«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Упродовж багатьох віків український народ сприймав козаків як невід’ємну частину свого буття. Сьогодні, як і в епоху Гетьманщини, вони стоять на захисті державності, беручи участь у бойових діях на Донбасі. Ось історія одного славетного козацького роду наших часів…
Військовослужбовець Збройних Сил України Антон Коваленко з позивним «Вакула» вже шостий рік воює за незалежність та цілісність України. Військову форму чоловік надягнув, коли йому ледь виповнилося 18.
— У мене є яскравий приклад захисника України та справжнього козака. Це мій батько — Коваленко Ростислав. Він одним із перших взяв до рук зброю та пішов воювати, коли на сході країни розпочалась війна, за рік до нього підтягнувся і я, — розповідає Антон.
За словами військового, Коваленко-старший пройшов славетний шлях воїна на Донбасі, вбиваючи ворогів та відстоюючи право України на європейське майбутнє. Нині Ростислав звільнений з лав ЗСУ за станом здоров’я, адже кілька потужних контузій та 42 осколки в тілі не можуть минути безслідно …
Антон, будучи ще школярем, у 2014 році брав участь у протестах на місцевому Майдані в Черкасах. За рік, з настанням повноліття, встав на захист України, адже бої на сході на той момент йшли на повну силу. Закінчивши навчання в навчальному центрі «Десна», Коваленко-молодший потрапив до батальйону «Київська Русь». Тут отримав позивний «Малий», адже став наймолодшим в підрозділі. Розповідає, що побратими по-батьківськи поставилися до нього.
— Основний обсяг знань з тактики ведення бою та поводження зі зброєю здобув я там. Хлопці навчили мене буквально всьому, що вміли самі, — ділиться військовий, — А коли дізналися, що й батько в мене воює, ще й одягли мене, можна сказати, з голочки. На той момент забезпечення армії було ще не на тому рівні, як тепер, з обмундируванням було тяжко, тому амуніція на фронті була за ціною золота.
Згодом завдяки відвазі та відданості військовій справі, проявленим у боях, хлопець здобув щиру повагу серед товаришів по службі, а після звільнення батька з лав ЗСУ, перевівшись до батальйону Окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де проходив службу «Вакула-старший», взяв його позивний — «Вакула».
За словами Антона, родина Коваленків походить зі славетного козацького роду. Їхні предки проливали свою кров за неньку ще за часів Богдана Хмельницького. Батько Антона — за освітою вчитель історії, тому детально веде літопис роду. В родині шанують традиції, започатковані прабатьками. Є і реліквія, яка передається від батька до сина вже понад 400 років, — козацька порохівниця. І навіть зачіску Антон носить суто козацьку.
— Як тільки я «нюхнув пороху», зателефонував батькові та попросив дозволу зробити козацького чуба. Ви знаєте, в давнину не всім дозволялося носити чуприну, яка була своєрідною відзнакою лицарського стану. Її просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти в козаки — після першого бою, першого морського походу та складних іспитів — дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну, — ділиться знаннями з історії «Вакула».
Розповів козак і про плани на майбутнє. Як і будь-який українець, чоловік мріє про перемогу в цій підступній війні. А ще «Вакула» хоче виростити сина — продовжувача роду та передати йому всі ті знання, які набув у своєму житті…
А поки йде війна, кожен з нас може бути впевнений, що, дякуючи таким козакам, як славетний рід Коваленків, які зараз, у цю мить, несуть свою варту на позиціях української армії, розташованих на покинутих териконах Донбасу, охороняючи наш сон та спокій, держава Україна буде існувати, буде квітнути та розвиватися!
