Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
АрміяІnform вже неодноразово писала про службових собак у ЗСУ. В умовах тривалої позиційної війни зростає загроза мінно-диверсійної діяльності російських окупантів. Тому питання протидії їм виходять на одне з провідних місць.
Розпізнати в натовпі терориста чи виявити вибухівку без спеціальних детекторів практично неможливо
Як показує досвід бойових дій військ НАТО в Іраку, Афганістані, Сирії, досвід Армії оборони Ізраїлю, підриви саморобних вибухових пристроїв або спеціальних вибухових речовин (ВР. — Ред.) призводять до чималої кількості жертв як серед військових, так і мирного населення.
Справа в тім, що розпізнати в натовпі терориста чи виявити вибухівку без спеціальних детекторів практично неможливо. І тут незамінною буде допомога кінологів. Собаки, натреновані на пошук вибухових речовин, надають істотну допомогу патрульним та бійцям на КПВВ.
Дресирування собак для виявлення вибухівки відбувається в кілька етапів. Вироблення початкових навиків — послідовність обнюхування, розпізнавання запахів різних речовин, позначення місця виявлення ВР. Для цього собак привчають розпізнавати найпоширеніші запахи вибухових речовин — тротилу, гексогену, пластиду тощо. Потім привчають псів до того, як саме слід подавати сигнал про виявлення ВР. Робиться це у вигляді гри. Для пошуку вибухівки використовують різні породи собак. Основна універсальна — німецька й бельгійська вівчарки. Одна з головних переваг породи — стійка нервова система. Ці собаки фізично міцні.
На підготовку службового собаки зазвичай іде близько пів року
Найефективніший вік для дресирування — від одного до трьох років. Кожну тварину закріплюють за вожатим і направляють на навчання. На підготовку службового собаки зазвичай іде близько пів року. За цей час проводять загальний курс дресирування, триває навчання чотирилапих за спеціалізованими дисциплінами (пошук вибухівки та наркотиків).
Як відомо, за принципом приведення в дію вибухові пристрої поділяють на 6 типів:
- Натяжної дії. Розтяжка від чеки вибухового пристрою простягається поперек коридору, проходу чи кріпиться до будь-якого предмета. Вибух відбувається в результаті торкання розтяжки або зміні положення предметів, до яких вона кріпиться.
- Натискної дії. Спрацьовує в разі натискання на елементи пристрою.
- Розвантажувальної дії. Приводиться в дію під час видалення предмета, тобто зняття навантаження.
- Контактної дії. Вибух відбувається в разі замикання електричних контактів і вмикання електродетонатора.
- Неконтактної дії. Використовують високочутливі датчики, що спрацьовують за найменшої зміни положення (зрушення) вибухового пристрою або струсу поблизу нього, під час появи поруч із пристроєм будь-яких непрозорих об’єктів, металевих предметів.
- Дистанційної дії. Вибух ініціюють за допомогою радіосигналу, що подається з будь-якої відстані від пристрою.
Отже, одна з найбільш можливих причин, що викликають вибух пристроїв — механічний вплив на зовнішні елементи детонатора. Тому під час пошуку вибухових пристроїв кінологу слід просуватися гранично повільно, не відпускаючи собаку з повідка. Тварину застосовують тільки тоді, коли кінолог здійснив уважний візуальний огляд поверхонь, окремих об’єктів на предмет виявлення ознак вибухових пристроїв: свіжоскопана земля, мокрі ділянки, натягнуті дроти, прикріплені до дверей, вікон і різних предметів, а також ті, що йдуть з незвичайних місць.
Псів учать байдужості до харчів
У процесі дресури (тренування) розшукових собак використовувані ВР слід поміщати у дерев’яні пенали чи ящики з отворами у них, а також закладати в місця, недоступні для прямого контакту з псом.
Від собак вимагають суворого алгоритму поведінки під час виявлення ВР: сісти поруч з ним і в жодному разі не чіпати підозрілий предмет лапами й зубами.
Під час навчання відпрацьовують наступні навики:
- Позначення місця виявлення ВР (амоніт, гексогентротилові шашки, пластит-4, порох), а також зброї і боєприпасів (включаючи і вогнепровідний шнур).
- Виявлення всіх видів вибухових речовин незалежно від ваги (від 50 г до 1 кг), стану стандартної заводської оболонки і застосування різних пакувальних матеріалів.
- Вироблення байдужого ставлення до контрольних об’єктів — всіляких запахоносіїв (зокрема, харчових продуктів), що не належать до ВР.
Слід зазначити, що під час огляду транспортних засобів існує чимало відволікаючих чинників — різкі запахи (їжі, косметики, поту), можливе звучання гучної музики, заважають працювати запахи пального, мастил — але це не має заважати пошуку вибухових речовин.
У бойових умовах собаки не працюють понад 3-4 години — не витримує нервова система.
Як зазначив начальник кінологічного центру об’єднаного навчально-тренувального центру Сил підтримки ЗС України в Кам’янці-Подільському підполковник В’ячеслав Чорний, існують заряди ВР (міни, СВП), які неможливо виявити за допомогою металодетекторів, бо вони можуть бути в корпусах різних типів (пластик, поліетилен, тканина). І в цьому випадку тільки спеціально підготовлені собаки можуть виявити ці заряди. Під час проведення занять зі спеціальної підготовки собак мінно-розшукової служби інструктори використовують досвід, набутий під час виконання бойових завдань у міжнародних миротворчих операціях в Ісламській республіці Афганістан і Косові (Республіка Сербія). На території Донбасу кінологічні розрахунки щоденно працюють у складі груп розмінування.
Фото і відео Дмитра Тарчука
