Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
26 квітня 1986 — одна з тих дат, що розмежувала світ на «до» і «після». Це дата, коли відбулася аварія на Чорнобильській атомній електростанції з руйнуванням четвертого реактора і викидом радіоактивних речовин назовні.
Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження.
Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії.
Як відзначають спеціалісти МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії (англ. International Atomic Energy Agency, IAEA), Чорнобильська аварія належить до глобальних катастроф.
Це пов’язано як із масштабами наслідків, так і з їхнім комплексним характером. Території України та сусідніх країн зазнали значного радіоактивного забруднення.
Забруднення реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. Аварія спричинила радіоекологічні, медичні, а також значні соціально-економічні наслідки.
За оцінками незалежних експертів, 500 тисяч людей померли від радіації, 8,5 млн жителів України, білорусі, росії в найближчі дні після аварії зазнали значних доз опромінення.
90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. За даними комітету ліквідаторів аварії на ЧАЕС, 94,2% учасників ліквідації аварії на ЧАЕС визнані хворими.
Боротьба з безпосередніми наслідками аварії тривала до осені 1986 року, і в листопаді 1986 року був побудований саркофаг над четвертим реактором. Згодом він почав руйнуватися, і тому на кошти європейських партнерів було споруджено новий саркофаг.
На реалізацію цього проєкту 45 країн-донорів виділили 2,2 млрд євро. У липні 2019 року його запустили в експлуатацію.
За різними даними, в укритті зберігається велика кількість радіоактивних речовин.
Нове укриття, згідно з розрахунками, має прослужити близько ста років.
Але 24 лютого 2022 року росія почала вторгнення в Україну. Того ж дня на території ЧАЕС з’явилися російські танки і піхота. Працівники станції і 169 нацгвардійців, які охороняли ЧАЕС, були захоплені в полон.
росіяни планували захопити декілька атомних електростанцій, зокрема Запорізьку, Чорнобильську, Рівненську та Южно-Українську (відповідно до Постанови Кабміну № 1061 від 27 вересня 2022 року уряд остаточно затвердив перейменування АЕС з «Южно-Української атомної електростанції» на «Південноукраїнську». — Ред.) електростанції.
Але захопили лише дві — Чорнобильську та Запорізьку.
Утім, у Чорнобильській зоні росіяни діяли, м’яко кажучи, безглуздо.
Як розповідає підполковник Андрій, офіцер військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) Командування Сил підтримки:
«росіяни заходили без жодних, навіть простих, засобів захисту, рили там шанці, будували укріплення. 31 березня російські військові, які зазнали поразки під Києвом і не змогли окупувати українську столицю, залишили зону навколо станції.
За різними даними, ті росіяни, що там перебували, вже або хворі, або померли.
Будуючи укріпрайони в Рудому лісі (найбільш забрудненому радіоактивними речовинами. — Авт.), вони створювали небезпеку насамперед для себе, бо наші громадяни знають, що існує 30-кілометрова зона відчуження, і перебування в ній само по собі небезпечно.
З того, що могли зробити росіяни, найбільшою небезпекою для багатьох країн був би підпал лісів, бо радіоактивний пил піднявся б угору і, згідно з розою вітрів, був би рознесений дуже далеко, викликавши забруднення великих територій.

Але, як кажуть, Бог нас зберіг, а те, що вони там розрили, — викликало невелике підвищення фону. Зараз там обстановка контрольована, невелику пожежу, що виникла на території, ліквідували спеціальні підрозділи пожежної охорони».
За словами Андрія, загроза укриттю існує і нині.
Ті росіяни, що туди заходили, навіть не мали розуміння, що роблять і з чим мають справу. По суті, росіяни — це варвари, які навіть не усвідомлювали, що можуть накоїти на Чорнобильській атомній станції. Вони могли наробити більше шкоди, ніж були спроможні собі уявити.
Пілоти бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції вполювали російський НРК з північокорейським озброєнням.
Лише у травні було встановлено 211 кілометрів антидронового захисту логістичних маршрутів та відновлено майже 38 кілометрів пошкоджених ділянок.
Наші пілоти регулярно літають до Бахмута, де ворог накопичує свою техніку, оскільки до сих пір вважав місто своїм надійним тилом.
У здобутому українськими розвідниками перехопленні — фіксація удару фугасної авіабомби з російського літака на хату у селі дубовоє на бєлгородщині.
Володимир Зеленський назвав надзвичайно підлим удар ворога по одній з будівель Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Бійці Сил безпілотних систем з початку місяця уразили понад дві тисячі окупантів.
Сапер, військовослужбовець
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
Лаборант госпітального відділення медичної роти, військовослужбовець
від 25000 до 125000 грн
Київ, Київська область
Номер обслуги гармати
від 21000 до 120000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…