Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Нещодавно військовослужбовиця, яка раніше була волонтеркою, згодом, підписавши контракт із ЗСУ, поїхала з бойовою бригадою в район проведення ООС, а нині підвищує свій професійний рівень, оприлюднила в соціальній мережі фото з обіду в навчальному центрі «Десна». Чудовий і смачний обід, а найголовніше, що такий кожного дня.
Утім, її підписники, товариші та друзі, написали чимало коментарів на кшталт, що це постановочні фото, такого у війську обіду немає. Навіть перейшли до особистих образ. Бридко й огидно подібне читати, адже ці коментарі понаписували не фейкові боти «з-за порєбріка», а наші бойові товариші, друзі, прості українці… Навіть ветерани й воїни.
Суспільство дійшло до того, що люди останнім часом перестали радіти, ми інтуїтивно шукаємо зраду та обман, намагаємося знайти щось не те, але ж це неправильно. Так ми стаємо інструментом в руках російського агресора.
Можливо, потрібно зупинитись, озирнутись і зрозуміти, що ми не вороги один одному, що потрібно всі хороші намагання підтримувати.
Вашій увазі короткий фоторепортаж із 235-го міжвидового центру підготовки військових частин і підрозділів «Широкий лан», де вже зовсім скоро військовослужбовці під час польових виходів перебуватимуть і проживатимуть у комфортних умовах.
Погодьтесь, що найголовнішим завданням кожного командира є піклування про своїх підлеглих воїнів. Адже саме звичайні солдати їм роблять погони і кар’єру… Пам’ятайте про це…
