Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Ірпінь… Маленьке, затишне місто за 20 кілометрів від Києва. І за 700 кілометрів від лінії фронту на Донбасі. Проте війна не обійшла і його, яке позиціонується як місто парків та здоров’я. Саме тут успішно діє колишній військовий госпіталь, а нині — Військово-медичний клінічний лікувально-реабілітаційний центр.
Зовні Центр нагадує не стільки медичний заклад, скільки зону відпочинку: розкішна природа, ліс, озеро. Тут би гуляти, насолоджуючись тишею, спокоєм, і не думати про біль, кров, ампутовані кінцівки.
— А наші пацієнти тут і гуляють, — розповідає медична сестра з лікувальної фізкультури Марина Михайловська. — Природа дає ресурс для відновлення психологічного стану, фізичних можливостей. Крім того, тут є три маршрути для реабілітації: на 800, 1300 і 2600 метрів. Так би мовити, поєднуємо приємне з корисним. Залежно від стану хворого, лікар призначає один із цих маршрутів, і коли організм зміцнюється, дистанцію збільшують.
Пані Марина про свою роботу розповідає досить скромно, хоча медик вона досвідчений, у Центрі працює з грудня 2016-го, з дня відкриття її відділення. Стажувалася у Харківському інституті протезування. І нині може назвати прізвища хлопців, яких буквально ставила на ноги. А це, ой як важко! Бійців після ампутацій доводиться заново вчити ходити, мов малих дітей.
Із роками прийшов досвід, якого на початку війни не було. Допомагають і західні партнери, зокрема з країн НАТО, які діляться напрацюваннями й методиками, охоче приїздять у Центр із консультаціями. Головне завдання відділення, в якому працює Марина ― зміцнення м’язів кукси й збережених кінцівок, покращення рівноваги, балансу, щоб хлопці могли пересуватися на протезах. У процесі навчання ходьби на протезі використовують цілий арсенал засобів: спочатку бруси, потім милиці, ходунки. Коли пацієнт почувається впевненіше, відбувається перехід на складніші, активніші вправи на біговій доріжці, сходами, а потім пересічною місцевістю. Своєрідна школа ходіння!
Які ж результати роботи цієї «школи»? Ось кілька прикладів. Ветеран АТО, який втратив дві ноги на рівні стегна, після реабілітації підкорив на протезах Говерлу. Інший, з трьома ампутованими кінцівками, нині катається на адаптованих лижах, одружився, всиновив двох дітей. І, нарешті, весь світ обійшла світлина ветерана 72-ї бригади Ольги Бенди в українській вишиванці й на протезі, котра внаслідок поранення на фронті втратила ногу, але не втратила жаги життя і впевненості у своїх силах.
Відділення реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками унікальне. Такого немає в жодному медзакладі Міноборони. Загалом же, як розповів начальник Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру полковник медичної служби Андрій Кіх, хоча специфікою Центру є допомога постраждалим після поранень кінцівок, тут триває реабілітація і після інсульту, черепно-мозкових травм легкого й середнього ступенів, інтервенцій на серці.
Центр має 10 стаціонарних відділень, зокрема хірургічне, де проводять операції на черевній порожнині, органах малого тазу, деякі операції на судинах. Також є травматологічне відділення, де оперують пацієнтів із наслідками травм. Крім того, активно працюють терапевтичне і відділення неврології, кардіології, пульмонології, дерматології.
У планах — відкриття цього року нового відділення реабілітації пацієнтів із наслідками травм, поранень і захворювань центральної нервової системи. Таке відділення є тільки у Військово-медичному центрі Західного регіону у Львові. Покращується діагностична база, адже успішна діагностика — це половина шляху до одужання. Завдяки керівництву Міноборони та Генштабу, Центр отримав японський томограф, Трастовий фонд НАТО допоміг із сучасним реабілітаційним обладнанням. Крім того, в арсеналі військових лікарів є різноманітні реабілітаційні комплекси, баланс-тренажери, призначені для пацієнтів із черепно-мозковими травмами.
Не забуває керівництво Центру і про побутові умови для комфортного перебування на лікуванні постраждалих на фронті захисників. Планують придбання нових меблів, продовження ремонтних робіт, зокрема їдальні. До речі, про їдальню. 2021-го тут перейшли на систему харчування за каталогом. У результаті й вибір продуктів збільшився, й раціон покращився. Задоволені всі.
Заслужену славу Військово-медичний клінічний лікувально-реабілітаційний центр здобув не тільки серед військовиків. Чимало мешканців Ірпеня, Бучі, Гостомеля теж щиро завдячують його лікарям за порятоване здоров’я. Ще 1996-го внесено пропозиції про можливість надання медичних послуг цивільному населенню. Пропозиції схвалено, Мінохоронздоров’я провело відповідні акредитування та ліцензування. І робота в цьому напрямку розпочалася. Керівник Центру Андрій Кіх переконаний: це один із елементів конкуренції, який позитивно впливає на розвиток медзакладів. Коли є здорова конкуренція, є бажання організовувати надання послуг на більш високому рівні. Кошти, які отримує Центр, спрямовують на підтримання життєдіяльності закладу й покращення матеріальної бази. Тому всі цивільні, які мають таке бажання, можуть укласти договір, сплатити певну суму і отримати необхідне лікування. Ті ж, хто вже скористався послугами Центру, можуть підтвердити: військові лікарі — справжні професіонали.
— Маємо працювати на максимумі наших можливостей, — говорить Андрій Кіх. — Ми ж не за рейтинги боремося, а маємо відповідати за свою роботу. Звичайну роботу: повертати людей до життя!
Ігор Парубський для АрміяInform
Від лютого цього року наші Сили оборони знищили декілька повітряних цілей противника, які до цього часу наші захисники не мали змоги ліквідувати. Це й ворожий літак Ту-22М3, і ракета Х-22.
АрміяInform вже розповідала про снайпера Збройних Сил України, який ліквідував російського офіцера з дистанції 1800 метрів — куля ввійшла просто в серце.
Верховна Рада прийняла у першому читанні закон, що започатковує створення системи обліку осіб, життя та здоровʼя яких зазнало шкоди внаслідок збройної агресії рф
Кабінет міністрів та більшість парламентських партій Данії домовилися про збільшення військової підтримки України на 4,4 млрд данських крон (близько 590 мільйонів євро) у 2024 році.
Шестеро чоловіків, частина з яких заплатили від шести до десяти тисяч доларів, зупинили на березі Тису, яку вони збиралися переплисти, щоб потрапити до Румунії.
Володимир Зеленський розповів про шляхи розвитку української оборонної промисловості.
Захищаємо світ
Запоріжжя
Комендатура військових сполучень Запоріжжя
від 20100 до 120000 грн
Вінницькі Хутори, Вінницька область
Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…