Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У Києві 18 лютого відбулася Хода пам’яті на честь Героїв Небесної Сотні. Люди пройшли від Михайлівського монастиря, де знаходили прихисток учасники Революції гідності, до вулиці Інститутської.
До початку ходи священники Православної церкви України відслужили у Михайлівському Золотоверхому монастирі панахиду за загиблими Героями Небесної Сотні.
Участь у ході пам’яті взяли близько 400 осіб. Серед них, зокрема, були родини загиблих Героїв Небесної Сотні, представники Національного музею Революції Гідності, Мінветеранів, ветерани АТО, учасники Революції Гідності.
До них також приєдналися і громадяни Білорусі, які приїхали вшанувати пам’ять свого земляка Михайла Жизневського, котрий загинув 22 січня 2014 року.
У руках люди тримали плакати з написами «Пам’ятаємо. Небесна Сотня. Герої не вмирають», «Майдан вимагає справедливості», квіти, лампадки, прапори України та «Правого сектору». Вигукували «Слава Україні!» та «Герої не вмирають!»
Учасники ходи пройшли Михайлівською площею, вулицею Трьохсвятительською, Європейською площею, Кріпосним провулком до вулиці Інститутської на алею Героїв Небесної Сотні. Акцію завершили покладанням квітів до стели з фотографіями загиблих і запаленням лампадок.
Як зазначили організатори заходу, у 2013–2014 роках Михайлівський собор став «прихистком мітингувальників, а в найгарячіші дні Революції Гідності перетворився на польовий госпіталь, і нині є знаковим місцем національного спротиву».
У період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам.
Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка дістала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Правоохоронці, діючи за вказівками керівництва, спільно з «тітушками», грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальні набої та зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.
Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській і Грушевського, Кріпосному провулку та в Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 дістали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.
