Військові науковці — це ті, хто першим «розмовляє» з ворожими технологіями, щоб інші могли їм протистояти. Полковник Олексій Колос та старший…
Український захисник Михайло, попри своє старе поранення, 161 добу обороняв бойову позицію, використовуючи як прихисток зруйновану хату.
Його історією поділилася у себе у соцмережах 128 окрема важка механізована бригада «Дике Поле».
Як повідомляється, чоловік пішов до війська добровольцем, хоча на той час вже мав четверо дітей та п’ятеро онуків.
Тримали позицію 224 дні: Президент нагородив бійців Холодного Яру «Хрестом бойових заслуг»
«Михайло пішов у полк ППО, бо у військкоматі сказали, що там бракує людей. Був прикомандирований до Сил спеціальних операцій і виконував бойові завдання на острові Майський. Там отримав поранення — куля розбила п’яту й пошкодила ахіллове сухожилля. Після одужання перевівся до 128 бригади „Дике Поле“. Саме пережите поранення змусило його зголоситися добровольцем, щоб замінити бійців на позиціях», — йдеться у публікації.
Тоді Михайло планував, що за місяць-півтора його з побратимом замінять, але їхня позиція опинилася у так званій «зоні смерті» де ворожі дрони знищують буквально усе, що рухається.
При цьому старе поранення після навантажень постійно далося взнаки. Рятували від цього лише знеболювальні засоби, які уночі скидали дронами разом із водою, їжею та павербанками.
«Мені ліки готувала медикиня „Бусинка“. Я не знаю, хто вона, але дуже вдячний, що вона дбала про нас і про те, щоб у нас були ліки», — ділиться наш герой.
Коли бійців нарешті вдалося вивести, Михайло сильно кульгав, але замість того, щоб отримати необхідну допомогу, у першу чергу доповів командуванню про російські «нори» та інші позиції, які вдалося виявити під час п’ятиденної дороги до точки евакуації.
«Шість чи сім разів довелося вступати у бій. На нашому з напарником рахунку — дев’ять окупантів. Забрали в них медикаменти та їжу», — згадує Михайло.
У його бригаді зазначають, що у ці дні боєць вже має бути у відпустці, поруч зі своїми близькими.
