ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Чи візьмуть американські «морські котики» Крим, або Наскільки вистачить російських сил, щоб втримати півострів під час реального конфлікту зі США

Прочитаєте за: 8 хв. 21 Травня 2021, 14:30

Кілька днів тому відоме німецьке інформаційне видання Business Insider, розповідаючи про серію навчань, які провело останнім часом Командування спецоперацій США в Європі, зробило певні «припущення» зі змісту, складу, легенд і місць проведення цих маневрів. І ці припущення західних журналістів буквально «підірвали» спільноту російських пропагандистів і різних «військових експертів».

Видання розповідає, що Росія після окупації кримського півострова буквально «нашпигувала» його найсучаснішим озброєнням, створивши тут так звану зону A2/AD — (Англ. Anti-access and area denial — обмеження і заборона доступу і маневру) — концепція стримування противника (зазвичай комплексом озброєнь) шляхом створення підвищеної небезпеки для дислокації або переміщення сил противника в захищеній місцевості.

Термін A2/AD особливо широко почали застосовувати експерти в сучасній військовій науці з моменту розробки Росією і Китаєм далеких ракетних систем з ОТРК, ППО і протикорабельних ракетних комплексів, які створюють «захисну сферу», у яку війська НATO не можуть проникнути без ризику неприйнятних втрат.

В окупованому Криму угруповання російських військ включає в себе сухопутну, повітряну і військово-морську компоненти, які дозволяють Росії тримати противника подалі від півострова. Насамперед мова про численні новітні потужні РЛС, здатні відслідковувати надводні судна на сотні миль, а також наземні зенітні й протиракетні системи, встановлені по всьому півострову. Зокрема, це чотири полки, оснащені ЗРК С-400 «Тріумф». Крім того, до складу 31-ї дивізії ППО в Криму входять системи середньої і малої дальності 9К40 «Бук-М2» (до 50 км), 9К332 «Тор-М2» (до 16 км) і 96К6 «Панцир-С» (до 20 км). Кількість цих систем останнім часом значно збільшилась.

Тож застосування морських сил спеціальних операцій може бути одним із варіантів отримання переваги в потенційному конфлікті НАТО з РФ. Розповідаючи про маневри, журналісти Business Insider дозволили собі гіпотези, що окупований росіянами український Крим у перспективі міг би стати основним полем дії для спецназу ВМС США. Німецькі фахівці навіть спрогнозували перебіг конфлікту на півострові, відзначивши, що команди американських «котиків» здатні висаджуватися на берег і здійснювати різні диверсії: ставити міни на кораблі, влаштовувати засідки на дорогах, проводити розвідку на землі й під водою. Пріоритетними цілями стали б саме елементи російської системи A2/AD: РЛС, системи управління військами, а також комплекси протикорабельної оборони і ППО.

Міжнародний морський спецназ тренувався «брати Крим»

Щодо самих навчань, які мали назви Trojan Footprint 21 («Троянський слід — 21») і Black Swan 21 («Чорний Лебідь — 21»), у них задіяли підрозділи «морських котиків» — SEAL (елітний підрозділ спеціальних військ, ВМС США «море-повітря-земля» буквально Seals — англ. тюлені). Цей спецпідрозділ застосовують для розвідувальних та диверсійних операцій, у контртерористичних операціях та інших видах нетрадиційних військових дій.

У маневрах брали участь «зелені берети» й екіпажі бойових катерів сил спеціальних операцій ВМС Сполучених Штатів. Під час тренувань відпрацьовували сумісність підрозділів спецназу та інших родів і видів військ, перевіряли ефективність дій у випадку ймовірного зіткнення з умовним противником.

До участі в навчаннях, крім американських «котиків», залучили подібні підрозділи морського спецназу і повітряного десанту Австрії, Болгарії, Хорватії, ФРН, Грузії, Угорщини, Чорногорії, Північної Македонії, Іспанії, України та Великої Британії.

Прочитавши припущення німецьких журналістів, що «НАТО готується до війни за Крим», російські медіа почали інформаційну кампанію щодо «неможливості» подібних сценаріїв, адже, на їхню думку, півострів є неприступною фортецею, і будь-які спроби противника наблизитись до нього жорстоко присікатимуть.

