Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Олег Чуйко ― про найактуальніше для військовиків, ветеранів війни та служби, пенсіонерів і членів їхніх родин ― на брифінгу в АрміяInform.
Довідка АІ.
Олег Анатолійович Чуйко народився у 1962-му в родині військовослужбовця. Полковник запасу, віддав службі у збройних силах СРСР та України понад чверть століття. Має дві вищі військові освіти й кваліфікацію спеціаліста-офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.
Бойовий досвід: радянсько-афганська війна (1987–1988 роки), війна із російською навалою на Донбасі. Формував і злагоджував 5-ту батальйонну тактичну групу 81-ї окремої аеромобільної бригади, якою потім і командував у боях на Сході країни, зокрема, під Донецьким летовищем. Відзначений низкою нагород, серед яких ордени «Богдана Хмельницького» III ступеня та «За заслуги» III ступеня.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців з листопада 2019-го.
Компенсації за піднайом житла в рази менші від реальних потреб
― Олеже Анатолійовичу, як оціните роботу офісу Уповноваженого у правовому захисті військовослужбовців і ветеранів служби, членів їхніх сімей? Приміром ― за шкалою від 1 до 10. І, відповідно, наскільки Уповноважений та його представництво обізнані в ситуації з дотриманням прав захисників у війську й суспільстві?
― З урахуванням умов пандемії і того, що наразі немає змоги вести індивідуальний прийом громадян, я оцінив би ефективність нашої діяльності на тверду «сімку». Утім, ми нарощуємо спроможності завдяки якості моніторингу соцмереж і дистанційній співпраці з військовими, права яких були порушені (докладніше ― у відео).
― Як змінилася ситуація щодо прав військовослужбовців на забезпечення їх житлом, поліпшення умов служби, збільшення розміру грошового забезпечення ― порівняно з тією, яку ви висвітлили в щорічній доповіді Уповноваженого за 2019 рік?
― На жаль, кардинальних змін немає. У черзі на отримання житла у ЗСУ все ще перебуває близько 50 тисяч військовиків. Через пандемію й реорганізацію квартирно-експлуатаційних структур у 2020-му призупинено реалізацію низки проєктів з будівництва нового житла взагалі.
Не менш гострою залишається проблема з розмірами виплат за піднайом житла і грошового забезпечення військових. Приміром, грошова компенсація за піднайом житла у Львові становить 3153 гривні, а фактично родини військових сплачують не менше 9 тисяч у місті та 6 тисяч у приміській зоні. У Києві й Одесі ситуація ще складніша. Востаннє розмір грошового забезпечення військовослужбовцям збільшували у 2017-му. Із цього виходить, що оренда житла «з’їдає» до половини сімейного бюджету наших захисників.
Згідно зі статтею 93-ю Конституції України Уповноважений не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Утім, у порядку парламентського контролю має право висловити позицію щодо законопроєктів, інших нормативно-правових актів та у встановленому порядку їх погоджувати. Смію вас запевнити: вищезазначені питання перебувають у зоні особливої уваги нашого офісу.
«Деякі представники держорганів системно не виконують рішення судів щодо забезпечення законних прав військових»
― Чи може Уповноважений вирішувати правові проблеми військових, так би мовити, напряму? І якими були найактуальніші й найхарактерніші звернення до Уповноваженого і його представництва у 2020 році?
― Я вже озвучив, що торік офіс Уповноваженого провів 109 моніторингових візитів і 13 безвиїзних перевірок органів військового управління та державних структур, органів сектору безпеки і оборони. За їхніми результатами складено 255 актів реагування, ігнорувати які, м’яко кажучи, не рекомендовано.
Але це тільки «вершина айсберга». У нас заведений в систему моніторинг ЗМІ та соцмереж. Тільки за його підсумками у 2020-му ми скерували понад 200 листів реагування до органів державної влади і самоврядування щодо усунення порушень прав конкретних військовослужбовців, військових пенсіонерів та членів їхніх родин.
Окрім того, до Уповноваженого впродовж року надійшло 1272 персональних звернення вказаних категорій громадян про порушення їхніх прав, що на 27, 5 відсотка перевищує показники 2019-го. Жодне з них не залишилось без дієвої реакції представництва. Більшість скарг стосувалося умов проходження служби, грошових виплат, перерахунку пенсій та системного невиконання держорганами рішень судів по відновленню і забезпеченню законних прав військовослужбовців, військових пенсіонерів та членів їхніх родин.
― Пане Олеже, про що свідчить таке зростання кількості персональних скарг?
― Про збільшення довіри до інституції Уповноваженого з прав людини. Інші приводи були б сумнівними.
Справжню гендерну рівність може гарантувати лише окреме її правове забезпечення
― Чи існують ще у війську не спорадичні, а системні порушення принципу ґендерної рівності? І які зміни, на ваш погляд, слід ввести до кримінального й адміністративного законодавства, щоб посилити відповідальність військових за сексуальні домагання та порушення статевої недоторканості?
― Під час моніторингових візитів Уповноваженого та проведення опитування особового складу військових частин ми неодноразово виявляли порушення принципу ґендерної рівності, які командування деяких військових частин нівелює, та недопущенню яких не приділяється належна увага.
Подивимося на статистику: на сьогодні в ЗСУ проходять службу та працюють 56 726 жінки, близько 32 000 із яких ― військовослужбовці, 13 тисяч із них мають статус учасника бойових дій. Уже виходячи із цих цифр, проблематику гендерної рівності ми просто повинні ставити на одне з пріоритетних місць у своїй діяльності. До речі, зіштовхувалися і з випадками гендерних порушень щодо чоловіків ― наприклад, відмови командуваннями частин надавати їм відпустки по догляду за дітьми.
Нині з 56 726 жінок у ЗСУ близько 32 000 ― військовослужбовці. 13 тисяч з них мають статус учасника бойових дій. Відтак, питання гендерної рівності у ЗСУ займає одне з перших місць в роботі представництва Омбудсмена
Урегулювати ситуацію, на мій погляд, можливо лише законодавчо. Тому, наприклад, раніше гендерні правопорушення у силових структурах окремо не обліковували та розглядали загальним порядком. А у такому світлі простір для зловживань або злочинної бездіяльності своєю владою у деяких командирів був необмеженим.
Уповноваженим надані оборонному відомству певні рекомендації, завдяки яким Військова служба правопорядку ввела практику виокремленої фіксації випадків сексуального насильства та гендерно-зумовлених правопорушень. На додачу, наразі триває погодження проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань реагування, запобігання та протидії проявам дискримінації та сексуальних домагань серед військовослужбовців».
‒ Олеже Анатолійовичу, які питання залишаються у полі вашої особливої уваги та офісу Уповноваженого у нинішньому році?
― Окрім зазначених вище ― поновлення права військовослужбовців на отримання під час дії особливого періоду додаткової оплачуваної відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, на освіту та догляд за дітьми. Є пропозиції з удосконалення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», механізмів соціальних виплат.
Маємо в планах добитися реалізації для військовиків гарантованого їм державою права на дострокове розірвання контрактів за власною ініціативою, коли їхні діти потребують додаткового догляду. Попри низку судових рішень, також не втратила актуальності проблема перерахунку військових пенсій і внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ну, і традиційно гострими залишаються питання забезпечення ветеранів та учасників бойових дій земельними ділянками, реалізація ними всіх передбачених законодавством пільг…
― Дякую за бесіду!
