Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Четвертий за відліком Львівський безпековий форум стартував сьогодні у форматі онлайн-вебінарів.
Власне, через те, що пандемія COVID-19 спричинила небачену у ХХІ столітті міжнародну ізоляцію та цілу низку безпекових викликів та загроз для людства в цілому, перше обговорення стосувалося саме протидії хворобі та шляхам виходу з кризи.
І загальний тон дискусії задала помічниця генсека НАТО з питань публічної дипломатії Кармен Ромеро.
З її слів, світова вірусна пандемія кардинально розвернула увагу держав від міжнародної політики в напрямку подолання внутрішніх економічних проблем та проблем у сфері охорони здоров’я. Водночас виклики для безпеки у світі, зокрема в Балто-Чорноморському регіоні, не лише нікуди не зникли.
Високопосадовиця НАТО наголосила, що, попри швидкі глобальні зміни, Україна не зникла з повістки дня Північноатлантичного альянсу. Ба більше, у рамках глобальної стратегії боротьби з коронавірусом, НАТО провело аудит наявної критичної інфраструктури і готове мобілізувати власні сили і можливості для допомоги країнам-членам і країнам-партнерам у подоланні кризових ситуацій. На таку допомогу та підтримку може розраховувати Україна. Також пані Кармен Ромеро додала, що ті безпекові виклики, які були до кризи, нікуди не зникли. Зокрема деструктивний гібридний вплив РФ, світовий тероризм, глобальні кібервиклики тощо. З її слів, НАТО докладає зусиль, аби вірусна пандемія не підсилила інші загрози для світового порядку та стабільності. Також вона додала, що в Альянсі запроваджено нову стратегію, яка має назву «НАТО-2030». Це комплекс заходів реагування на глобальні світові зміни, що дозволять Альянсу та його партнерам залишатися сильними як у військовому сенсі, так і коли йдеться про могутній політичний блок, що гарантує безпеку суспільству.
У рамках панельної дискусії власні думки з приводу коронавірусної кризи висловили фахівці з Польщі, Румунії та України: професор Краківського Ягеллонського університету генерал-майор Війська Польського Богуслав Пасек, професор Національного університету оборони й асоційований професор Національної школи політичних та адміністративних студій в Бухаресті Юліан Кіфу, а також президент Української спілки психотерапевтів Олександр Фільц.
Зокрема, учасники обговорення наголосили, що уряди та країни не були готові до настільки блискавичних змін, які принесла світова вірусна пандемія.
— Мусимо сприймати пандемію як реальну війну, – наголосив генерал-майор Війська Польського Богуслав Пасек. – І ми маємо бути готовими використовувати для протидії захворювання і підсилення національних та глобальних систем охорони здоров’я населення всі можливі інструменти. Зокрема й можливості військових.
Також учасники дискусії підкреслили, що через невпевнені початкові кроки щодо подолання пандемії не забарилась внутрішня реакція суспільств у світі, що спричинило як економічні, так і політичні та безпекові ризики. Нині кожна країна напрацьовує регіональні або локальні рішення: розробка вакцин, карантинні заходи та періодичні локдауни, інші обмеження. Унікальних глобальних шляхів вирішення подібних викликів поки що не має. Попри те, що на початку ХХ століття світ уже стикався з подібною загрозою. А саме пандемії вірусу «іспанки» на тлі Першої світової війни та спричиненої нею економічно-політичної кризи в Європі.
Обговорюючи можливі шляхи подолання пандемії COVID-19, учасники дискусії також окреслили й загальносвітові та регіональні ризики, які розвилися паралельно з пандемічною кризою. Це, зокрема, зміна Конституції Російської Федерації, яка фактично закріпила відмову Російської Федерації від міжнародного права і заклала підґрунтя для подальших агресивних дій у регіоні. Зростаюча роль інформаційних технологій, що ще більше загострила відносини між великими світовими гравцями і потребу країн у захисті критичної інфраструктури. Крім того, для Балто-Чорноморського регіону існують декілька локальних загроз як у політичній, так й у військовій площині. А саме: продовження агресії РФ на Донбасі, анексія Кримського півострова, активні бойові дії між Азербайджаном та Вірменією в Нагорному Карабасі, а також політична криза, пов’язана з виборами президента в Республіці Білорусь.
Завтра робота Львівського безпекового форуму продовжиться експертним обговоренням ситуації навколо агресії РФ у Чорноморському регіоні. Візіями майбутнього регіону з огляду на інтереси країн поділяться фахівці з безпеки та політики з України, США, Туреччини, Болгарії та Румунії.
