Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
У році, з яким ми незабаром попрощаємося, військова медицина Збройних Сил як ніколи знаходилась в зоні підвищеної уваги. Довгоочікуване перемир’я не додало спокою медикам – в мобільні та стаціонарні госпіталі, як і раніше, продовжують поступати поранені. Відтепер все більше – від куль ворожих снайперів та проклятущих розтяжок. Пандемія на коронавірусну інфекцію позначила для військових медиків ще одну передову. Covid-19 виявився типовим «ласкавим вбивцем».
Створено єдину вертикаль управління медичним забезпеченням
Початок боротьби з Covid-19 майже співпав у часі зі створенням Командування Медичних сил, в підпорядкування якого з лютого 2020 року, крім госпітальної ланки, перейшли медики всіх військових частин. Вперше за часів незалежності України було створено цілісну організаційну структуру та запроваджено повноцінну модель територіального принципу медичного забезпечення військ та сил. Крім того, створено умови для безпосереднього підпорядкування сил та засобів медичного забезпечення командувачу Медичних сил Збройних Сил України на стратегічному рівні та відповідним керівникам на оперативному і тактичному рівнях, що дозволяє дотримуватися принципу єдності всіх рівнів медичного забезпечення починаючи з поля бою та закінчуючи реабілітацією.
Створення Командування Медичних сил, яке, до речі, відбулося на рік раніше, ніж було попередньо заплановано, визначено іноземними стратегічними радниками, як одне з найбільших досягнень Української армії на шляху реформування системи медичного забезпечення за останні роки. Втім, для медичних науковців та експертів за рік існування Командування є достатньо інформації, аби проаналізувати, наскільки якісно вдалося забезпечити стійкість і безперервність управління Медичними силами, зокрема частинами безпосереднього підпорядкування, під час виконання визначених завдань за призначенням під час трансформації системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління.
За поточний рік відпрацьовано Доктрину Медичних сил, стратегію їхнього розвитку до 2035 року та проєкт Концепції розвитку Медичних сил до 2025 року. Розроблено також низку документів, які стосуються принципів і політики медичного забезпечення НАТО.
Хворий на операційному столі відкрив очі та вимовив: «Я всім вам дуже вдячний»
Справжнім випробуванням для новоствореної структури стало не лише організація медичного забезпечення в районі проведення ООС, а й боротьба з гострою респіраторною хворобу Covid-19. На щастя, в Збройних Силах, на відміну від інших інституцій країни, вдалося зберегти вертикаль санітарно-епідеміологічної служби, військовослужбовці та цивільні працівники якої, без перебільшення, зайняли місце на передовій в боротьбі з коронавірусною інфекцією. Не випадково й міжвідомча нарада щодо вироблення спільного порядку дій медичних служб сил безпеки та оборони України, органів виконавчої влади для протидії розповсюдженню коронавірусної інфекції в лютому відбулась за участю військових медиків.
Не все було гладко на початках: бракувало не лише знань про підступну хворобу, а й обладнання та засобів захисту. Та поступово військові медики нарощували спроможності, збільшували наявні ресурси, вдосконалювали систему розподілу захисних засобів. Лікувальні заклади регулярно оснащувалися новими апаратами штучної вентиляції легенів. Силами стаціонарних та мобільних лабораторій було проведено більше ніж 110 000 досліджень, з яких більше ніж 60000 – методом ПЛР-тесту.
Було відпрацьовано цілий ряд змін і доповнень у плани переведення частин на суворий протиепідемічний режим, доукомплектовано підрозділи, особливо інфекційні та приймальні відділення, санітарно-технічним майном, посилено пропускний режим та контроль за поточними дезінфекціями в підпорядкованих закладах, зроблено перерозподіл ліжкового фонду в сторону збільшення інфекційних ліжок.
Та головний тягар ліг на плечі лікарів, медсестер, співробітників лабораторних центрів, які змушені цілодобово працювати, аби рятувати життя хворих, ризикуючи власним здоров’ям.
…До кардіореанімації Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» поступив 71-річний тяжкий пацієнт з Covid-19 з порушенням ритму серця. Після двох днів інтенсивного лікування у хворого намітилася позитивна динаміка. Але потім пульс різко знизився до 35 ударів при нормі 60-80.
– Його привезли до нас у відділення для того, щоб поставити тимчасовий штучний водій ритму, – розповів кореспонденту АрміяInform начальник відділення рентгенкардіоваскулярної хірургії полковник медичної служби Ігор Гангал. – Через прокол в артерії був заведений електрод в серце і по цьому електроду зовні подавався імпульс. Він примусив серце скорочуватися з такою силою, яку ми запрограмували.
Та несподівано на операційному столі пацієнт втратив свідомість, тричі виникала асистолія (зупинка серця в роботі). Терміново були проведені реанімаційні заходи.
– Нерідко такі критичні моменти в операційних призводять до втрати пацієнта, – зазначив в розмові Ігор Гангал. – В нашому випадку важкість ситуації полягала ще й в тому, що на всіх, хто надавав допомогу хворому, крім рентгенозахисного одягу, були ще «антиковідні» комбінезони, рукавиці, маски. Усе це, ясна річ, не додавало зручності в роботі. Але стан пацієнта, коли він кілька разів опинявся на межі життя та смерті, мобілізовував всіх нас. І ми намагалися зробити все від нас залежне, щоб його врятувати.
