«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
2020-й незабаром стане історією. Є сенс озирнутися в недалеке минуле й підбити підсумки року в царині стратегічного планування, зокрема в секторі національної безпеки та оборони.
14 вересня 2020-го Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України» № 392/2020, яким введено в дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджено відповідну Стратегію.
Саме на основі цього стратегічного документа створюватимуть нову нормативно-правову базу у сфері національної безпеки і оборони, визначатимуть реальний стан та перспективи розвитку окремих складових національної безпеки, формуватимуть відповідну державну політику.
Вперше Стратегію національної безпеки розроблено на основі нового Закону «Про національну безпеку України», який заклав основу для структурних реформ у цій надважливій сфері.
За словами Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова, під час підготовки проєкту Стратегії національної безпеки враховано суттєві зміни в частині гармонізації нормативно-правових документів у секторі національної безпеки і оборони України з міжнародним законодавством і законодавством країн-партнерів.
– Головне в Стратегії — створення нової системи гарантування національної безпеки та оборони, спроможної забезпечувати державний суверенітет і територіальну цілісність України від усього комплексу можливих загроз, гарантувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян України та подальший суспільний розвиток, передусім людського капіталу, – зазначив Олексій Данилов в інтерв’ю АрміяInform.
Однією з головних відмінностей нової Стратегії нацбезпеки України є визначення людини, її життя та здоров’я, честі та гідності найвищою цінністю, взаємозв’язок безпеки людини та безпеки держави.
– стримування — розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;
– стійкість — здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;
– взаємодія — розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Згідно з рішенням РНБОУ, Кабмін, державні органи за відповідними сферами національної безпеки мають упродовж шести місяців подати на розгляд РНБО України проєкти Стратегії людського розвитку, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегії економічної безпеки, Стратегії біобезпеки та біологічного захисту, Стратегії інформаційної безпеки, Стратегії кібербезпеки України, Стратегії зовнішньополітичної діяльності, Стратегії забезпечення державної безпеки, Національної розвідувальної програми.
На Міністерство оборони України, зокрема, покладено завдання розробити ключовий документ у сфері оборони – Стратегію воєнної безпеки України. Зрозуміло, що роботу над цим документом вели ще до затвердження Стратегії нацбезпеки. Зокрема, цьому передував Оборонний огляд, проведений з 25 травня по 12 грудня 2019-го за принципово новою методологією планування на основі спроможностей, орієнтованою на загрози, яку застосовують НАТО та провідні держави світу.
Міжвідомчу робочу групу з проведення Оборонного огляду очолював перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак. До її складу ввійшли представники всіх причетних міністерств і служб на рівні не нижче ніж заступники керівників та представники науково-дослідних установ, що дозволило якісно і в стислі терміни його провести. Під час Оборонного огляду виконано основні завдання. А саме:
Саме успішне проведення Оборонного огляду дало змогу отримати належні вихідні дані для вироблення бачення пріоритетів, завдань, цілей та шляхів подальшого розвитку Збройних Сил та інших складових сил оборони.
Як зазначив заступник директора департаменту – начальник Управління стратегічного планування розвитку спроможностей Департаменту воєнної політики та стратегічного планування МО України Андрій Яковенко, після затвердження Президентом України 24 березня 2020 року звіту за результатами Оборонного огляду розпочалася цілеспрямована робота над новою Стратегією воєнної безпеки України, яка йшла водночас і узгоджувалася з роботою над Стратегією нацбезпеки.
– Наразі проєкт документа готовий. Завершено етап міжвідомчого погодження, і ми отримали юридичний висновок від Міністерства юстиції. 15 грудня цього року проєкт Стратегії воєнної безпеки України внесено на розгляд Кабміну з подальшим поданням до Ради нацбезпеки і оборони. У разі схвального рішення РНБОУ, Стратегію воєнної безпеки введуть у дію Указом Президента України. Така необхідна процедура ухвалення стратегічних документів, – зазначив Андрій Яковенко.
