Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Бойові прапори військових частин – важливий елемент ідентифікації Збройних Сил України. Про історію виникнення, концепцію штандартів та перспективи розвитку військової символіки, читайте в АрміяInform.
Про те, коли з’явилися перші прапори, достеменно невідомо. Первісно знамена, штандарти, стяги, корогви, прапори, прапорці, вимпели і значки слугували для позначення державної приналежності, місця знаходження очільника (військового чи цивільного) та належності до певного формування. Пізніше їх стали використовувати для передачі сигналів оповіщення та управління.
Що вивчає вексилологія?
Назва походить від поєднання двох слів: «вексилум» (від лат. vexillum – «прапор») і «наука» (від грец. λογοs). Це наука про засоби сигналізації, що виконують функції символів (прапори, корогви, знамена, штандарти, транспаранти і вимпели).
Як самостійна прикладна дисципліна виокремилася в самостійну прикладну історичну науку в царині історії у період середини-кінця 1950-х. Підґрунтям для цього стала Друга світова війна, становлення незалежних держав на уламках імперій (насамперед – Британської) і закріплення та переосмислення національної свідомості у світі.
Тривалий час вексилологію вважали розділом геральдики, в основі якої були і є донині правила розробки, застосування і розміщення символів, емблем та знаків геральдики. Нині ця дисципліна вивчає типи й види прапорів, правила їхньої розробки, оформлення, виробництва та застосування у різних сферах суспільно-політичного життя.
До 2015 року розвиток української вексилології відбувався за правилами, встановленими за часів російської імперії та колишнього СРСР і РФ, що значно впливали на українську національну науку.
З початком російсько-української війни на Сході України стало зрозумілим, що застарілі підходи не тільки заважають, а і є інструментом гібридної війни ворога. Саме тому потрібно визначити напрямки розвитку та її удосконалення на основі суто національних традицій, насамперед – Козацької держави, УНР, державних установ і військових формувань тих часів.
Першими свій Почесний стяг отримали 93-тя, 24-та та 72-га бригади
Так історично склалося, що всі механізовані бригади мають радянське коріння та історію створення, пов’язану з Другою світовою. Бойові прапори військових частин ще ніколи не були такими важливими елементами ідентифікації ЗСУ. Тому їх потрібно було змінювати якнайшвидше.
У процесі тривалих історичних, вексилологічних та геральдичних дебатів ухвалено рішення щодо присвоєння імен, Почесних стягів, девізів та гербів бойовим частинам відносно територіального розміщення пункту постійної дислокації частини та історичної цінності задля збереження традицій і тяглості українського війська різних часів.
Так, з 2017 року на військових парадах з нагоди Дня Незалежності України вручення нових стягів стало однією з головних подій.
Так, першими військовими частинами, що офіційно отримала свій Почесний стяг услід за новою назвою стали 93-га, 24-та, 72-га бригади. Вони отримали назви й символи:
93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» отримала саме таку назву через історично важливе повстання полку гайдамаків на теренах Черкащини, що не визнавали та боролись проти більшовистсько-окупаційної влади в 1919-1922 роках. Символами бригади стали Чорний Ворон (на честь псевдоніма відомого отамана Івана Черноусова) і Білий Дуб Максима Залізняка, який росте понад 1 тисячу років на південному схилі Кириківського яру на території урочища Холодний Яр. Саме під його кроною у часи повстання Коліївщини 1768-1769 років проводив наради Максим Залізняк.
24-та окрема механізована бригада імені короля Данила – через свою територіальну відповідність до Львівського гарнізону та попереднього почесного найменування імені Данила Галицького. Після отримання назви військовослужбовці бригади одразу почали себе ж називати «Королівською піхотою», тому і девіз частині підібрано відповідний – Milites Regum, що у перекладі з латині означає «Піхота короля». Символіка лева на Почесному стязі бригади відповідає Гербу Короля Данила Галицького.
72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців отримала своє «прізвище» від ворогів на початку війни на Донбасі у 2014 році. За постійні проблеми і втрати, що приносила бригада ворогу, й за невтомність у звільненні України від загарбників 72-гу бригаду прозвали «чорною». Історичним підґрунтям до присвоєння імені стало існування в 1918-1920 роках кінного полку Чорних Запорожців – військового формування кавалерії армії УНР, бійці якої мали чорний одяг, чорний прапор з «Адамовою головою» і гасло «Україна або смерть» на звороті прапора.
У майбутньому відбудуться зміни у військовій символіці у батальйонах, ротах і батареях
Нині маємо бойові прапори лише для військових частин і штандарти родів військ та командувань, хоча цю концепцію потрібно ще доопрацьовувати. Але дивлячись на вексилологічну концепцію інших країн, можна побачити, що прапори мають не тільки частини. Наявність стяга може делегуватися аж до окремих рот у батальйоні. І головне, як для більшості геральдичних знаків ЗС України, так і прапорів – ми маємо свою історичну приналежність у контексті нинішньої війни на Сході України. Перспективний розвиток вексилологічної концепції штовхає Збройні Сили до того, що в майбутньому нас можуть чекати позитивні зміни у присвоєнні та використанні прапорців та значків у батальйонах, ротах і батареях.
