Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Сьогодні мова піде про стратегічні документи в галузі безпеки та оборони, ухвалені за каденції нинішнього уряду. Процедура затвердження таких документів передбачає проходження певних інстанцій. А саме, лише після розгляду на засіданні уряду, стратегічний документ направляється до Ради національної безпеки і оборони України. В разі позитивного рішення РНБОУ, документ вводить у дію своїм Указом Президент України. Отже, пропоную озирнутися в недалеке минуле й підсумувати діяльність Кабміну в царині стратегічного планування, зокрема в оборонному секторі.
Стратегія національної безпеки України
Розпочнемо зі Стратегії національної безпеки України, адже саме цей документ є дороговказом для розробки галузевих стратегій розвитку. Саме на основі цього стратегічного документа створюватимуть нову нормативно-правову базу у сфері національної безпеки і оборони, визначатимуть реальний стан та перспективи розвитку окремих складових національної безпеки, формуватимуть відповідну державну політику.
14 вересня 2020-го Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України» № 392/2020, яким введено в дію рішення РНБОУ від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджено відповідну Стратегію.
Уперше Стратегію національної безпеки розроблено на основі нового Закону «Про національну безпеку України», який заклав основу для структурних реформ у цій надважливій сфері.
Однією з головних відмінностей нової Стратегії нацбезпеки України є визначення людини, її життя та здоров’я, честі та гідності найвищою цінністю, взаємозв’язок безпеки людини та безпеки держави.
– стримування — розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України; – стійкість — здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей; – взаємодія — розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з Євросоюзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.Стратегія національної безпеки ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки:
За словами Секретаря РНБОУ Олексія Данілова, під час підготовки проєкту Стратегії національної безпеки враховано суттєві зміни в частині гармонізації нормативно-правових документів у секторі національної безпеки і оборони України з міжнародним законодавством та законодавством країн-партнерів.
– Головне в Стратегії — створення нової системи гарантування національної безпеки та оборони, спроможної забезпечувати державний суверенітет і територіальну цілісність України від комплексу можливих загроз, гарантувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян України та подальший суспільний розвиток, передусім людського капіталу, – зазначив Олексій Данилов в інтерв’ю АрміяInform.
Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України, яке затвердив указом Президент України, Кабмін, державні органи за відповідними сферами національної безпеки, мають упродовж шести місяців подати на розгляд РНБОУ проєкти Стратегії людського розвитку, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегії економічної безпеки, Стратегії біобезпеки та біологічного захисту, Стратегії інформаційної безпеки, Стратегії кібербезпеки України, Стратегії зовнішньополітичної діяльності, Стратегії забезпечення державної безпеки, Національної розвідувальної програми.
Як зазначив директор Національного інституту стратегічних досліджень, фахівці якого беруть безпосередню участь в розробці стратегічних документів, Олександр Литвиненко в інтерв’ю АрміяInform, розроблення проєктів цих документів перебуває на завершальному етапі готовності.
Стратегія воєнної безпеки України
Серед галузевих стратегій ключовим документом у сфері оборони є Стратегія воєнної безпеки України. Завдання щодо її розробки покладено на Міністерство оборони України.
Зрозуміло, що роботу над цим документом вели ще до затвердження Стратегії нацбезпеки. Як зазначив заступник директора департаменту – начальник Управління стратегічного планування розвитку спроможностей Департаменту воєнної політики та стратегічного планування МО України Андрій Яковенко, після затвердження Президентом України 24 березня 2020-го звіту за результатами Оборонного огляду, розпочалася цілеспрямована робота над новою Стратегією воєнної безпеки України, яка йшла водночас і узгоджувалася з роботою над Стратегією нацбезпеки.
20 січня Кабінет Міністрів підтримав проєкт Стратегії воєнної безпеки України. Цей масштабний документ розроблений Міноборони на основі Стратегії національної безпеки України. Документ визначає цілі, пріоритети та шляхи реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони в частині, що стосується забезпечення воєнної безпеки держави.
