Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Після введення міжнародних санкцій проти Росії за агресію в Україні постачання туди корабельних дизельних двигунів із країн Заходу припинилося. Й у росіян незабаром виникли великі проблеми, оскільки були скасовані багаторічні контракти на поставки двигунів для нових кораблів федерації, а власних вони доти не виробляли. Тож Кремль вирішив закуповувати двигуни у Китаю та копіювати українські зразки на власних підприємствах.
Свого часу росіянин Олександр Симаков, провідний спеціаліст з експлуатації надводних кораблів, назвав шлях закупівлі двигунів для військових суден за кордоном тупиковим. Разом з тим він досить песимістично оцінив перспективи імпортозаміщення дизелів силами власних виробників. На його думку, для цього необхідно буде спочатку перебудувати весь виробничий процес, починаючи з металопрокату, й відмовитись навіть від китайських запчастин. До 80 % компонентів двигунів для низки сучасних російських бойових кораблів закуповували за кордоном. Тож слова Симакова цілком відповідають реаліям їхньої економіки.
На протидиверсійні катери проєкту 21980 «Грачёнок» та малі ракетні катери проєкту 21631 росіяни все ж встановили китайські дизелі Henan TBD620V12. Це чотиритактний 12-циліндровий V-подібний двигун з турбонаддувом і водяним охолодженням потужністю 1630 кВт за 1860 об/хв. У вересні 2016 року під час ходових випробувань, які відбувалися в Рибінському водосховищі, відразу вийшли з ладу два такі двигуни.
Представник МО Росії змушений був визнати, що в Росію через компанії-посередники поставлено продукцію низької якості. А експерти зазначали, що нерідко поломки дизелів стаються через непрофесіоналізм екіпажів, які використовують мастила, що не підходять для двигунів іноземного виробництва, і не дотримуються встановлених виробником режимів роботи двигуна. Крім того, в росіян виникла проблема з експлуатацією електронних компонентів двигунів.
Історія з протидиверсійним катером «Грачёнок» повторилася з малим ракетним катером проєкту 21631 «Вышний Волочек», який планувалося оснастити німецькими 16-циліндровими дизелями MTU. Після відмови німецької сторони від продовження поставок довелося терміново замовляти в Китаю дизель CHD622V20. Але виявилось, що він є ліцензійною копією «цивільного» судового дизеля TBD622 німецької компанії-виробника Deutz-MWM. Для військових кораблів він виявився заслабим, і в наступні роки всі закуплені силові установки регулярно виходили з ладу.
Показовим є приклад із фрегатом проєкту 22350 «Адмирал Касатонов». На кораблі встановлено газотурбінний двигун М90ФР та редуктор РО55Р, які вироблені на підприємстві «Укроборонпрому» — миколаївському «Зоря-Машпроєкт». Цей фрегат призначений для дій у дальній морській та океанічній зоні. Він оснащений 16-ма пусковими шахтами для ракетного озброєння, яке може складатись з крилатих ракет типу «Калибр» чи протикорабельних «Оникс», а в перспективі — гіперзвуковими «Циркон». Проблем з українським двигуном він не має жодних.
Отже, після припинення будь-якої співпраці в оборонній сфері України з Росією остання спробувала скопіювати двигуни М90ФР та інше українське обладнання на потужностях свого НПО «Сатурн». Згодом росіяни заявили, що корабель проєкту 22350 «Адмірал Головко» та інші флагмани флоту «получили полностью российскую силовую установку, разработанную отечественными специалистами».
Наскільки вдалим буде для росіян це мавпування, можна судити по їхньому головному фрегату проєкту 22350 «Адмирал Горшков». Будучи найновішим російським бойовим кораблем, на дальні переходи без супроводження буксирів він нині не наважується. Бо 23 грудня 2017 року на завершальних випробуваннях у морі газотурбінна установка російського виробництва вийшла з ладу. Ремонт «відказника» працівники Коломенського заводу-виробника були змушені проводити на місці. Така ж історія трапилася із самим «грізним» російським авіаносцем «Адмирал Кузнецов».
І кінця цій історії не видно.
