Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Котів і собак, згадують ліквідатори аварії на ЧАЕС, знищували спеціальні загони: щоб ті не розносили радіацію далі. Якось офіцер однієї з частин приніс кошеня, хоча тримати тварин ліквідаторам суворо забороняли…
Брелок на згадку про Чорнобиль
27 квітня 1986-го сформовано спецбатальйон із військовослужбовців-резервістів, головним завданням яких було прибирання забрудненого радіацією ґрунту вручну, без відповідного захисного спорядження. Їм надавали особисті дозиметри, схожі на маленькі брелоки, дані з яких можна отримати лише за допомогою спеціального зчитувального пристрою. Ніхто з ліквідаторів не знав, яке опромінення дістав насправді. Пристрій завжди зашкалював, але в журналі обліку всім, хто повернувся з даху зруйнованого реактора, писали не більше 25 рентгенів.
«Зрозуміло, що офіцерові, який врятував кошеня, хотілось погладити когось, щоб відійти душею в тих умовах», – згадує ліквідатор Сергій Шалькевіч. Він у грудні 1985 року демобілізувався зі строкової служби, а за кілька місяців, у квітні 1986-го, отримав повістку на навчальні збори, начебто на 25 днів.
Сергій продовжує спогади: «Під час інспекції кошеня побачив генерал і наказав знищити тваринку. Йому відповіли: «Так!», але кошеня сховали, думаючи, що начальство більше не повернеться. А він приїхав вкотре і, як на зло, кошеня знову потрапило на очі. Генерал розсердився, наказав вбити й показати труп. Усі почали думати, як врятувати кота Радика. Зрештою, взяли шматок м’яса, стару кролячу шапку й здрібнили все разом сікачем у відрі. Це місиво з шерстю принесли генералу. «Я попросив просто вбити, а ви, садисти, що витворили?!» − кричав той».
Нині резервісти в незалежній Україні – це ще одне військо, а у 1980-х у СРСР – це загін «партизан»
З 750 осіб спецбатальйону, які героїчно боролись з атомною стихією в далекому 1986 році, в живих на 35 роковини аварії на ЧАЕС залишилось кількадесят. 23 травня того ж року батальйон, який опікувався питаннями знезараження забрудненої території, розформовано. На інформацію про нього накладено гриф таємності. Ліквідатори отримали їдке, як йод, прозвисько «партизан» і їх вивели із зони ліквідації аварії на ЧАЕС (як ті, хто отримав 100% колективне переопромінення). Перед МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) СРСР прозвітував у 1986-му про лише 276 опромінених ліквідаторів.
У 2003 році Батьківщина почала «пригадувати» про існування ліквідаторів-резервістів, а 25 квітня 2019-го Конституційний суд поставив крапку в питаннях соціальної справедливості та відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va01p710-19#Text
Фото з архіву Олександра Бабка
https://naviny.belsat.eu/ua/news/likvidatori-chaes-rozpovili-chogo-ne-vistachaye-serialu-chornobil/
Відео: Військове телебачення України, Програма «ДМБ» № 11 (24.04.2011).
Підготував Анатолій Бальчос.
