«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
У Львові триває третій Всеукраїнський форум військових письменників, в якому беруть участь близько трьох десятків авторів військової прози та поезії, а також видавці, що мають військовий бекграунд.
Родзинка форуму — живе спілкування авторів з аудиторією. Учора, до прикладу, відбулася низка таких зустрічей у районах Львівщини. А сьогодні автори відвідують бібліотеки закладів науки в самому місті Лева.
У перший день учасники форуму спілкувалися з військовиками військових частин Львівського гарнізону. Зокрема зі строковиками однієї з десантно-штурмових бригад. Колишній розвідник, автор книги «Пригоди Фантома» Володимир Коротя, письменник з Житомирщини, кулеметник-піхотинець Василь Піддубний, письменник-артилерист Назар Розлуцький, учасник війни в Афганістані й офіцер-піхотинець під час АТО Микола Ніколаєв, поет — доброволець «Правого сектору» Максим Бутко були гостями у десантній громаді. Зважаючи, що гості мають бойовий досвід, спілкування вийшло не лише про книги, а й про війну. Строковики досить активно «атакували» авторів запитаннями. І, скажемо відверто, бесіда пішла на користь.
— На другий день мали зустріч із бібліотекарями. Була і бібліотекарка тієї частини. Вона розповідає, що після нашого з колегами візиту десантники значно активніше стали заходити до книгозбірні. Шукали книги сучасних авторів про події російсько-української війни. А це значить, що і ми, автори, маємо стимул: нас читають, тема нашої боротьби цікава й актуальна для молоді, — говорить Василь Піддубний.
Автор книги «Формула крові», офіцер з Прикарпаття Ілля Тітко під час форуму отримав як мінімум два позитивні враження. Перше — звістка, що його книга про війну була перекладена англійською й видана в Канаді завдяки українській діаспорі. Автор вважає: це дуже важливо — видавати за кордоном книги про нашу боротьбу. З його слів, таку культурну інтервенцію на зовнішній ринок має стимулювати держава. Адже через літературу наші сусіди й партнери за кордоном мають дізнаватися реальні факти про події АТО/ООС, а не черпати їх з російських пропагандистських ресурсів, які діють, на жаль, за кордоном.
І другий позитив — він разом з іншими письменниками брав участь у «літературних десантах» і відвідав одну зі шкіл у Червонограді.
— Ви не повірите, але це та сама школа, в якій навчався багато років тому. Ба більше, презентація відбувалась у тому класі, де я вчився. Нині це приміщення шкільної бібліотеки. Довелося спочатку опанувати хвилювання, а вже потім розповідати про свою книгу та службу в одній з мотопіхотних бригад, — ділиться враженнями автор. — Але це було неймовірно. Не лише відвідати місто юності, а й спілкуватися з молодим поколінням земляків. Діти дуже цікаві й тямущі. Виконуючи давню обіцянку — дарувати свою книгу бібліотекам, я залишив там примірник «Формули крові».
Фото з архіву форуму.
