Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Цього разу воїни-зв’язківці підрозділу фахової підготовки навчально-тренувального центру, що на Полтавщині, наповнювали етер не звичною «морзянкою» та цифровим радіообміном, а голосними автоматними чергами. Навчальний день для новоприбулих контрактників розпочався із перших у цьому році практичних занять з вогневої підготовки.
Плановий захід передбачав виконання стрільб з автомата АК-74 та тренувальних вправ з кидання навчальних гранат. Окрім цього, воїни відпрацьовували порядок підготовки та виходу на бойовий рубіж і тренувальні елементи за бойовою армійською системою.
Звичний алгоритм занять, за словами командування підрозділу, цього дня отримав дещо незвичний характер. У тому сенсі, що відбувся у формі неформального змагання між навчальними групами.
З урахуванням того, що близько третини курсантів мають бойовий досвід, вони були, як то кажуть, першими номінантами на найкращий результат у стрілецьких вправах. Але в цій боротьбі не меншу завзятість продемонстрували і молоді воїни, особливо жінки-військовослужбовці.
— У бойових частинах вимоги однакові для всіх без винятку, — розповіла військовослужбовець бригади морської піхоти Олена. — Тому ми не маємо права пасти задніх. А досвід учасників бойових дій лише спонукає до більш досконалого володіння і спеціальністю, і штатною зброєю.
Водночас ветеран війни на Донбасі старший солдат Дмитро зазначив, що, незважаючи на бойовий досвід, для нього і його товаришів завжди корисним та повчальним є повторення і відпрацювання до автоматизму правил поводження та користування зброєю. Адже, за його словами, реальна бойова обстановка жодних послаблень та спрощень не прощає.
Динамічний характер проведення стрілецьких занять, як зазначили курсанти, отримав не тільки позитивне емоційне забарвлення від хорошого загального результату, а й додав певної родзинки в систему навчання. А головне — став додатковим мотиваційним чинником для подальшого оволодіння військовою майстерністю.
