ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

На Дніпропетровщині родичам загиблого у Другій світовій воїна передали пробиту німецькою кулею медаль

Прочитаєте за: 2 хв. 5 Серпня 2020, 16:38

Цікаву історію про медаль «За бойові заслуги», пробиту ворожою кулею, військову долю бійця Другої світової, надію та людяність розповіла у соціальній мережі Facebook журналіст і волонтер Вікторія Сімкіна.

– Два роки тому громадянин Німеччини Геннадій Горохов побачив на місцевій «барахолці» медаль «За бойові заслуги». Продавець запевнив, що знайшов її в полі. Геннадій викупив нагороду, акуратно вирівняв і звернувся до Андрія Фетісова, пошуковця загону «Застава Іллі Муромця». Андрій з’ясував ім’я загиблого, місце призову й вийшов вже на колегу пошуковика з с. Царичанка Анатолія Калініченко та на наших хлопців «Пошук-Дніпро» Кривий Ріг, –  повідомила Вікторія.

У с. Прядівка, Царичанського району волонтери розшукали родичів розвідника-червоноармійця Івана Глиби, якому належала ця бойова нагорода. Розвідник Глиба загинув наприкінці квітня 1945-го, ймовірно від кулі, яка й пробила саме цю медаль.

– Медаль належить молодшому сержанту, розвіднику Івану Глибі, 1915(16) року народження, з села Прядівка, Царичанського району, Дніпропетровської області. Крім медалі «За бойові заслуги», розвідник ще нагороджений медаллю «За відвагу» та орденом «Червона Зірка». Іван помер від  ран 28 квітня 1945-го. За 11 днів до Перемоги… Похований на місцевому цвинтарі в Померанії (нині це землі Бранденбург), – йдеться у дописі.

Медаль «За бойові заслуги» повернули племінниці полеглого героя.

Зазначається, що племінниця Івана Скиби Ірина – сьогодні найближча його родичка.

– Вони з чоловіком досі живуть в селі Прядівка. Щоб ми не плутали, чоловік Ірини виїхав зустрічати нас далеко за село. Родичі дуже хвилювалися. Адже Івана рідні шукали довго, всюди писали листи, а мати щодня чекала листоношу з надією. Але звістка про солдата прийшла лише тепер. Під час вручення нагороди Ірина трохи соромилася свого тремтячого голосу і неконтрольованих сліз. А коли взяла в руки медаль, не відриваючись довго дивилася на кульовий отвір: «Що ж ти не втримала?..» – тихо промовила жінка, – поділилася волонтер Вікторія Сімкіна.

13

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram