Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У Росії в Оренбурзьких степах, що на російсько-казахському кордоні, на полігоні Донгуз з 20 по 24 вересня тривають спільні міжнародні військово-антитерористичні навчання «Мирна місія — 2021». У маневрах беруть участь представники так званої Шанхайської організації співпраці (ШОС). Це військові з Росії, Китаю, Індії, Казахстану, Киргизстану, Пакистану, Таджикистану й Узбекистану. Також на «Мирну місію» запросили і білорусів, хоча вони не є представниками ШОС.
«Мирна» місія зі спецназом і ударною авіацією
Як повідомляє російське міноборони, «Головними цілями навчання є: вдосконалення злагодженості органів управління коаліційного угруповання військ під час підготовки і проведення спільної антитерористичної операції, обмін досвідом протидії тероризму, а також освоєння основних тактичних прийомів і способів дій сил (військ) під керівництвом спільного органу військового управління». Тобто представники армій дев’яти держав повинні створити коаліційне угруповання сил і спільно проводити антитерористичну операцію.
До практичної фази навчань, яка триватиме 23–24 вересня, залучено майже шість тисяч осіб та понад 1200 одиниць військової і спеціальної техніки. Йдеться і про три десятки літаків і вертольотів, зокрема винищувачі-бомбардувальники Су-34, літаки-розвідники Су-24МР, штурмові літаки Су-25, ударні вертольоти Мі-24, транспортно-бойові Мі-8 і літаки Іл-76.
Російське міноборони повідомляє, що виконання навчально-бойових завдань цьогорічної «Мирної місії» буде здійснюватися «з урахуванням розвитку військово-політичної обстановки в Центральноазіатському регіоні. Підрозділи відпрацюють способи протидії новим тактичним прийомам, які використовують терористичні організації, боротьби з безпілотними літальними апаратами, запобігання терористичним атакам з використанням хімічної і біологічної зброї».
Російські військові під час підготовки легенди навчань взагалі прогнозують сценарій прориву з боку міжнародних терористів і бойовиків ІДІЛ кордонів однієї з держав Шанхайської організації співпраці. І вторгнення це відбуватиметься з підконтрольного талібам Афганістану.
До речі, з Афганістаном межують п’ять із дев’яти учасників навчань. Це — Китай, Індія (територія штату Кашмір. — Авт.), Пакистан, Узбекистан і Таджикистан. Ще двоє — Казахстан і Киргизстан розташовані відносно недалеко від цієї країни, а Росія взагалі віддалена від найпівнічнішої точки Афганістану аж на півтори тисячі кілометрів. Проте росіяни, які є господарями навчань і фактичними розробниками сценарію, судячи з місця проведення маневрів, передбачають зупиняти міжнародних ісламських терористів на далеких підступах до власних кордонів, десь у казахстанських степах.
Про загрозу прориву бойовиків саме з Афганістану заявив на відкритті навчань командувач військ Центрального військового округу (ЦВО) РФ Олександр Лапін. «На тлі захоплення талібами влади в Афганістані особливе занепокоєння викликає посилення позицій ІДІЛ та інших міжнародних терористичних організацій, що тягне за собою загрозу їх проникнення в прикордонні райони наших країн», — сказав Лапін на мітингу-відкритті військових навчань ШОС.
На навчаннях саме на російський ЦВО було покладене формування коаліційного угруповання військ, його структури й органів управління. Основу російського контингенту становлять окремі підрозділи від мотострілецького і артилерійського з’єднань, дислокованих в Оренбурзькій області, а також від бригади спеціального призначення із Самарської області, частини оперативно-тактичної авіації ЦВО і військово-транспортної авіації ВКС Росії. До складу авіаційного угруповання увійшли льотні екіпажі з п’яти регіонів РФ, а також об’єднаної російської військової бази «Кант» у Киргизії і льотчики Збройних сил Казахстану.
ШОС — це не НАТО, тут кожен сам за себе
Шанхайська організація співробітництва (ШОС) — це міжнародна організація, створена в червні 2001 року, коли глави Казахстану, Китаю, Киргизії, Росії, Таджикистану й Узбекистану підписали відповідну декларацію. У червні 2002 року на Санкт-Петербурзькому саміті глав держав-членів ШОС було підписано Хартію Шанхайської організації співпраці, яка набрала чинності 19 вересня 2003 року. Це базовий статутний документ, що фіксує цілі та принципи організації, її структуру й основні напрямки діяльності.
Основними цілями ШОС були визначені: зміцнення довіри між його учасниками у військовій сфері, забезпечення миру, безпеки і стабільності в регіоні, боротьба з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом. Проте ШОС не стала військовим союзом. Організація сформувалася на основі діючого до цього політичного об’єднання, під назвою «Шанхайська п’ятірка» (Казахстан, Китай, Киргизія, Росія і Таджикистан). Згодом до організації приєднались Індія і Пакистан.
На сьогодні дев’ять країн є державами-членами Шанхайської організації співробітництва, а саме: Індія, Казахстан, КНР, Киргизстан, Пакистан, Російська Федерація, Таджикистан і Узбекистан. Кілька днів тому долучився ще й Іран. Ще три країни мають статус держави-спостерігача при ШОС: це Білорусь, Монголія і… Афганістан. Також дев’ять країн є так званими партнерами по діалогу ШОС: Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Камбоджа, Непал, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина і Шрі-Ланка.