Скандально відомий бравурними побрехеньками про верхівку російської армії колишній військовий журналіст, нині оглядач видання «Комсомольская правда» Віктор Баранєц, взагалі «розродився» погрозами в бік США, що нібито «Крим стане пеклом для американських „морських котиків“, яких ще на дальніх підступах на воді й під водою зустрінуть протидиверсійні сили ЧФ РФ».

За словами Баранця: «Крым мог бы стать идеальным кладбищем для тех иноземцев, которые вознамерятся его захватить. Там, кстати, немало кладбищ тех, кто в разные века приходил на полуостров с мечом». І ця фраза звучить дещо двояко, бо сьогодні півострів перебуває під окупацією саме «іноземців» — росіян. І саме їхніх цвинтарів тут чимало ще з часів «покорения Крыма». Саме росіяни прийшли сюди «з мечем» і ним тримають під покорою місцеве населення.

Інший «знаний військовий експерт» з Росії Алєксєй Лєонков, коментуючи перехоплення російськими літаками французьких винищувачів Dassault Mirage 2000 і літака-заправника, які маневрували над Чорним морем, взагалі заявив інформагентству ФАН, що російські льотчики готові збивати всі повітряні об’єкти, які порушать простір над Кримом.

«Котики» — не «гарматне м’ясо»

Подібні припущення німецьких журналістів «про відпрацювання атаки спецназу на Крим» для російської пропаганди мало б стати досить серйозним предметом для роздумів, а не бравуванням власною «залізобетонністю оборони». По-перше, варто згадати операції американських «котиків», серед яких переважна більшість увійшли в анали історії, зокрема захоплення Усами бен Ладена.

По-друге, зрозуміло, що під час такої операції із проникнення на наповнений військами окупований півострів застосовуватимуть комплекс засобів і заходів. «Морські спецназівці» — унікальні і цінні військові фахівці, підготовка й утримання яких для кожної держави досить коштовна. Їх ніхто не кидатиме (як це часто робить Росія) на різні штурми, лобові атаки, їх застосують лише в ретельно підготовлених, відпрацьованих операціях, де малі ризики провалів і втрат, а шанси на успішні дії надзвичайно високі.

Тобто, якщо американські «морські котики», а з ними і британська SBS (Special Boat Service), іспанські Особливі ВМС, німецькі SEK M (аналог котиків. — Авт.) та представники інших країн, які мають подібні підрозділи, відпрацьовують на спільних навчаннях дії в Криму, то вони будуть готові успішно виконати всі можливі завдання, покладені на морські ССО.

Зважаючи на технічні характеристики оснащення американських спецназівців, заява Баранця, що «морські котики» не зможуть навіть дістатись до узбережжя Криму, адже їхні засоби доставки (бойові катери спеціального призначення типу Мк VІ. — Авт. ) погано пристосовані для прихованого пересування, і «Рык этих крупных посудин слышен за несколько километров… береговая охрана Пограничной службы ФСБ и части береговой обороны Черноморского флота несут вахту в круглосуточном режиме» — є голослівною і навіть смішною.

Правий Баранєц лише в одному («…корабли и самолеты НАТО почти постоянно пасутся у морской и воздушной госграницы России в районе полуострова. Совершенно понятно, что делают они это не из праздного „туристического“ любопытства, с конкретной целью  проверить уровень защиты Крыма с суши и с воздуха, на воде и под водой. А заодно  „прицелиться“ к российскому полуострову»). Дійсно, Україна і країни НАТО постійно ведуть розвідку ситуації в Чорноморському регіоні, і в Криму зокрема. Тому у випадку застосування морського спецназу обиратимуть найоптимальнішу ситуацію, коли ні берегова охорона ПС ФСБ, ні берегова оборона ЧФ не зможуть ефективно протидіяти «морським котикам».

А далі спецназ зробить свою «роботу» — завдасть ударів по російській «зоні A2/AD» у Криму, щоб інші сили й засоби успішно здійснили власну місію — ракетні війська, авіація і флот знищили чи подавили цілі, й операція загалом йшла за визначеним планом.

Крим у розвідки як на долоні

Російські «експерти» можуть навіть не сумніватись, що США і їхні партнери по НАТО мають достатньо інформації щодо наявних сил і засобів у Криму. Розвідка союзників знає про кожну РЛС, кожний комплекс, літак і ракету. Прораховані й кілька варіантів ліквідації єдиного сухопутного шляху в Крим — знищення Керченського мосту, яким РФ не зможе перекинути ні підмогу, ні поновити боєзапас. Російський «кримський залізний купол» у випадку війни з НАТО проіснує зовсім недовго — набагато менше, ніж ізраїльський, адже «запасу міцності» в ньому зовсім мало.

