Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова нині – це науково-виробниче машинобудівне підприємство, що виконує роботи з проєктування, виготовлення дослідних зразків броньованих військових машин, їх випробування, постановки на серійне виробництво та супроводження його, а також безпосереднє виконання серійного виробництва деяких розроблених зразків. Кореспонденту АрміяInform вдалося дізнатися, чим нині живе підприємство, які в нього існують проблеми і що можуть запропонувати фахівці підприємства для Збройних Сил.
Довідка ІА: Історія підприємства почалася у грудні 1927 року, коли на Харківському паровозобудівному заводі (ХПЗ) створили танкову конструкторську групу, що розробляла військову гусеничну техніку для червоної армії. Згодом ця група була перетворена в танкове конструкторське бюро.
Перший танк, розроблений танковою конструкторською групою на ХПЗ, був двобаштовий танк Т-12. Мала башта з кулеметом калібру 7,62 мм та велика башта з гарматою 45 мм й кулеметом 7,62 мм. Кулемет калібру 7,62 мм розміщений у корпусі танка. Із 1931 по 1939 роки танкове КБ розробило серію швидкісних колісно-гусеничних танків БТ-2, БТ-5, БТ-7.
Також на танковому КБ створили танк Т-34, який прийняли на озброєння у 1939-му та в подальшому вдосконалили. Крім того, ХКБМ супроводжувало серійне виробництво танка Т-55 і брало участь у вдосконаленні виробу.
Революційний танк, який досі на озброєнні ЗСУ
Начальник організаційно-аналітичного сектору підприємства, Лауреат премії Президента України для молодих вчених, кандидат технічних наук Сергій Стрімовський розповів, що у шістдесятих роках конструкторське бюро створило новий танк Т-64. Він мав механізм заряджання, систему стабілізації озброєння, потужний двигун, планетарні коробки передач і торсіонну підвіску. Він технічно випередив світових виробників того часу на 15-20 років і став фундаментом для подальшого танкобудування в Україні.
‒ Танки Т-64 і нині на озброєнні ЗСУ. Їх безперервно вдосконалюють наші фахівці до сучасного рівня згідно з розробленими у ДП «ХКБМ» програмами модернізації, що враховують досвід бойового застосування, ‒ зазначив Сергій Стрімовський.
За його словами, на підприємстві також створено серійний танк Т-80УД. Він є останньою розробкою «ХКБМ» у радянську добу.
Наразі ДП «ХКБМ» має всі необхідні ресурси й технологічні можливості для розроблення, виготовлення і випробування броньованих військових машин та засоби навчання.
До складу підприємства нині входять конструкторські підрозділи, дослідно-експериментальна та виробнича бази, випробувальний полігон, а найголовніше – висококваліфіковані інженери та конструктори.
До речі, недавно деякі ЗМІ повідомляли, що працівників «ХКБМ» планують перевести на неповний робочий тиждень. Зокрема, що вони працюватимуть один день на тиждень. Сергій Стрімовський пояснив: ця інформація не відповідає дійсності.
На підприємстві відбувається омолодження колективу, адже багато працівників пішли на пенсію і їх замінили молоді співробітники.
Закордонні контракти дають поштовх для розвитку
У перші роки Незалежності України в умовах порушення господарських відносин із підприємствами ОПК, завдяки розробці і поставці 320 танків Т-80УД до Республіки Пакистан, «ХКБМ» стало головним підприємством бронетанкобудівної галузі країни, яке об’єднало профільні виробництва.
Пакистанський контракт дозволив вкласти кошти в розробку танку Т-84, який на десять років став візитівкою підприємства, брав участь у багатьох міжнародних виставках і тендерах. За тактико-технічними характеристиками він перевершував зразки танків закордонних виробників. До речі, є його модифікація з 120-мм гарматою стандарту НАТО.
Інші суттєві успіхи для ДП «ХКБМ» ‒ це контракти з Республікою Ірак на постачання бронетранспортерів БТР-4Е, з Китаєм на виконання робіт зі встановлення моторно-трансмісійних відділень українського виробництва у китайській БРЕМ, з Республікою Союз М’янма на організацію виробництва бронетранспортерів БТР-4 на їхній заводах.
Нині для Республіки Пакистан виконують модернізацію раніше поставлених танків Т-80УД, технічний супровід виготовлення Заводом імені Малишева моторно-трансмісійних відділень для танків «Аль-Халід» та під час візиту пакистанська сторона виявила інтерес до придбання БТР-4Е.
Сучасна продукція «ХКБМ»
Сергій Стрімовський розповів, що справжня гордість конструкторів – танк БМ «Оплот». Він відповідає найкращим світовим стандартам і має у своєму складі цифрові системи керування трансмісією й озброєнням, дизельний двигун потужністю 1200 к.с., штурвал, комплекс автоматичного встановлення димової завіси й вдосконалений динамічний захист. Танк прийнятий на озброєння ЗСУ та постачається на експорт під позначенням БМ «Оплот-Т».
