспекти, зокрема міжнародний тиск на Київ, як це кілька днів тому вчинили Берлін і Париж.
З настанням осінніх холодів російсько-окупаційні війська на Донеччині активізуються. Не виключаю, що бойовики пустять у хід реактивні системи залпового вогню — «Гради», «Смерчі», які під час блокування спостерігачів ОБСЕ переховали на нові вогневі позиції поближче до лінії зіткнення.
Часто в листопаді вже починає землю вкривати сніг, і тоді змінюється палітра усього театру військових дій і окремого поля бою. У зимову пору року пропадає листя, отже збільшуються відстані прямої видимості об’єктів. Та й самі ці предмети та об’єкти взимку змінюють забарвлення на «менш кольорове».
Отже, у військ зростає необхідність активнішого проведення розвідувальних заходів, зокрема і вогневими засобами. Через проблеми із маскуванням і приховуванням позицій в холодну пору фактично «положення фігур на шахівниці» суттєво змінюється, тому вогнева активність значно зростає.
І як підсумок, за сім років, що триває російсько-українська війна, вже, на жаль, традиційно, що листопад є одним із найгарячіших місяців у всьому річному циклі, тож і 2021 рік не стане винятком.
