Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Про таких людей, як сержант військової служби за контрактом Станіслав на позивний «Барс», говорять, що з ним хоч в огонь, хоч у воду. Справді, лише за 6 років служби він пройшов насичене армійське життя, опанував кілька військових спеціальностей, здобув багатий бойовий досвід на сході країни та виборов не одну спортивну нагороду.
Нині Станіслав – командир групи, навчається на четвертому курсі факультету зенітних ракетних військ Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Для товаришів він – приклад мужності й героїзму. Також хлопець має низку нагород, серед яких медаль «Військова розвідка. За вільну Україну».
Перші армійські будні юнак пізнав у 2014 році, коли його призвали на строкову. За розподілом направили до ХНУПС у батальйон матеріально-технічного забезпечення. Згодом підписав контракт, і 2016-го відряджений до району проведення антитерористичної операції.
– На той час тих, кому було менше ніж 20 років, вертали назад у частину. Я теж підпадав під цю категорію. Тому одразу написав рапорт, аби мене залишили з бойовими товаришами. Не міг покинути колектив, з яким швидко зріднився. Командування погодило моє прохання, – зазначає Станіслав.
Підрозділ Станіслава був приданим до однієї з механізованих бригад, що дислокувалась неподалік Бахмута. Хлопець виконував обов’язки старшого навідника РСЗВ БМ-21 «Град», а згодом став командиром цієї машини.
На досягнутому молодий воїн не зупинявся. За короткий термін опанував новий для себе фах та очолив одну з розвідгруп.
Група Станіслава часто виходила на завдання, працюючи переважно в сутінках чи зрання, під прикриттям дощу або туману. Завдання мали різні – як правило, збір інформації про ворога. Доводилося ходити не лише за «нуль», а й відпрацьовувати інформацію про підозрілих мешканців чи приїжджих у прифронтових селищах. Особливу увагу приділяли селам і містам, де були великі скупчення наших військ.
– Якось надійшла інформація, що з окупованого Стаханова до Троїцького приїхала автівка з чотирма чоловіками, які нібито мали працювати на кар’єрі. Згодом одного з «робітників» ми неодноразово помічали біля КСП батальйону, а в найближчих магазинах він постійно розпитував про військових, спостерігав за переміщенням техніки, – розповідає Станіслав.
Дізнавшись адресу перебування приїжджих, командир розвідки дав наказ обережно перевірити підозрілих.
– На перевірку висунулися групою з чотирьох розвідників. Попередньо перевдягнулися у звичайний військовий однострій, взяли мінімум зброї, аби не викликати у них підозри, – пригадує хлопець. – За вказаною адресою біля будинку помітили чотири легковики. Одна з машин належала саме цим робітникам. Під виглядом звичайної перевірки зайшли у двір. Одразу в око впав стіл, накритий на 12 осіб, а присутніх було 10. Перевірили будинок, він був порожній. Це насторожило. Перевіряючи паспорти, помітили: всі вони видані в одному місці, однією датою і мають однакову реєстрацією власників. Вдали, що нічого підозрілого не помітили й повернулися на КСП.
Розвідники передали зібрану інформацію представникам контррозвідки, які цієї ж ночі провели спецоперацію. Під час обшуку будинку знайшли схрон з великою кількістю зброї та боєприпасів, які могли використати проти наших військових під час диверсій.
У 2017 році Станіслав повернувся до Харкова й подав документи на вступ до ХНУПС. Хоча вступна кампанія завершувалася, розвідника без вагань зарахували поза конкурсом.
Окрім бойового досвіду, майбутній офіцер має неабиякий спортивний потенціал.
Торік Станіслав виступав за збірну ЗС України у змаганнях зі спортивного орієнтування в Польщі, у яких узяли участь 12 команд із різних країн. Українські армійці посіли ІІІ місце. Також хлопець став призером чемпіонату України зі спортивного орієнтування серед військових вишів, призером у командному й особистому заліку зі швидкісної стрільби, здобув перемогу в аматорському веломарафоні. До армійської служби брав участь у відкритому міжнародному чемпіонаті зі спортивного туризму, посилено займався альпінізмом, велоспортом, став кандидатом у майстри спорту зі спортивного орієнтування та рукопашного бою.
