Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
— Рік тому я зробив Анні пропозицію. Саме на цей період планували весілля, але так сталось, що я зазнав поранення на сході України. Утім, ми не передумали, вирішили зробити, як планували… Познайомились ми в Одесі. Я вчився у Військовій академії, а Анна туди приїхала з подругою відпочити… Вже два роки зустрічаємось, – розповів військовослужбовець Борис.
Сьогодні в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», де Борис проходить лікування після важкого поранення, відбулася церемонія їхнього одруження.
Кореспондент АрміяInform був присутній на урочистій події.
– Керівництво госпіталю, волонтери сприяли у проведенні церемонії. Організували все буквально за декілька днів, – розповіла Анна.
Дівчина вчиться в магістратурі Донбаської національної академії будівництва та архітектури в місті Краматорську.
Привітати молодих прийшли родичі та друзі.
– Сьогодні тут присутні мої нові друзі, з якими познайомився в госпіталі, – уточнив Борис.
Його сусід по палаті Микола сказав, що майбутні товариші вперше побачились, коли разом летіли з Дніпровського шпиталю:
– У палаті вже подружились. Борис – цілеспрямована людина. Наснаги йому і всього найкращого! І щоб ніколи не здавався!
Начальник відділу морально-психологічного забезпечення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» полковник Геннадій Пєров зауважив, що церемонії одруження в них відбуваються не вперше.
– Це вже 14 церемонія, починаючи від 2014 року. Вважаємо, що це потрібно, бо лікування – великий соціальний процес, у якому беруть участь і медики, і друзі, і волонтери, і рідні. І коли наш пацієнт відчуває, що він не просто в медичному шпиталі перебуває, а в родинному колі, де можна вирішити будь-які питання, то це сприяє успішному лікуванню, – підкреслив офіцер.
