Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Близько 250 строковиків цьогорічного весняного призову склали сьогодні Військову присягу на вірність Українському народові у 179-му навчально-тренувальному центрі військ зв’язку.
Вітали з цією визначною подією молодих воїнів командування навчального центру, представники військових частин Збройних Сил України та Української православної церкви.
— Свідоме рішення пройти армійський вишкіл є одним із чинників вашої високої громадянської зрілості та відповідальності, — зазначив у вітальному слові начальник 179-го ОНТЦ полковник Ігор Міцюк. — У майбутньому це не тільки знання та навички, набуті протягом військової служби, а й надійна гарантія того, що в разі зовнішніх викликів ви застосуєте їх для захисту миру та суверенітету нашої держави.
На святу справу захисту України благословив воїнів промовою та омовінням святою водою військовий капелан навчального закладу отець Анатолій Рудько.
Але святковий ритуал цього дня не завершився традиційним шикуванням та проходженням урочистим маршем особового складу. Незабутнім емоційним доповненням свята стало освідчення солдата Дмитра Бондаренка в коханні та пропозиція руки та серця. Хвилюючі миті очікування — і відповідь його обраниці «так» потонула у вибухах овацій та променях теплих усмішок присутніх.
— Тепер служитиму з подвійним старанням та сумлінністю, — поділився враженнями Дмитро.
А для його нареченої Тетяни це буде теж випробування на міць почуттів, адже чекати — це одна з найголовніших чеснот дружини військового.
До слова, Дмитро розглядає строкову службу як перший крок у своїй майбутній професійній кар’єрі, яку він планує поєднати зі Збройними Силами.
Серед молодих зв’язківців близько 20 відсотків розглядають можливість обрати військову професію, понад 15 відсотків мають вищу освіту, а майже більше ніж третина юнаків призвалась у віці 18–19 років.
Фото автора