Стратегія воєнної безпеки передбачає закріплення концепції всеохоплюючої оборони і залучення до її реалізації не лише ЗСУ, а всіх складових сектору безпеки і оборони й громадянського суспільства. Цей документ враховує ризики воєнної загрози з боку Росії та дисбаланс воєнних потенціалів України і РФ.
За словами Міністра оборони України Андрія Тарана, всеохоплююча оборона України передбачає застосування всіх форм і способів збройної боротьби з агресором. Зокрема асиметричних та інших дій для оборони держави при дотриманні принципів і норм міжнародного права.
Наразі Стратегія воєнної безпеки України направлена на розгляд до РНБОУ, де триває процедура її відпрацювання.
Стратегічний оборонний бюлетень України
Стратегія воєнної безпеки України є основою для розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України (СОБ), програмних документів із питань оборони та розвитку сил оборони, розвитку озброєння й військової техніки, а також плану оборони України і планів застосування сил оборони.
Міністерство оборони упродовж трьох місяців після схвалення Стратегії воєнної безпеки має подати проєкт нового Стратегічного оборонного бюлетеня для розгляду і затвердження керівництву держави.
– Новий СОБ, роботу над яким розпочато, за своєю філософією відрізнятиметься від чинного, затвердженого у 2016-му. Тоді він був обумовлений необхідністю ухвалювати кардинальні рішення в оборонній сфері. Тоді було конче потрібно у стислі терміни спланувати і розпочати реалізацію завдань та заходів із підвищення спроможностей Збройних Сил для реагування на загрози і виклики, пов’язані з активною фазою бойових дій на сході України. Час диктував такі умови, і в Стратегічному оборонному бюлетені 2016-го докладно прописані завдання й цілі на коротко- та середньострокову перспективу. Нині, крізь призму часу, нам здається, що такий рівень деталізації окремих завдань і заходів у документі, який підлягає затвердженню Президентом України, недоцільний та не забезпечує необхідної гнучкості у швидкоплинному безпековому середовищі. Внесення змін, необхідність яких з часом ставала очевидною, було досить проблематичним, адже потребувало видання нового Указу Президента України. Ми засвоїли ці уроки, – зазначив в інтерв’ю АрміяInform заступник директора департаменту – начальник Управління стратегічного планування розвитку спроможностей Департаменту воєнної політики та стратегічного планування МО України Андрій Яковенко.
11 лютого в Міністерстві оборони України під головуванням першого заступника Міністра оборони України Івана Руснака відбулося засідання робочої групи з опрацювання Стратегічного оборонного бюлетеня України. До участі у заході також долучилися іноземні радники з держав-членів НАТО.
Під час засідання обговорено пропозиції та схвалено проєкт Стратегічного оборонного бюлетеня для подальшого його розгляду керівництвом ЗС України, Міністерства оборони і зовнішнього погодження з центральними органами виконавчої влади.
Нова філософія Стратегічного оборонного бюлетеня спрямована на досягнення конкретних спроможностей сил оборони з урахуванням результатів оборонного огляду. У проєкті бюлетеня визначено перспективну модель ЗС України та інших складових сил оборони, вимоги до перспективної структури, складу, основних спроможностей та інших ключових кількісних та якісних показників сил оборони, які базуються на Місії і Візії сил оборони зразка 2030 року. Це передпрограмний документ і базис для подальшої деталізації кількісних та якісних показників у державних цільових оборонних програмах та проєктах розвитку складових сил оборони.
відповідати вимогам ведення всеохоплюючої оборони України та побудовані на національних і євроатлантичних цінностях; взаємосумісні з відповідними структурами держав-членів НАТО, а також спроможні забезпечити оборону території України у міжнародно визнаних кордонах; вести кіберборотьбу; протидіяти в інформаційній сфері з використанням всього потенціалу держави та громадянського суспільства; застосовувати для відсічі збройної агресії всі можливі форми і способи ведення збройної боротьби з дотриманням принципів і норм міжнародного права.Проєктом Стратегічного оборонного бюлетеня передбачено, що за результатами реалізації завдань воєнної політики України сили оборони будуть:
