І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Хоча перша згадка про поселення на місці цього районного центру датована ще ХІІ століттям, у різні часи містечко мало різні назви. До XVІ сторіччя називалося Чортоліси, потім — Пулини. Та був період довжиною у 80 років, коли селище міського типу йменувалося Червоноармійськом. Звичайно, у період декомунізації йому повернуто історичну назву, втім, червоноармійців у цій землі дуже багато — запеклого липня сорок першого року тут точилися криваві бої, і ще довго пошуковці діставатимуть з її надр рештки загиблих оборонців та намагатимуться повернути історії та нащадкам їхні імена…
Днями група житомирської ГО «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» повернулася з розкопок у Пулинському районі Житомирщини. Це був важкий, але продуктивний день. На території садиб мешканців селища їм вдалося знайти рештки одразу п’ятьох солдатів РСЧА, загиблих у липні 1941 року під час оборони села. Пошуковці розповідають, що бій був, очевидно, дуже жорстокий, а втрати — величезні, адже в деяких місцях солдати лежать у метрі один від одного.
Так, солдат № 72 (число означає порядковий номер знайденого загиблого бійця від початку пошукового сезону поточного року) лежав на глибині 40 см обличчям донизу. Мав при собі протигаз, підсумки та наперсток для шиття. Солдат № 73 лежав неглибоко, при собі мав протигаз, радянські монети та — головне у роботі пошуковців — медальйон. Від солдата № 74 залишилися тільки ноги. При ньому знайдено металеву чашку й також медальйон, який, на превеликий жаль, був пошкоджений перепадами температур…
— Воїн встиг повоювати, — резюмують пошуковці. — Адже низ окопу встелений гільзами, а в протигазній сумці лежав трофейний німецький ремінь…
Солдат № 75 лежав на глибині 50 см. Мав при собі протигаз та підсумки. Німецькі гільзи в окопі свідчать про те, що поранених червоноармійців добивали…
Солдат № 76 знаходився у сидячому положенні. Мав при собі шолом СШ-39, флягу, саперну лопатку, протигаз, підсумки, ложку з надписом «Дорошенко» та гаманець з документами, які вже відправлено на експертизу.
Пошуковці висловлюють вдячність місцевим мешканцям, які з порозумінням поставилися до їхньої справи та дозволили провести пошукові роботи на своїх ділянках. Наразі вони продовжують працювати, а смертна записка з солдатського медальйону та документи поки що невідомого бійця, котрий імовірно носив прізвище «Дорошенко», досліджуються експертами. Якщо поталанить, то у кількамільйонному переліку зниклих безвісти під час Другої світової війни стане менше на одне, а то й — на два прізвища. Це, звичайно, дещиця, але ентузіасти польового пошуку працюють безперервно вже багато десятиліть, змінюючи одне одного, й повертаючи з небуття імена невідомих солдатів.