Завдяки професійним та злагодженим діям команди медиків сердечний ритм пацієнта відновився та стабілізувався його загальний стан. Ба більше, після завершення оперативного втручання хворий відкрив очі і прямо на операційному столі вимовив: «Я всім вам дуже вдячний».
– Складалось враження, що перебуваючи під наркозом, він розумів, наскільки критично важким був його стан і слідкував за діями лікарів, – усміхається Ігор Іванович.
У медичних закладах Збройних Сил пролікувалось 130 тисяч пацієнтів
Скільки таких випадків, коли, здавалось, у безнадійній ситуації військові медики виходили переможцями! Лише дещиця з великої їхньої кількості стають відомі поза межами лікувального закладу. Як кажуть самі лікарі, «добрі справи люблять тишу».
Цифри, хоча й не відображають тої самовідданості й безкорисливості лікарів, яку вони щодня демонструють в боротьбі за здоров’я та життя пацієнта, але красномовно свідчать про масштаби і розміри наданої допомоги. Як повідомили в Командуванні Медичних сил, за рік, що минає, у закладах охорони здоров’я Збройних Сил України пролікувалось понад 130 тисяч пацієнтів. При цьому військові медики надали медичну допомогу близько 250 цивільним хворим. Загалом проведено 95 831 оперативне втручання, з них 2223 – у мобільних військових госпіталях на Сході країни.
2021 рік пройде під заступництвом Білого Металевого Бика, який цінує працелюбність, професіоналізм та цілеспрямованість. Тому не зайвим буде напередодні новорічних свят оприлюднити найуспішніші та унікальні оперативні утручання, які провели військові лікарі із застосуванням нових методів та прийомів.
- Полковники медичної служби Віталій Шаповалов та Олег Герасименко з ВМКЦ Південного регіону провели гемігепатектомію з резекцією діафрагми та нижньою полою веною (видалення частини печінки з пухлиною). Хірургічне лікування вогнищевих уражень печінки відносять до найскладніших оперативних втручань.
- Підполковник медичної служби В’ячеслав Зінченко та працівник ЗСУ Володимир Мороз у Львівському госпіталі виконали надскладну операцію з пластики стінок та клапанів серця. Операція здійснювалась на відкритому серці зі штучним кровообігом.
- Начальник клініки нейрохірургії та неврології Київського госпіталю доктор медичних наук полковник медичної служби Андрій Данчин вкотре підтвердив реноме висококласного фахівця, провівши важкохворому мікрохірургічне кліпування аневрізми птеріональним доступом.
- Оперативне втручання з відновлення кровопостачання судин нижніх кінцівок хворому виконали в столичному госпіталі полковник медичної служби Ігор Гангал та старший лейтенант медичної служби Костянтин Карпенко.
- Полковник медичної служби Володимир Бондаренко («ГВКГ») виконав оперативне втручання малоінвазивним методом з відновлення зв’язок колінного суглоба.
- Пластику релаксації діафрагми торакоскопічним методом виконав майор медичної служби Сергій Очеретний з ВМКЦ Центрального регіону.
- Головний хірург Збройних Сил полковник медичної служби Костянтин Гуменюк виконав однопортову холецистектомію – видалення жовчного міхура через один прокол. Крім військового лікаря, в столиці таке оперативне втручання проводять ще троє хірургів з цивільних лікарень.
- Артроскопічну реконструкція передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба власною зв’язкою надколінника з косними блоками виконав травматолог столичного госпіталю полковник медичної служби Володимир Бондаренко.
- Полковник медичної служби Ростислав Гибало з Київського госпіталю виконав оперативне втручання з лікування пахової грижі лапароскопічним способом з фіксацією сітки спеціальним клеєм.
- Ревізійне ендопротезування кульшового суглоба з використанням 3D моделі виконав підполковник медичної служби Юрій Лазаренко з ВМКЦ Центрального регіону.
- Підполковник медичної служби Артем Шамін з ВМКЦ Центрального регіону вперше виконав артроскопічну стабілізацію кісток зап’ястя кисті.
- Дослідження грудної порожнини торакоскопом виконав полковник медичної служби Олег Тимчук з ВМКЦ Східного регіону.
- Підполковник медичної служби Юрій Яринич з ВМКЦ Західного регіону виконав лапароскопічне видалення новоутворення шлунка.
Звичайно, всі ці унікальні оперативні втручання, лікувальні процеси були б неможливими без великого загону медичних сестер, які працюють в операційних, процедурних кабінетах стаціонарів і поліклінік, в стоматологічних клініках, спільно з лікарем приймають хворих тощо. Там, де лікар, завжди присутня медсестра, яка виконує всі його призначення. Люди цієї професії більше, ніж лікарі, спілкуються з пацієнтами, і це вимагає особливих навичок комунікації та стресостійкості. Вони повинні знатися на психології людей, відрізняти дійсні скарги хворого на нездужання від простої вимоги підвищеної уваги до своєї персони. Професія медсестри – це не просто дуже відповідальна робота, а й спосіб життя.
У 2020 році семеро військових медиків стали кандидатами медичних наук, ще один – доктором медичних наук. П’яти військовим лікарям присвоєно вчене звання доцента, ще один став професором.
За сумлінне виконання службових обов’язків у році, що минає, було нагороджено 640 фахівців Медичних сил. Серед них державні нагороди отримали 20 осіб.
