Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
В Одесі на базі 59-го будинку офіцерів Військово-Морських Сил ЗС України відбулися фахові збори офіцерів морально-психологічного забезпечення та офіцерів-психологів.
Метою зборів стало вдосконалення професійної підготовки психологів військових частин ВМС ЗС України, обмін досвідом із психологами організацій, що взаємодіють між собою, з урахуванням специфіки службово-бойових завдань у районі проведення ООС, які виконують військовослужбовці.
— Ми ініціювали зборові заходи з військовими психологами, аби підвищити якісний рівень їхньої роботи з особовим складом. Обговорювали питання якості відбору на військову службу всіх категорій громадян, проведення заходів психологічної підготовки, також були визначені напрямки роботи щодо організації та проведення заходів декомпресії та реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України, — розповідає начальник управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Рустам Мамедов.
Він повідомив, що подібні заходи відбуваються регулярно, а наприкінці року, традиційно, проводять конкурс на найкращого психолога ЗС України.
Де готують військових психологів
— На сьогодні офіцерів-психологів готує Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а підготовку офіцерів-психологів запасу здійснюють кафедри цивільних вишів. Також щорічно з періодичністю раз на 3 місяці чи раз на пів року відбувається курсова підготовка: на тактичному рівні — при ВІКНУ, на оперативно-тактичному рівні — на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Крім того, до ускладнення епідеміологічної ситуації тренувальна команда ЗС США проводила курси щодо регулювання поведінкового здоров’я. З 2018-го по 2020 рік вони підготували близько 200 наших фахівців і надали їм відповідні сертифікати. Можу сказати, що за останні роки, з урахуванням бойового досвіду, наші військові психологи професійно виросли. Вони не просто виконують свою роботу — вони роблять це якісно, — зазначив полковник Рустам Мамедов.
Пілотний проєкт в Одесі щодо медико-психологічної реабілітації учасників ООС виявився вдалим
Варто зауважити, що два роки тому Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗС України та Командування Медичних сил ЗС України на базі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» реалізували проєкт надання послуг з медико-психологічної реабілітації військовослужбовців — учасників ООС. Він виявився вдалим, і тепер його застосовують в інших закладах охорони здоров’я МОУ.
— Загалом наразі в Україні є 36 закладів та установ, які мають право на надання медичних та медико-психологічних послуг військовослужбовцям. Щоправда, деякі з них і досі проходять акредитацію. Крім того, не треба думати, що після звільнення військовий залишається сам на сам із проблемами — його супроводжує Міністерство у справах ветеранів України, — розповів офіцер.
До вибору професії військового психолога — з усією відповідальністю
Серед присутніх на зборах — офіцер відділення морально-психологічного забезпечення реактивно-артилерійського полку Командування морської піхоти Військово-Морських Сил ЗС України лейтенант Анастасія Бугайова. Дівчина уважно все занотовує і бере активну участь в обговоренні проблемних питань.
Вона каже, що рішення стати військовим психологом прийшло не одразу.
— Я закінчила Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова за напрямком «Практична психологія та соціальна педагогіка», а також військову кафедру ВІКНУ за напрямком «Військова психологія». Але до того, щоб обрати саме військовий шлях, ішла поступово. Це був мій відкритий гештальт. Лише з часом прийшла до думки, що поки в країні триває війна, багато людей, які пройшли чи проходять крізь її горнило, потребують кваліфікованої психологічної допомоги, тому і підписала контракт, — ділиться думками лейтенант Анастасія Бугайова. — Пам’ятаю, що найпершим завданням у моїй роботі стало пояснити військовим відмінність роботи психолога від психотерапевта. То було дуже важко. Але на результат не довелося довго чекати — з часом мені почали довіряти, зверталися з різного роду проблемами, коли потребували вирішення внутрішніх конфліктів, переживань. Насправді, багато хто стикається з таким станом, який вони самі не можуть пояснити — наприклад, коли з’являються нав’язливі чи, не дай Боже, суїцидальні мотиви. Іноді вони не висвітлюються в тестуваннях, а під час бесіди військовослужбовці відкриваються і діляться ними зі мною, а я, зі свого боку, можу надати необхідну допомогу.
А ще Анастасія розповідає, що хоча на посаді вона лише півтора року, за цей час їй довелось стикатися з різними проблемами військових. І завжди вона намагається дотримуватися головного принципу її діяльності — не нашкодити і надати максимальну компетентну допомогу тим, хто її потребує.
Психологічного супроводу потребують не лише військовослужбовці, а й члени їхніх родин
До слова, це не завжди військовослужбовці. Іноді, у випадку, коли питання неможливо вирішити локально на рівні військової частини, то доводиться долучати до співпраці членів родини, бо виховання і соціальне становлення особистості починається саме з сім’ї. Також постійно триває робота, аби пояснити та покращити їх розуміння, що після війни військові повертаються не тими, ким були. Для цього відбуваються бесіди та різноманітні тренінги.
— Взагалі, щодо методів роботи — то все залежить від того, де ми перебуваємо: якщо це ППД, то найкращими методами, як на мене, є спостереження, анкетування тощо, які ми диференціюємо щомісяця. А от на виїздах, тренуваннях, коли наші військові залучені до виконання бойових дій, — краще «заходять» тренінги та різного роду аутогенні тренування, а також вправи на покращення саморегуляції і самодопомоги. Тобто роботи ніде не стає менше, вона просто стає інакшою, — пояснює лейтенант Анастасія Бугайова.
Фото автора
