ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

 «СІМІКи» – це місток між цивільним населенням і військовими

Прочитаєте за: 8 хв. 6 Травня 2021, 13:58

Слово «сімік», що походить від англійської CIMIC (civil-military cooperation), тобто цивільно-військове співробітництво (ЦВС), в Україні стало відомим лише з початком війни на Сході країни. У 2014-му в ЗСУ  була сформована структура цивільно-військового співробітництва за стандартами НАТО.

Про основні завдання, допомогу груп «сіміків» мешканцям населених пунктів на лінії розмежування, найпекучіші гуманітарні проблеми на Донбасі кореспондентка АрміяІnform дізнавалася у начальника управління Цивільно-військового співробітництва Генерального Штабу ЗС України полковника В’ячеслава Власенка (колишнього командира 46-го окремого батальйону «Донбас»).

– Від початку агресії РФ проти України цивільно-військове співробітництво стало таким собі «містком» між Збройними Силами, цивільним населенням та місцевими органами влади, багато з яких через російську пропаганду були розгублені – хто «ворог», а  хто «друг». Коли саме було ухвалено рішення про створення ЦВС?

– Пілотний проєкт цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України розпочався 5 травня 2014 року.  Тоді Збройні Сили ще не знали, де основна загроза.  Було створено дві групи. Одна була направлена в район Херсонської й  Миколаївської областей та до півострова Крим, адже очікувалося, що збройний напад може бути з боку російських військ також звідти. Друга, спільно з підрозділами сектору «Б» або оперативного командування «Південь», зайшла на територію Донецької області. Тоді їх було всього 14 осіб.

– Які завдання стояли перед ЦВС з початком агресії РФ і які маєте виконувати наразі?

– Основні функції цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України є тотожними функціям ЦВС НАТО, оскільки створювалася ця структура з урахуванням досвіду та напрацювань країн-членів Альянсу, з адаптацією до наших реалій. Нині ми маємо чітко визначені доктрини і напрямки діяльності.

Одним з основних завдань цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України є здійснення тісної взаємодії військових із цивільним населенням для нівелювання  факторів, що дестабілізують, та забезпечення сприятливих умов для виконання завдань, покладених на підрозділи Збройних Сил України. Тобто, забезпечення безперешкодного виконання завдань за призначенням військовими частинами і підрозділами, які брали участь у той час в АТО, нині – ООС. Тобто,  «СІМІКи» мають завдання постійно вивчати настрої цивільного населення, політичні вподобання, аби військові могли вжити запобіжних заходів для недопущення перешкоджання діям військ, блокування військових колон на шляхах пересування, місць дислокації, районів дій військ чи обмеження свободи їхнього переміщення. Пам’ятаємо, що у 2014-му на тій території були різні вподобання і були випадки, і люди одного з населених пунктів вийшли на вулиці та перекрили дорогу нашим десантникам.

Другий напрямок, за який ми відповідаємо, – це фізичний захист цивільного населення. Тобто, вивчення місць розташування цивільних мешканців у населеному пункті.  Адже через бойові дії певна частина населення покинула свої домівки і евакуювалася на мирну територію України, частина переїхала на той бік – на окуповані території, решта – таки залишилася проживати на лінії розмежування. Тому, при організації системи ведення вогню командири військових підрозділів мають враховувати цей факт, щоб при відповіді противника цивільні мешканці не опинилися під вогнем, тим самим – зберегти життя і здоров’я цивільного населення.

Крім функцій, прописаних в доктринах НАТО, український CIMIC має ще додатково дві функції: сприяння Службі безпеки України з обміну полоненими та пошук і ексгумація тіл загиблих на окупованій території. 

– Для виконання подібних завдань тієї кількості осіб, які були на початку створення структури, явно недостатньо. Розкажіть, як розвивалось ЦВС?  

– Першим начальником структури ЦВС був полковник Наздрачов, який і організовував її у 2014-му. Спочатку були створені невеликі мобільні групи, які постійно пересувалися по різних населених пунктах, оцінювали середовище і стан цього населеного пункту і були таким собі «містком» між цивільним населенням, органами місцевого самоврядування (яке зазвичай розміщувалося подалі від населених пунктів, де велися бойові дії) та військовими, тобто організовували взаємодію між ними. Мобільні групи удосконалювалися, збільшувалась їхня чисельність

Нині в районі проведення операції Об’єднаних сил діють три Об’єднані центри, а також близько 20 мобільних груп ЦВС ЗС України.

Які найпекучіші проблеми місцевого населення доводиться розв’язувати?

– Наші підрозділи першими з-поміж військових стикаються з реаліями життя цивільних і в межах своєї компетенції й можливостей організовують та координують відновлення інфраструктури, електро- і водопостачання, доставки та супроводу гуманітарних вантажів для цивільних мешканців уздовж лінії бойового зіткнення. ЦВС активно співпрацює з органами влади, міжнародними неурядовими організаціями та громадськими об’єднаннями, оскільки добре знає про найгостріші проблеми місцевих жителів і пріоритети їхнього розв’язання.

Гостра проблема у регіоні існує у доступі до правдивої інформації. Адже агресивна пропаганда РФ в умовах гібридної війни, безумовно, впливає на свідомість наших громадян, які перебувають на лінії розмежування та є обмеженими у виборі джерел інформації. Співробітники ЦВС допомагають населенню і у цьому.

– Як удається переконувати тамтешнє населення, яка інформація є правдивою, а яка ні? Що їм говорите?

