Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Царина курортів і туризму завжди була в Криму однією з пріоритетних напрямів розвитку економіки. Вона забезпечувала і зайнятість місцевого населення, і підвищувала авторитет півострова на міжнародній арені. Та за шість років російської окупації туристична Мекка перетворилась на військовий полігон. З року в рік сезони релаксу були провальними, як би не переконував у зворотному тамтешній «гауляйтер» Аксьонов. Ніхто, навіть самі росіяни, не бажає відпочивати там, де ціна туристичних послуг давно перестала відповідати їхньої якості. Як кажуть, дешевше й цікавіше поїхати в Туреччину – там немає військових баз, над головою не літають винищувачі, а в протоках не тонуть БТРи. Усі провідні компанії, уникаючи потрапляння під західні санкції, втекли з Криму. Натомість окупаційна влада активно експлуатує санаторії, дитячі табори й іншу туристичну інфраструктуру часів СРСР, прагнучи заробити на туристах-бюджетниках. А віднедавна навіть для аборигенів почали діяти нові правила відпочинку.
Природні багатства для кримчан – відтепер тільки за гроші
Перед стартом літнього сезону так звані російські чиновники Криму «порадували» жителів півострова і туристів звісткою про те, що незабаром стягуватимуть плату за відвідування гір та лісів. Платіжні термінали хочуть розставити на популярних пішохідних маршрутах заповідних територій.
Ще у вересні 2018 року прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв підписав постанову про створення в Криму особливо охоронюваних природних територій федерального значення. Федеральний статус отримали Кримський національний парк, п’ять заповідників – Казантипський, Карадазький, Лебедині острови, Опуцький і Ялтинський гірничо-лісовий, а також два заказники – Каркінітський і Мале філофорне поле. Таким чином розпоряджатися ними стали не кримчани, а московські чиновники.
Найбільш ласим шматком для російських чиновників є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, на частку якого припадає понад половини (14,5 тисячі гектарів) заповідної землі, переданої федеральній владі. Його територія простягається уздовж Південного берега Криму – центру курортного життя регіону. В межах заповідника розташовується більшість найпопулярніших природних пам’яток, які десятиліттями були візитівками півострова. Доступ до них був вільним у всі часи: і при Російській імперії, і при СРСР, і до сучасної окупації Росією. І тільки московська влада вирішила змінити ситуацію.
Згідно з новими правилами, піші туристи відвідувати заповідники можуть тільки за затвердженими маршрутами й за перепустками. Причому за отримання перепусток доведеться платити: нібито такий закон. Також заборонять кататися на джипах і квадроциклах. Саме цей вид дозвілля популярний серед туристів, які приїжджають до Криму.
Окремою проблемою є і чимала кількість незаконних забудов на заповідних територіях. Наприклад, недавно під Ялтою у заповідному лісі виявили десятки ділянок із капітальними будівлями. Російські чиновники стверджують: дозволи на будівництво видано ще до анексії. Але, за словами місцевих жителів, ці об’єкти з’явилися у заповіднику саме в останні роки.
Військові містечка Росгвардії – в курортних населених пунктах
Щорічно до захоплення у березні 2014 року місто-курорт Євпаторія приймало у своїх здравницях до 900 тис. осіб. На території міста розташована 21 свердловина мінеральних вод. Також місто славиться численними дрібно- піщаними пляжами, сприятливими природними умовами і має статус найбільшої дитячої оздоровниці. Та нині це нікому не цікаво. На початку літа з’явилась інформація, що Росгвардія хоче будувати в Євпаторії військове містечко за 1,2 млрд рублів (460 млн грн). Згідно з документом, опублікованим на сайті держзакупівель, потенційний підрядник має звести будівлі й споруди за адресою: вул. Перекопська, 14 за 28 місяців і приступити до будівництва не пізніше, ніж за 30 днів після підписання контракту. Аукціон пройде в закритому режимі. Замовник – Федеральна державна установа «2 Центр замовника-забудовника військ національної гвардії Російської Федерації» (Ростов-на-Дону).
Деградація кримських перлин
Ще одним із яскравих прикладів наслідків російської окупації є стан пляжів популярних курортів. Навіть ті, хто ніколи не був у Криму, чули назву Коктебель, яка так мелодійно звучить. Це селище на південному сході півострова дуже серйозно деградувало. В мережі постійно публікують фото про екологічні трагедії пляжу і прилеглих зон. Так, нещодавно місцевий блогер Олександр Гірський розповів, як вандали зруйнували частину набережної, і як «влада» байдуже ставиться до таких дій: «Коктебель катастрофічно деградує, а з нинішнім керівництвом селища тут повний треш. За чотири з половиною роки нічого абсолютно не зроблено, всі обіцянки кримської влади і особисто Сергія Аксьонова залишилися обіцянками».
У соцмережах люди часто викладають фото з переповненими урнами для сміття, каналізаційними стоками, що течуть у море, бездомними голодними тваринами, що тиняються набережною Коктебелю.
Про катастрофу в Криму заговорила навіть так звана прокурорка Наталія Поклонська. Приїхавши на півострів, вона виявила зарості й неприбрані, проте платні пляжі, викиди каналізації у море, будівництво у прибережній смузі, звалища. Пообіцяла розібратися з усім цим, звинувативши місцеву владу, але скромно промовчала, що за все це кримчани повинні дякувати і їй як активній учасниці окупації.
Усі дії, які відбулися за шість років, говорять про те, що Крим – справжня окупована територія, керівництво над якою повністю здійснюється зі столиці країни-окупанта. Ті об’єкти, які є в системі рекреації Криму, передають в управління Москві. А по тому, як саме це московське управління здійснюється, можна сказати, що явно не туризму віддає перевагу «метрополія», розглядаючи півострів переважно як територію, придатну для розміщення військових баз, форпост проти НАТО й України і сировинний придаток імперії. Ось і гавань, до якої дісталися ті, хто хотіли «повернення». Напевне, дещо іншої «гавані» очікували місцеві адепти «руського пришестя»…