Загальна територія країн, які входять до ШОС, становить понад 34 млн км², тобто 60% території Євразії. Загальна чисельність населення країн ШОС приблизно дорівнює 3,4 млрд осіб (2021 рік), а це половина населення планети.
Декілька членів організації, зокрема найпотужніших (Росія, Китай, Пакистан, Іран та Індія), розглядають ШОС, насамперед, як інструмент протидії американській і натівській військовій присутності в даному регіоні. Вони вважають, що така присутність становить загрозу безпеці цих країн.
У декількох членів ШОС і сьогодні існують невирішені військові суперечки, і навіть відбуваються бойові дії одна проти одної. Варто згадати Індо-Пакистанський конфлікт, який триває з 1947 року в Кашмірі. Два роки тому протистояння знову відновилось і розпочалась прикордонна війна із застосуванням авіації і важкого озброєння. Був ризик, що вона переросте у глобальний воєнний конфлікт потужних військових держав, які мають ядерну зброю.
У травні 2020 року між Китаєм та Індією розгорівся прикордонний конфлікт за регіон Аксайчін на кордоні Синьцзян-Уйгурського автономного району. Сторони підтягнули війська і бронетехніку, внаслідок зіткнень, за різними даними, з кожного боку було по кілька десятків загиблих і постраждалих. І хоча наразі інциденти призупинені і озброєння відведене, проте перемовини, спрямовані на врегулювання ситуації на лінії фактичного контролю між Індією і КНР в Ладакхі, поки що ні до чого не призвели.
Зовсім «свіжим» є в пам’яті конфлікт у Ферганській долині. Прикордонні суперечки за територію і водогони між таджиками, узбеками і киргизами у квітні — травні 2021 року ледь не стали початком глобальної війни в Центральній Азії. У спадок від СРСР тут і до сьогодні залишились невизначені державні кордони і села-анклави на територіях інших країн, і як наслідок — загострення міжетнічних конфліктів.
Але основними протиріччями між найбільшими членами ШОС є розбіжності політичних і економічних інтересів Росії та Китаю. Китай розглядає країни ШОС як перспективний ринок збуту і вважає, що пріоритети ШОС між антитерористичною та економічною діяльністю повинні ділитися порівну, а в перспективі економічна стратегія повинна посісти головне місце в діяльності організації.
Росія ж, навпаки, розглядає ШОС як військовий союз, який повинен надавати їй підтримку у вирішенні питань у царині боротьби з проявами тероризму, екстремізму і сепаратизму. Крім того, РФ остерігається встановлення економічної гегемонії Китаю в пострадянській Азії.
Тому ШОС — це не військовий альянс, яким його хоче бачити Росія в протистоянні з НАТО і США, тут кожен сам за себе, хоча в деяких моментах можлива військова коаліція. І такими моментами Росія намагається повністю скористатись.
Китай ставить рекорди, а Таджикистан остерігається талібів
Повертаючись до «Мирної місії — 2021», варто зазначити, що від РФ у маневрах беруть участь понад дві з половиною тисячі військовослужбовців і близько 400 одиниць військової і спеціальної техніки.
Від Китаю до участі в навчаннях залучені майже 600 бійців Народно-визвольної армії КНР. Вони подолали відстань понад 6,3 тис. км. Це є найбільшою в історії відстанню, на яку були перекинуті китайські військові залізницею для участі у спільних навчаннях за кордоном. Штаб підрозділу і передова група прибули в район навчань на транспортному літаку Y-20 з Шеньяна (провінція Ляонін, Північно-Східний Китай) ще за два тижні до їхнього початку. Як повідомляє «СИНЬХУА Новости»: — «відправка військ на таку велику відстань є перевіркою того, наскільки командири на всіх рівнях і всі елементи керівництва здатні до спільної операції в умовах, наближених до бойових».
Від Киргизстану, Білорусі й Узбекистану в «Мирній місії — 2021» беруть участь підрозділи спецпризначення чисельністю близько 100 осіб, а від Казахстану сили Західного військового округу (ЗахВО) Сухопутних військ, а також штурмовики Су-25 Сил повітряної оборони Казахстану.
Від Таджикистану в навчаннях також беруть участь понад 100 військовослужбовців Сухопутних військ. Голова таджицької делегації — заступник командувача Сухопутних військ з бойової підготовки Таджикистану Фатхулло Ідоятуллозода, виступаючи на відкритті, відверто сказав, що треба готуватись до можливого вторгнення терористів з боку сусіднього Афганістану, адже ситуація там доволі неспокійна: «У світлі дестабілізації обстановки на наших південних кордонах, з огляду на останні події в Афганістані, де вся республіка перейшла під контроль талібів, тема і мета проведення даного навчання є дуже актуальними».
Щодо інших учасників навчань — Пакистану та Індії. То чисельність їхніх контингентів на навчаннях наразі невідома.
І як підсумок, можна процитувати слова командувача військ Центрального військового округу (ЦВО) РФ Олександра Лапіна на відкритті навчань: «У Центральноазіатському регіоні ми спостерігаємо значне загострення обстановки. Військово-політична ситуація навколо наших держав стає все більш напруженою. Завершення військової операції США в Афганістані призвело до різкого стрибка терористичної загрози на всьому євразійському просторі».
Це означає, що Росія вже визначилась, де «організує» чергову «військову кампанію» — розпочне боротись з тероризмом у Центральній Азії, адже тамтешні її союзники (Таджикистан, Киргизстан, Казахстан і Узбекистан) можуть швидко перейти під вплив інших, наприклад Китаю.