Видання Jane’s Defense, посилаючись на «джерело» в ЦРУ, дає такі дані про російську ППО в Криму: «в ідеалі полк „Тріумфів“ С-400 може включати до чотирьох дивізіонів по 16 ЗРК в кожному. Тобто всього 64 пускові установки (може бути до 72). Оскільки кожна пускова установка має чотири завантажені пускові труби, то в кожному полку є 256 (до 288) готових до польоту ракет, стільки ж ракет є в резерві для перезарядки. Всього до 512 (576) ракет.

Проте два з чотирьох полків у Криму неповністю укомплектовані і мають лише 32 пускові установки зі 128 ракетами першого заряду і 256 ракетами в резерві. (Тож насправді в Криму не 512, а 384 ракети, що дійсно немало. — Авт.).

Пускові установки „Панцир“ ближньої дії призначені для забезпечення ППО середнього і дальнього радіусу дії й самозахисту. Згідно з Jane’s Defense, один дивізіон „Панцирів“ забезпечує прикриття одного дивізіону „Тріумфів“ з шістьма пусковими установками, кожна — з дванадцятьма ракетами. Разом — 72 готові до запуску ракети на один дивізіон „Панцирів“. Ці дивізіони доповнюють розгорнуті в Криму полки С-400 зі 144 ракетами малої дальності, плюс 144 в запасі». (Це всього 288 ракет. — Авт.)

Зважаючи на досвід ізраїльсько-палестинського конфлікту, зокрема подій травня 2021 року, коли із Сектора Гази по містах Ізраїлю за добу випустили до 1000 ракет, російського «кримського залізного куполу» за інтенсивного ракетного обстрілу з боку противника, зокрема США чи НАТО, вистачить ненадовго.

Те, що подібні ракетні удари можливі і вже навіть відпрацьовані, реально продемонстрували події листопада 2020-го, коли США швидко перекинули в Румунію дві бойові машини РСЗВ дальньої дії HIMARS (High Mobility Artillery Rocket System). Ті випустили по кілька ракет в повітря і американці повернули установки в Німеччину. Це стало посланням для Росії, що НАТО готове будь-коли завдати ударів по окупованому нею півострові.

У березні 2021-го оперативно-тактичні ракетні комплекси M142 HIMARS з’явились на озброєнні Румунії. Незабаром на західному узбережжі Чорного моря в зоні дії цього РСЗО буде їх три дивізіони — 54 ракетні установки. РФ у відповідь планує розгорнути в Криму ОТРК «Іскандер» та «Іскандер-М» і вже навіть проводила з них пуски на кримському полігоні.

Крім «Хаймарсів», ударів по Криму здатна завдавати і велика кількість морських засобів НАТО, яких чимало є в Середземноморському і Чорноморському регіонах. Не стоятиме осторонь і Україна, яка має власний потенціал ракетного і реактивного озброєння. Тож російська «парасолька» над Кримом, навіть із засобами Чорноморського флоту, проти інтенсивної атаки США і НАТО втримається недовго.

Але західна філософія ведення бойових дій схиляється в бік мінімізації масованих ракетних ударів і зменшення кількості великих калібрів, тому й надає перевагу застосуванню високоточної зброї і спецпідрозділів на кшталт SEAL. Ефективність дій спеціальних військ набагато вища, ніж регулярних сил, і відпрацьовується на навчаннях і маневрах, де за легенду беруть конкретні території й ситуації.

Росія ж здебільшого не дотримується такої воєнної філософії і продовжує рахувати співвідношення калібрів і «кількості ракет, снарядів за одиницю часу на одиницю площі». Її «військові експерти» взагалі живуть поняттями з «наставлений» і «боевых уставов» навіть не Радянської, а ще «Красной армии». Але подібна «обізнаність» чудово слугує російській пропаганді, яка насамперед впливає на власну аудиторію. Тобто пересічний росіянин вірить таким «баранцам». Він і далі переконаний, що «Крим — фортеця», а «„морські котики“ США через погані катери самі потраплять у засідку російських прикордонників».

13
2

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Мітки: