У селищі міського типу Веселинове Веселинівського району напередодні Дня захисника України відкрили меморіальний комплекс військовим, які загинули на Сході країни.
Меморіальний комплекс «Полеглим землякам» складається з кількох елементів, у центрі якого є курган слави, а на пагорбі, трохи вище, знаходиться капличка зі скульптурою Покрови Пресвятої Богородиці.
Меморіал збудовано за гроші бюджету Веселинівського району та небайдужих громадян, меценатів, членів Громадської організації «Веселинівська спілка патріотичних сил» на території храму Першоапостольних Петра і Павла.
– Серед наших загиблих мій однополчанин Артур Фігурський, це перший наш загиблий побратим. Наступний – це наш земляк Дога, він тут народився, закінчив школу… я особисто знав кожного з загиблих, – звертаючи до присутніх сказав голова ГО «Веселинівська спілка патріотичних сил» Володимир Винокуров. – Згадаємо поіменно кожного полеглого земляка та вшануємо їхню пам’ять хвилиною мовчання. Помолимось і за тих «веселинівців», яких війна дістала вже після повернення з фронту, а їх 12.
На захід запросили учасників АТО/ООС, членів родин загиблих героїв, також представників обласної та районної рад. Згадати побратимів також приїхали й військові з окремого ремонтно-відновлювального полку Командування Сил логістики, 79-ї десантно-штурмової бригади та інших підрозділів, де проходили службу загиблі герої.
– Я дуже хотів попасти на цей захід, тому що увіковічення пам’яті наших побратимів це вкрай важливо. Це місце має бути місцем сили, яке надаватиме нам наснаги боротися далі й відстоювати свою країну, – сказав заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко. – Неправильно тільки сумувати за загиблими, ми, скоріше, маємо дякувати їм за те, що вони жили. Щоб наші діти, які зростають, пам’ятали цих хлопців, розуміли, що це наша країна і ніхто, крім нас, її не захистить.
Після проведення церковної служби за загиблими відкриття меморіалу завершилось покладанням квітів.
Згадати свого побратима Артура Фігурського приїхав і головний старшина батальйону окремого ремонтного полку Командування Сил логістики старший прапорщик Анатолій Пономаренко, який був з ним під час його останнього бою.
– Ранок 21 серпня 2014 року, Гранітне. Ворог накрив наші позиції «Градами» й «Ураганами». Тоді двоє наших хлопців загинули, молодший лейтенант Олександр Коломієць одразу, а Артурові відірвало ногу… Ми надали необхідну допомогу, але крововтрата була дуже великою, лікарі нічого не змогли зробити, – згадує Анатолій Пономаренко.
