Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Упродовж багатьох віків український народ сприймав козаків як невід’ємну частину свого буття. Сьогодні, як і в епоху Гетьманщини, вони стоять на захисті державності, беручи участь у бойових діях на Донбасі. Ось історія одного славетного козацького роду наших часів…
Військовослужбовець Збройних Сил України Антон Коваленко з позивним «Вакула» вже шостий рік воює за незалежність та цілісність України. Військову форму чоловік надягнув, коли йому ледь виповнилося 18.
— У мене є яскравий приклад захисника України та справжнього козака. Це мій батько — Коваленко Ростислав. Він одним із перших взяв до рук зброю та пішов воювати, коли на сході країни розпочалась війна, за рік до нього підтягнувся і я, — розповідає Антон.
За словами військового, Коваленко-старший пройшов славетний шлях воїна на Донбасі, вбиваючи ворогів та відстоюючи право України на європейське майбутнє. Нині Ростислав звільнений з лав ЗСУ за станом здоров’я, адже кілька потужних контузій та 42 осколки в тілі не можуть минути безслідно …
Антон, будучи ще школярем, у 2014 році брав участь у протестах на місцевому Майдані в Черкасах. За рік, з настанням повноліття, встав на захист України, адже бої на сході на той момент йшли на повну силу. Закінчивши навчання в навчальному центрі «Десна», Коваленко-молодший потрапив до батальйону «Київська Русь». Тут отримав позивний «Малий», адже став наймолодшим в підрозділі. Розповідає, що побратими по-батьківськи поставилися до нього.
— Основний обсяг знань з тактики ведення бою та поводження зі зброєю здобув я там. Хлопці навчили мене буквально всьому, що вміли самі, — ділиться військовий, — А коли дізналися, що й батько в мене воює, ще й одягли мене, можна сказати, з голочки. На той момент забезпечення армії було ще не на тому рівні, як тепер, з обмундируванням було тяжко, тому амуніція на фронті була за ціною золота.
Згодом завдяки відвазі та відданості військовій справі, проявленим у боях, хлопець здобув щиру повагу серед товаришів по службі, а після звільнення батька з лав ЗСУ, перевівшись до батальйону Окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де проходив службу «Вакула-старший», взяв його позивний — «Вакула».
За словами Антона, родина Коваленків походить зі славетного козацького роду. Їхні предки проливали свою кров за неньку ще за часів Богдана Хмельницького. Батько Антона — за освітою вчитель історії, тому детально веде літопис роду. В родині шанують традиції, започатковані прабатьками. Є і реліквія, яка передається від батька до сина вже понад 400 років, — козацька порохівниця. І навіть зачіску Антон носить суто козацьку.
— Як тільки я «нюхнув пороху», зателефонував батькові та попросив дозволу зробити козацького чуба. Ви знаєте, в давнину не всім дозволялося носити чуприну, яка була своєрідною відзнакою лицарського стану. Її просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти в козаки — після першого бою, першого морського походу та складних іспитів — дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну, — ділиться знаннями з історії «Вакула».
Розповів козак і про плани на майбутнє. Як і будь-який українець, чоловік мріє про перемогу в цій підступній війні. А ще «Вакула» хоче виростити сина — продовжувача роду та передати йому всі ті знання, які набув у своєму житті…
А поки йде війна, кожен з нас може бути впевнений, що, дякуючи таким козакам, як славетний рід Коваленків, які зараз, у цю мить, несуть свою варту на позиціях української армії, розташованих на покинутих териконах Донбасу, охороняючи наш сон та спокій, держава Україна буде існувати, буде квітнути та розвиватися!
