Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
2 вересня 2021 року у Відні під час засідання Постійної ради ОБСЄ Російська Федерація виголосила ухвалене Президентом РФ рішення не підтримувати чинний у рамках ОБСЄ широкий консенсус щодо продовження мандата Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску через державний кордон «Гуково» і «Донецьк» після 30 вересня 2021 року.
Далі «прозорості» не буде
Причиною такого рішення росіяни назвали те, що «присутність спостерігачів місії використовується для пропагандистських антиросійських нападів». Це слова Постійного представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича.
За його ж заявою це рішення перегляду не підлягає, тобто, вже з 1 жовтня Росія без будь-яких свідків зможе перекидати на окуповані українські території Донецької та Луганської областей яку завгодно кількість озброєння, бойової техніки і особового складу.
На цьому і наголосило МЗС України, коментуючи російську заяву, щодо продовження мандата місії спостерігачів ОБСЄ. «Таке рішення РФ – є свідчення її планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях, що може спричинити подальшу ескалацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту», – зазначено в заяві українського зовнішньополітичного відомства.
Українське МЗС заявляє, що забезпечення прозорості на українсько-російському кордоні є невіддільною передумовою розв’язання російсько-українського збройного конфлікту. Такої ж думки більшість держав-учасниць ОБСЄ, зокрема Сполучені Штати. Тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан під час засідання Постійної ради Організації у Відні висловила стурбованість, що Росія відмовилася продовжити дію мандата місії ОБСЄ: «… попри чітке переконання держав-учасниць ОБСЄ у тому, що спостережна місія на пунктах пропуску відіграє важливу роль у зміцненні довіри й гарантуванні прозорості», – заявила вона.
У травні цього року Росія вже завадила продовженню мандата місії на стандартний 4-місячний період, скоротивши його лише до двох місяців. Востаннє мандат був продовжений 22 липня 2021 року, він діє до 30 вересня 2021 року.
У травні Кортні Остріан закликала росіян не блокувати стандартне 4-місячне продовження мандата Спостережної місії ОБСЄ. Тепер вона наголосила, що Росія вкотре порушує свої зобов’язання, адже у 2014 році РФ підписувала Мінський протокол із гарантією «постійного моніторингу на українсько-російському державному кордоні та верифікації з боку ОБСЄ». Тобто, Росія відверто демонструє, що не має далі наміру дотримуватися Мінських домовленостей.
Американський дипломат зазначила, що спостережна місія важлива насамперед для отримання неупередженої інформації про перетин непідконтрольної Україні частини українського-російського кордону, хоча вона працює лише у двох прикордонних пунктах пропуску.
Місії ОБСЄ на Донбасі
Сьогодні у врегулюванні україно-російського конфлікту на Донбасі залучені дві місії ОБСЄ. Перша з них це Спеціальна Моніторингова Місія (СММ ОБСЄ) – неозброєна цивільна місія, яка постійно працює у всіх регіонах України. Основні завдання – об’єктивно спостерігати й звітувати про ситуацію в країні, сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.
Взагалі СММ ОБСЄ – це так звана польова місія, які Організація розгортає в зонах конфліктів. До цього ОБСЄ в Україні перебувала ще з листопада 1994 року. Тоді це була просто «моніторинго-консультаційна» Місія ОБСЄ, на кшталт таких, які існують і в інших країнах колишнього соцтабору. Її було створено для підтримки експертів із конституційних та економічних питань в Україні, моніторингу ситуації в Криму.
З червня 1999-го Місію було переформатовано в Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, що діє і нині, надаючи підтримку реформам, які завдяки ОБСЄ втілюють у нас: конституційна, правова, судова реформи; боротьба з кіберзлочинністю та торгівлею людьми; розмінування та демократичний контроль над безпековим сектором; безпека кордонів; свобода ЗМІ; вибори; належне урядування; гендерна рівність.
У березні 2014-го року, коли в Україні й зокрема в Криму розпочалося російське вторгнення, ОБСЄ запроваджує «польову спостережну місію», яка дістала назву Спеціальна Моніторингова Місія – СММ ОБСЄ. Мир і стабільність в Україні опинилися під загрозою. ОБСЄ вирішила надати нам підтримку.
Звернення українського уряду про потребу відрядити до нас спеціальну спостережну місію підтримали всі 57 держав-учасниць ОБСЄ. 21 березня 2014 року вона розпочала роботу.
Сьогодні команди спостерігачів працюють у 10 найбільших містах країни. Місія має кілька представництв і передових патрульних баз на Донбасі (наразі майже 700 спостерігачів). СММ ОБСЄ складається з більш ніж 750 цивільних неозброєних представників із понад 40 держав-учасниць Організації. Там працює майже 400 співробітників із України (перекладачі, радники, адмінперсонал).
Ситуацію на Донбасі моніторять автопатрулі по обидва боки лінії розмежування. Місія має безпілотні літальні апарати, а на найнебезпечніших і неспокійних ділянках цієї лінії встановлені відеокамери, які фіксують порушення режиму припинення вогню. Спостерігачі щодня надають звіти, з яких міжнародна спільнота отримує оперативну інформацію про ситуацію на Донбасі й країні загалом. У таких звітах указують не лише порушення режиму припинення вогню, а й ситуацію в прилеглих до лінії розмежування районах, КПВВ, на ділянках розведення військ. Також фіксують озброєння, розміщене з порушенням відповідних ліній відведення.
