У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Могутня середньовічна держава Київська Русь (кінець ІХ — середина ХІІІ ст.), на думку М. Грушевського, була першою формою української державності. Вона залишила яскравий слід у світовій історії, прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов’ян і зробила їх рівноправними учасниками політичного життя Європи.
1240 року майже всі автономні князівства Русі захопила тюркська держава Джучидів, влада яких протрималася з перервами трохи більше ніж століття. Водночас на західноукраїнських землях постає Галицько-Волинське князівство, де князь Данило прийняв 1253 року титул «Короля Руси» і став першим східнослов’янським королем.
Після битви під Синіми водами, де литовське військо спільно з військом половецького «козака» Мамая розбили золотоординців, майже вся територія сучасної України звільняється від ярма ординців. Автономні Київське, Подільське, Сіверське, Глинське князівства входять до складу Литовської держави. Згодом, 1470 року, автономію українських князівств обмежено, а після підписання 1569-го Люблінської унії з Польщею їх знову окупували. Цього разу поляки.
Протестом проти польського свавілля стала Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, в результаті якої виникла незалежна українська держава Військо Запорозьке зі столицею в Чигирині. Але мирне життя цієї держави було дуже коротким. З 1658 до 1676 років у ній тривав період московської збройної інтервенції — «Руїна», викликаний намаганнями гетьманів Івана Виговського та Петра Дорошенка отримати визнання новопосталої козацької держави на міжнародній арені. Лівобережні козаки-сепаратисти, якими керували московські воєначальники, зрештою ліквідували козацьку державу на Правобережній Україні. А пізніша спроба гетьмана Івана Мазепи вивести козаків з-під московської протекції не увінчалася успіхом. Він разом зі своїм союзником — шведським королем Карлом XII — зазнав поразки в битві під Полтавою…
Яскраві сторінки в літописі українського державотворення залишили Фастівська республіка Семена Палія (1685–1704) і повстання надвірних козаків 1768 року, коли проголошувалися незалежні козацькі держави на Правобережжі. Terra Incognita історичної науки й досі залишається Ханська Україна — держава під протекторатом Османської Імперії в межиріччі Південного Бугу, Дністра і Дунаю, що мала власних гетьманів (найвідоміший з них — Пилип Орлик).
Наступного разу українська державність відродилася 1917-го, коли після Універсалів Центральної Ради утворилася Українська Народна Республіка. На жаль, уже 1921 року її знищила більшовицька Росія…
Починаючи від повстання Косинського, що відбулося майже одразу після вторгнення поляків в Україну, і аж до відновлення незалежності у 1991 році, кожне нове покоління українців повставало проти західних і східних окупантів за свободу рідної землі. Кожні 16–20 років нашими землями котилися хвилі боротьби за незалежність. Повстанці в усі часи хотіли, щоб українці були господарями на своїй землі, щоб не було ані соціального, ані релігійного, ані національного гніту. Тільки впродовж ХХ століття золотими літерами вкарбовані в літопис здобуття державної незалежності Холодноярська і Медвинська республіки, Карпатська Україна і ОУН-УПА, Олевська і Колківська республіки та багато інших визвольних потуг.
1 грудня 1991 року на всенародному референдумі понад 90% населення України підтримали Акт проголошення незалежності України. У наступні кілька років у країні сформувалася демократична політична система, закріплена Конституцією 1996 року. Вибори третього Президента України 2004 року стали переломними в історії держави. Вони завершилися мирною акцією протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 року і дістала назву «Помаранчева революція». Також у грудні 2004 року було ухвалено зміни до Конституції, згідно з якими Україна стала парламентською республікою.
Революція Гідності стала приводом, який використала Росія для початку агресії — тимчасової окупації АР Крим, міста Севастополя та частини Донецької й Луганської областей. 13 квітня 2014 року в Донецькій та Луганській областях розпочато Антитерористичну операцію (АТО) з метою зупинити терористів і сепаратистів. Українські Збройні Сили поступово відновлювали контроль над Донеччиною та Луганщиною, аж доки 25–28 серпня російські війська відкрито не перейшли кордон та окупували українську територію.
5 вересня 2014, 12 лютого 2015 і 1 жовтня 2019 року в Мінську підписано угоди про тимчасове припинення вогню, які з поперемінним успіхом діють і зараз. 30 квітня 2018-го система заходів, які передбачала АТО, була доповнена комплексом військових і спеціальних організаційно-правових заходів операції Об’єднаних сил (ООС).
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засуджено жінку, яка передавала координати, по яким ворог неодноразово наносив удари по Сумах.
Бійці 1-го механізованого батальйону 1-ї важкої механізованої Сіверської бригади відбили спробу ворога атакувати на легкому транспорті.
Про це Головнокомандувач ЗСУ заявив на зустрічі із начальником Штабу оборони Збройних Сил Великої Британії, головним маршалом авіації сером Річардом Найтоном.
Виняткові умови навчання в Житомирському військовому інституті гарантуються унікальним досвідом його викладачів.
Володимир Зеленський доручив Силам оборони та безпеки України підготувати план реагування, який буде розглянутий та затверджений на Ставці.
За ініціативи МВС Уряд ухвалив рішення про масштабування моделі цифрових оборонних закупівель через систему DOT-Chain Defence Агенції оборонних закупівель ДОТ.
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…