Усі відстрочки від призову зі сталими підставами тепер продовжуються автоматично в Резерв+. Також відстрочку можна буде оформити чи продовжити офлайн в центрах надання адміністративних…
Луганчанин Євген потрапив на війну з шостою хвилею мобілізації і так і залишився у війську. До цього він працював будівельником, у війську ніколи не служив, тож після призову його спочатку направили до навчального центру. Після кількох місяців підготовки Євген опанував військову професію механіка-водія бойової машини піхоти і одразу вирушив під Торецьк, де тоді тримала оборону 53-тя бригада.
– Це був 2016-й рік, – згадує боєць. – Час, коли по всій лінії фронту велися доволі інтенсивні бойові дії. Російські окупаційні війська вели себе нахабно і зухвало. Навіть вдень не соромилися застосовувати заборонене Мінськими домовленостями озброєння. Постійні ворожі обстріли, вилазки ДРГ, розвідка боєм, навіть кілька разів намагалися зайняти наші позиції…
Євген розповідає, що БМП, яка дісталась йому, мала далеко не найкращі кондиції, тож довелося одразу взятися за її відновлення. За деякий час чоловік перебрав її всю, до найменшого гвинтика, і машина запрацювала, як швейцарський годинник.
– Моя беха стала однією з найкращих у підрозділі, – з гордістю заявляє мехвод. – Вона добряче повоювала на фронті, знищила не одну мінометну батарею ворога. Ми багато з нею пережили під Торецьком, на Світлодарці, поблизу Новотошківки. Я вклав у неї душу, і моя беха ніколи мене не підводила.
