Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Перебуваючи в одній із районних філій Вінницького обласного центру зайнятості журналіст АрміяІnform побачив там людину у військовому однострої. Познайомилися, розговорилися. Виявилося, офіцер перебуває у відрядженні, агітує громадян укладати контракти про проходження військової служби.
Його механізована бригада нещодавно повернулась у ППД після виконання завдань в районі проведення операції Об’єднаних сил. І одразу ж десятки найкращих військовослужбовців бригади – вмотивовані солдати, сержанти й офіцери, здебільшого – з-поміж тих, хто стали до лав захисників саме під час російсько-української війни, а до того були простими вчителями, робітниками й підприємцями – роз’їхалися по своїх малих батьківщинах, аби агітувати земляків укладати контракти й іти до війська. Саме вони можуть якнайкраще розповісти вчорашнім цивільним колегам, знайомим і сусідам про переваги військової служби, про її почесність та важливість, про те, зрештою, чим може стати військо для них, а вони – для війська.
– Ми виступаємо перед цільовою аудиторією переважно у районних центрах зайнятості в областях, звідки самі були призвані, – розповідає начальник зв’язку одного з батальйонів бригади майор Павло Запорожець. – Виступаємо перед тимчасово безробітними громадянами, значна частка з яких – колишні військові, що демобілізувались після участі в боях на сході України, або ж з різних причин звільнилися у запас. Їх, які вже мають досвід військової служби, а подекуди й бойових дій, і потрібно агітувати укладати контракт. По-перше, це – підготовлені військові фахівці, а, по-друге, вони вже побували в армії й певний час живуть цивільним життям, тож мають змогу порівнювати. Зокрема – цивільні зарплати й грошове забезпечення військовослужбовців, різницю у соціальних статусах тощо.
Нещодавно Павло Григорович також сидів у цьому приміщенні, слухаючи пропозиції фахівців із працевлаштування. Колись він закінчив кафедру підготовки офіцерів запасу в одному з чернівецьких вишів і до війни був суто цивільною людиною. Працював провідним спеціалістом в одному з відділів Ямпільської райдержадміністрації на Вінниччині. Та з початком російської агресії проти України старшого лейтенанта запасу Павла Запорожця призвали за мобілізацією. Служив на посаді начальника відділення комплектування Ямпільсько-Томашпільського об’єднаного військкомату, потім був переведений до бойової бригади – мотопіхотної, що згодом отримає почесне найменування імені Якова Гандзюка. З цією бригадою двічі побував на Сході – перша ротація пройшла на Приазов’ї, друга – на Луганщині. А потім – знову військкомат, після нетривалої служби в якому капітан Павло Запорожець був демобілізований. Та довго вдома він не всидів і повернувся до війська, обійняв посаду начальника зв’язку батальйону.
– У нашому військовому колективі Павла Григоровича поважають та цінують його професіоналізм і людські якості, – говорить командир батальйону майор Сергій Ребітва. – Він відповідальний офіцер та надійний товариш.
Нині, повернувшись зі Сходу, майор Павло Запорожець з-поміж інших побратимів вирушив в агітаційне відрядження. Воно триватиме кілька тижнів на Вінниччині. Офіцер уже відвідав кілька районних центрів зайнятості, зокрема – у рідному Ямполі та сусідньому Томашполі, планує виступити перед шукачами роботи й в інших районах. За результатами перших зустрічей кілька земляків, які мають бойовий та службовий досвід, а тепер знаходяться у пошуках роботи, зголосилися на пропозицію офіцера та днями поїдуть до Володимира-Волинського укладати контракт.
– Виступаючи перед тимчасово безробітними, я розповідаю про військову службу в цілому, нашу бригаду зокрема, а також говорю, які посади на цей момент є вакантними, а це – посади різних категорій, – ділиться офіцер. – І серед моїх слухачів так само є військовослужбовці запасу різних категорій – як солдати та сержанти, так і офіцери. Ознайомившись з вакансіями та з’ясувавши у мене питання, що їх цікавлять, люди вирушають до пункту постійної дислокації бригади. І – все, більше вони не безробітні, вони знову стають до лав захисників.
Зі свого боку співробітники Ямпільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості зазначають, що подібні заходи тут відбуваються щомісяця. Загалом, за підсумками таких зустрічей з чинними військовослужбовцями, вже десятки мешканців району працевлаштувалися, уклавши контракт про проходження військової служби.