Також на базі шасі танка розроблена ремонтно-евакуаційна машина «БРЕМ-Т», призначена для евакуації з поля бою пошкоджених чи застряглих панцирників, та для виконання їхнього ремонту в польових умовах.
Іншою гордістю підприємства є бронетранспортер БТР-4Е. Лінійка цих сучасних машин стала суттєвою допомогою у перші місяці проведення антитерористичної операції. Їх досі постачають в українське військо. Крім того, БТР-4Е йде на експорт у модернізованому вигляді з урахуванням бойового досвіду застосування.
Варто додати, що машину випробували в різних дорожніх умовах та в різні пори року. Її максимальна швидкість по шосе перевищує 100 км/год. Вона має потужний дизельний двигун та автоматичну коробку передач. БТР-4Е долає водні перешкоди з хвилею до 1-го балу без підготовки й з хвилею до 2-х балів із підготовкою. Максимальна швидкість на плаву 8-10 км/год. Крім того, випробування проводилися навіть у морі та океані.
На бронетранспортері встановлені навігаційне обладнання і сучасний дистанційно керований бойовий модуль «Парус» із оптико-електронним модулем, системою управління озброєнням, стабілізованим у двох площинах блоком озброєння, що має автоматичну гармату, кулемет, автоматичний гранатомет, протитанковий ракетний комплекс. Також на БТР-4Е встановлюють додаткові захисні екрани й систему постановки димової завіси.
Сергій Стрімовський розповів, що на базі БТР-4Е створено низку машин: командирську БТР-4К, командно-штабну БТР-4КШ, ремонтно-евакуаційну БРЕМ-4РМ, санітарну БММ-4С. Усі машини долають водні перешкоди будь-якої глибини.
Цього року підприємство виготовляє партію БТР-4Е для підрозділів морської піхоти ВМС ЗСУ. Ця модифікація бронетранспортера розроблена з полегшеною вагою та збільшеним запасом плавучості для долання ділянок у морі з хвилюванням до 3-х балів під час десантування з катера або корабля.
Також ДП «ХКБМ» розроблена тактична бойова колісна машина «Дозор-Б» з колісною формою 4×4, що призначена для перевезення особового складу, озброєння й військового обладнання.
Може використовуватися у підрозділах Сухопутних військ ЗСУ, НГУ та військової поліції. Торік «Дозор-Б» прийняли на озброєння в ЗСУ, а цього року підприємство проводить кваліфікаційні випробування задля подальшого серійного виробництва та постачання до війська.
Проблеми та шляхи вирішення
Раніше, у 1990‒200 роках, «ХКБМ» було казенним підприємством, а з 2015-го стало державним. Такий стан речей стримує розроблення і виготовлення перспективних зразків ОВТ. Сергій Стрімовський зазначив, що ДП «ХКБМ» не може виготовляти за власні кошти нові дослідні зразки ОВТ. Видатки на створення нової продукції вкрай значні. Також у цих умовах важко оновити парк обладнання й верстатів без держпідтримки, як, наприклад, програми розвитку ОПК ДП «Український центр «Безпека». За цією програмою ДП «ХКБМ» придбало у 2018‒2019 роках деяке нове обладнання для свого виробництва.
‒ Наскільки мені відомо, нині планують реформування «оборонки». Передбачається перетворити держпідприємства в акціонерні товариства. Це дозволить залучати закордонних інвесторів, спрямовувати зароблені кошти на розробку й модернізацію нового ОВТ, ‒ розповів Сергій Стрімовський. ‒ Виконання лише державних контрактів, на жаль, не дозволяє підприємству розвиватися. Укладаючи закордонні контракти, можемо підвищувати ціну на продукцію і за рахунок мати додаткові ресурси розвитку підприємства.
Перспективні розробки
За словами Сергія Стрімовського, навіть у нинішніх умовах обмеженого фінансування ДП «ХКБМ» продовжує розробку техніки.
Нині тривають дві дослідно-конструкторські роботи за державним замовленням із модернізації танка Т-64 по темі «Краб» та танка БМ «Оплот» по темі «Бастіон».
Також підприємство пропонувало Міноборони розпочати дослідно-конструкторську роботу над БМП-У. За власний кошт підприємство розробило конструкторську документацію і макет. Але виникла все та ж проблема – власних коштів на виготовлення дослідного зразка й проведення випробувань немає. Докладніше про БМП-У читайте незабаром на АрміяInform.
Крім того, триває розробка наземного роботизованого комплексу на базі БТР-4Е. ДП «ХКБМ», разом із Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки ЗСУ розробляє тактико-технічне завдання для виконання цієї роботи. Чому саме цей бронетранспортер обрано? По перше, він виробляється серійно і позитивно зарекомендував себе на фронті. По друге, є автоматична коробка передач, можна легко автоматизувати керування рухом, дистанційно керований бойовий модуль «Парус» дозволяє спростити побудову системи дистанційного керування бронетранспортером тощо.
Фото автора та з архіву «ХКБМ»