Стратегією воєнної безпеки планується закріпити концепцію всеохоплюючої оборони і залучення для її реалізації не лише ЗС України, а всіх складових сектору безпеки і оборони та громадянського суспільства. Така концепція (всеохоплюючої оборони) окреслює, як саме плануємо організовувати нашу оборону в майбутньому з урахуванням потенційних викликів та загроз і розвитку форм та способів ведення воєнного протиборства, зокрема гібридного характеру.
Після затвердження Стратегії воєнної безпеки України впродовж трьох місяців має бути затверджений Стратегічний оборонний бюлетень України. Наразі в Міністерстві оборони України опрацьовують нову редакцію Стратегічного оборонного бюлетеня України (СОБ), який до затвердження має пройти такий же шлях, як і Стратегія воєнної безпеки.
– Новий СОБ, роботу над яким уже розпочато, за своєю філософією відрізнятиметься від чинного, затвердженого у 2016-му. Тоді він був обумовлений необхідністю ухвалювати кардинальні рішення в оборонній сфері. У той час було конче потрібно у стислі терміни спланувати й розпочати реалізацію завдань та заходів з підвищення спроможностей Збройних Сил для реагування на загрози і виклики, пов’язані з активною фазою бойових дій на сході України. Час диктував такі умови, і в Стратегічному оборонному бюлетені 2016-го детально прописані завдання й цілі на коротко- та середньострокову перспективу. Сьогодні, крізь призму часу, нам здається, що такий рівень деталізації окремих завдань і заходів у документі, який підлягає затвердженню Президентом України, недоцільний та не забезпечує необхідної гнучкості у швидкоплинному безпековому середовищі. Внесення змін, необхідність яких із часом ставала очевидною, було досить проблематичним, адже потребувало видання нового Указу Президента України. Ми засвоїли ці уроки, – зазначив в інтерв’ю АрміяInform заступник директора департаменту – начальник Управління стратегічного планування розвитку спроможностей Департаменту воєнної політики та стратегічного планування МО України Андрій Яковенко.
За його словами, новий Стратегічний оборонний бюлетень спрямовано виключно на розвиток, він вказуватиме на вимоги до побудови перспективної моделі ЗСУ та інших складових сил оборони на 5+ років.
Види та окремі роди військ (сил) ЗС України теж формулюють власне бачення стратегій розвитку, узгоджені з вимогами, визначеними за результатами Оборонного огляду. Стратегічні документи розвитку видів уточнюватимуть водночас з роботою над СОБ, адже він охоплюватиме всі ключові спроможності, які необхідно створювати або розвивати.
Як зазначив Андрій Яковенко, Стратегічний оборонний бюлетень уточнить напрямки воєнної політики, цілі й завдання розвитку ЗС України та інших складових сил оборони.
@armyinformcomua
російська війна проти України складається не лише з ракетних ударів, артилерії та зруйнованих міст.
Український оборонець зумів знищити ворожого штурмовика та стримати кулеметника, доки не прилетів на допомогу дрон поблизу Гришиного.
Воїни батальйону безпілотних систем «Сапсан» безперервно полюють на окупантів та засоби пересування на Куп’янському напрямку.
У ніч на 12 березня противник атакував 94 ударними БПЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронами інших типів, понад 60 із них — «Шахеди».
Рятувала життя побратимів, загинула через влучання ворожого БПЛА в евакуаційне авто.
Протягом доби підрозділи угруповання Сил безпілотних систем уразили/знищили 1330 цілей противника.
Водій – слюсар, електрик військова служба за контрактом ЗСУ
від 20000 грн
Запоріжжя
Заводський РТЦК та СП
Інструктор з тактичної підготовки 151 навчальний центр Сухопутних Військ Збройних Сил України
від 25000 до 55000 грн
Харків
151 навчальний центр ЗСУ
«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…