– Тільки справи здатні переконувати. Переконувати діалогом дуже важко, якщо за ним нема конкретних дій. Справи — це й надання гуманітарної допомоги та засобів гігієни, і проведення соціальних і гуманітарних проєктів. Багато хто помилково думає, що ЦВС – це спільна організація гуманітарного спрямування, одним з основних завдань якої є  розвезення гуманітарної допомоги.  Але ЦВС – це військова структура, покликана координувати дії та інформувати саме ті структури і організації, громадські організації, гуманітарні місії та військові структури про труднощі та проблеми, які виникають у цивільного населення у тому чи іншому населеному пункті.

Також у 2014 році виникла нагальна потреба впровадити механізм пошуку і повернення тіл загиблих захисників України як із підконтрольної території, так і з тимчасово окупованих територій. У межах цивільно-військового співробітництва започатковано гуманітарний проєкт ЗСУ «Евакуація 200» і створено тимчасові групи з транспортування й пошуку загиблих воїнів. Вони дотепер здійснюють пошук, вилучення тіл (останків) загиблих наших військових, транспортують їх до спеціальних медустанов із метою ідентифікації та/або до місця поховання.

Також в Управлінні цивільно-військового співробітництва створено відділ репатріаційних заходів і пошукової роботи. Окремо зауважу, що тільки у ЗС України існує така специфіка роботи для підрозділів ЦВС. Це пов’язано передусім із необхідністю пошуку зниклих безвісти та загиблих воїнів на тимчасово окупованих територіях.

– Як готуєте особовий склад до виконання завдань в районі АТО/ООС?

– Наші фахівці навчаються за міжнародними стандартами. Особовий склад, який готується до відрядження у складі підрозділів ЦВС до району проведення операції Об’єднаних сил, проходить підготовку на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Для постійного ж складу ЦВС регулярно проводять курси підвищення кваліфікації на базі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка, а також в іноземних військових вишах і центрах підготовки країн-членів Альянсу (Нідерланди, Італія, ФРН, Польща та Румунія).

Ми підвищуємо взаємосумісність систем СІМІС України і НАТО, щоб брати участь спільно і в миротворчих операціях, і в багатонаціональних навчаннях.

Набутий за кордоном досвід у напрямку цивільно-військового співробітництва вкрай важливий в умовах переходу на функціонування відповідно до стандартів НАТО й сумісності під час виконання спільних операцій країн-партнерів.

– Як довго перебувають фахівці ЦВС в районі ООС?

– Особовий склад працює ротаціями по чотири місяці — це оптимальний час, аби найкраще вникнути в ситуацію, попрацювати і передати справи наступній групі. Особливо важкий напрям у тих, хто працює з ексгумацією і вивезенням тіл: їхні ротації вимірюються не місяцями, а тижнями. Інакше, люди не витримують, особливо складно було у 2014-2015 роках, коли доводилося забирати десятки тіл. Насправді вивезення загиблих і допомога обміном полонених за кордоном не належить до функцій «сіміків», але українські військові займаються і цим.

– За сім років війни характер й інтенсивність бойових дій зазнали суттєвих змін. Чи змінилися завдання і функції ЦВС?

– Ми постійно розвиваємося відповідно до викликів, які перед нами стоять. Наразі перебуваємо у процесі перебудови, реформування самої структури, проводимо заходи з реформування, уточнюємо завдання, штатну чисельність підрозділів. Аби мати змогу відповідати на нові виклики, ситуацію, обстановку та політичні рішення.

– Реформування структури передбачає зменшення особового складу або ж його розширення.

– Наразі у нас оптимальна кількість особового складу для якісного виконання тих завдань, які перед нами стоять.

– Ви всього два місяці на посаді начальника управління ЦВС. Чи маєте вже якісь досягнення?

– Нещодавно нам вдалося підготувати і  практично повністю узгодити і з Кабміном, і з Офісом Президента надзвичайно важливий документ – «Стратегію захисту цивільного населення». Він охоплює велику кількість структур, міністерств. Наразі перебуває на погодженні в РНБО. Ми чекали, поки буде затверджена «Стратегія військового захисту», тож незабаром цей документ має бути погоджений і затверджений відповідним указом Президента. Там є великий розділ, присвячений саме захисту цивільного населення, яке перебуває безпосередньо на місці проведення бойових дій. У його створення покладено багато сил, знань, досвіду. Було враховане і  міжнародне гуманітарне право (ми тісно співпрацюємо з Червоним Хрестом і з організацією «СІВІК»), а також досвід країн партнерів та членів НАТО. Документ всебічний і ґрунтовний. Переконаний, він стане у пригоді нашим колегам на довгі роки.

– Стосовно співпраці з країнами НАТО…

– Багато країн є небайдужими до ситуації в Україні. Литва, США, Німеччина – країни лідери, що допомагають нам та є прикладом для нас у контексті організації співпраці ЦВС. Ясна річ, ми адаптуємо їхні доктрини та досвід під наші реалії, адже у нас є суттєва відмінність під час організації роботи. Річ у тому, що країни НАТО ведуть бойові дії за межами своїх країн, нам же випало працювати в умовах ведення бойових дій на нашій території. Це вносить значні корективи.

Для наших громадян війна почалася раптово і треба було реагувати на потреби  і проблеми цивільного населення, яке опинилося в епіцентрі ведення активних бойових дій без органів місцевого самоврядування, поліції, інших служб, покликаних допомагати людям (медичної служби, МНС та інших). Тоді, єдиними, до кого мешканці прифронтових населених пунктів могли звернутися по допомогу, були саме українські військові.

Саме на початку збройної агресії РФ було створено пілотний проєкт структури ЦВС  – подібної до тих, які існують в усіх країнах партнерах та членах НАТО. Пізніше підрозділ Цивільно-військового співробітництва був офіційно затверджений наказом про створення структури.

10
4

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
30 років Збройним Силам України. Дайджест АрміяInform rss.feed, Інтерв`ю, Публікації