Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Сьогодні, напередодні свята Покрови та Дня Захисників і Захисниць, на кладовищі неподалік Маріуполя відбулася пам’ятна панахида за загиблими під час українсько-російської війни українськими воїнами. На Алеї Героїв Старокримського цвинтаря, де поховано кілька військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців і добровольців, пліч-о-пліч зібралися рідні загиблих та їхні побратими.
Священник-капелан ПЦУ отець Уар пригадав у своїй молитві кожного донеччанина, що загинув у цій підступній війні за свободу та незалежність України. Наприкінці служби капелан прочитав проповідь:
— Ці українські воїни, віддавши своє тілесне життя за свободу України, врятували свої душі, адже Господь казав, що немає кращої смерті, як душу покласти за друзів своїх. І сьогодні, як завжди під час панахид, відкриваються небеса і душі наших воїнів встають поряд з нами, живими… Пригадаймо їх всіх добрим словом та у наших молитвах…
Батьки Андрія Назаренка, почесного громадянина Маріуполя, старшого солдата ЗСУ, який загинув улітку 2015 року, подякували всім присутнім за те, що народ України в їхніх обличчях пам’ятає загиблих героїв та морально підтримує осиротілих близьких і родичів.
Військовослужбовець ЗСУ Роман Кузь, присутній під час служби, сказав про загиблих так:
— Я особисто знав багато кого з тих, хто покоїться на цьому кладовищі. Сьогодні я прийшов сюди, щоб разом з рідними загиблих розділити їхні втрату та біль. Сьогодні ці молоді люди не з нами фізично, але вони завжди в наших думках і серцях. Сьогодні ми вчергове шануємо їхню пам’ять і клянемося на їхніх могилах, що ту справу, за яку вони полягли, ми доведемо до кінця — до перемоги України над російським агресором!