У зоні конфлікту сьогодні існує ще одна місія ОБСЄ, про яку не так широко розповідають ЗМІ, але вона відіграє дуже важливу роль у врегулювання ситуації на Донбасі. Це місія спостерігачів на російських прикордонних пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк». Саме її росіяни сьогодні намагаються ліквідувати, відмовляючись продовжити мандат.
У липні 2014-го, виконуючи Берлінську спільну декларацію міністрів закордонних справ ФРН, Франції, РФ та України, Постійна Рада ОБСЄ вирішила розмістити Спостережну місію на двох КПП «Донецьк» і «Гуково». Ще тоді, у липні 2014-го, Росія намагалась рішення заблокувати, проте згодом пішла на поступки й надала відповідне запрошення на розміщення місії (без відповідного запрошення з боку країни-господаря місія ОБСЄ не має права працювати. – Авт.). Причиною такої «лояльності» стала катастрофа Боїнгу рейсу МН-17, у збитті якого очевидний російський слід.
Місія ОБСЄ на кордоні
Тодішній голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтер, коментуючи ситуацію, яка склалась на той час на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону і розповідаючи про майбутню місію, зазначив, що для ефективного захисту кордонів України необхідні подальші й ширші заходи, які мають вжити відповідні компетентні органи. «Надійний контроль кордонів – це головний елемент у комплексі заходів, націлених на повернення стабільності в Україні. Нова Місія ОБСЄ спостерігатиме і звітуватиме про ситуацію на російських КПП «Донецьк» і «Гуково», а також про переміщення на російсько-українському кордоні», – сказав Буркхальтер.
Місія розпочала свою роботу з 29 липня 2014 року. Спочатку планувалося розміщення 16 спостерігачів на термін до трьох місяців. Потім цей період постійно продовжували кожні чотири місяці. В травні 2021 року Росія заявила, що на наступному засіданні в липні 2021 року вона продовжить мандат місії лише на два місяці, а далі ОБСЄ повинно її згорнути.
Наразі у місії на КПП «Донецьк» і «Гуково» працює команда у складі 22 спостерігачів. Адміністративна підтримка надається з боку співробітника у Відні. Штаб-офіс місії розташований у місті Камєнск-Шахтінський в Росії.
Спостерігачі Місії здійснюють цілодобовий моніторинг ситуації лише на перепускних пунктах (ПП). Про результати моніторингу складають тижневий звіт, у якому зазначається ситуація на цих ПП, кількість техніки і осіб, які перетинають кордон, а також вантажі й пасажирські перевезення. Крім того, спостерігачі фіксують кількість осіб у військовій формі, які перетинають в обидва боки кордон. Навіть були присутніми під час в’їзду в Україну російських гуманітарних конвоїв, коли вони йшли через «Донецьк» або «Гуково».
Звісно, що два десятки спостерігачів на двох автомобільних ПП не можуть реально знати, що ж насправді відбувається на усій неконтрольованій ділянці кордону довжиною 410 км, де є понад десять різних «пунктів перетину», серед яких кілька міжнародних і кілька місцевих для мешканців прикордонних районів. Взагалі, на неконтрольованій Україною ділянці за бажанням можна перетнути такий «держкордон» будь-де.
Залізничний транспорт, який прямує в обидва боки поблизу ПП «Гуково», команди спостерігачів взагалі фіксують «на слух», адже не мають права перебувати біля залізниці, яка розташована усього за 150 метрів від перепускного пункту. Але навіть таке доволі обмежене перебування тут на кордоні місії ОБСЄ дуже важливе. Сама присутність міжнародних спостерігачів дещо стримує Росію від відкритого перекидання техніки й військ на тимчасово окуповані території Донбасу, принаймні, через ці два перепускні пункти.
Свого часу, пропонуючи шляхи мирного врегулювання на Донбасі, Україна виступала з ініціативою до світової спільноти щодо розширення функцій цієї місії. Пропозиції були в рамках Мінських угод і стосувались безпосередньо мирних кроків і Росії, і України.
Зокрема, місії ОБСЄ на ПП «Гуково» і «Донецьк» необхідно було дозволити розширити зону діяльності на всю неконтрольовану ділянку україно-російського кордону, збільшити склад спостерігачів і надати їм функцію моніторингу спільно з прикордонниками України. Це пряме виконання двох пунктів Мінських домовленостей – постійний моніторинг за ситуацією і контроль за ділянкою кордону. Проте за понад сім років конфлікту Росія не зробила жодних кроків назустріч.
Усвідомлюючи, що ця Місія ОБСЄ, яка фактично перебуває на російській території, фіксує саме російські злочини проти України, Москва вже певний час намагається її позбутись. Теперішню російську заяву у Відні про «не продовження» мандата Місії, українське зовнішньополітичне відомство вважає «деструктивною позицією Російської Федерації та розглядає її у контексті інших дій Москви, спрямованих на блокування прогресу у рамках міжнародних політико-дипломатичних зусиль з врегулювання російсько-українського збройного конфлікту. Це свідомий саботаж імплементації Мінських домовленостей, зокрема параграфу 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, який передбачає забезпечення постійного діючого моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ державного кордону між Україною та Росією», – зазначається в Заяві МЗС України про намір Росії не продовжувати мандат Місії спостерігачів ОБСЄ.
