ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Наказано дружити або Як українську флотську дату «відривали» від опіки «старшого брата»

Публікації
Прочитаєте за: 5 хв. 1 Липня 2020, 13:08

За роки незалежності військові моряки відзначали своє професійне свято в різні дати. Уперше День ВМС України відзначали в Севастополі 1 серпня 1997 року. Цього дня на кораблях, що перейшли до складу ВМС України, урочисто підняли військово-морські прапори України. Передував тому указ президента Леоніда Кучми, який в 1996 році перебував на флагманському кораблі під час перших українських маневрів «Море – 96» у період із 30 липня по 1 серпня. Він був вражений масштабом навчань, тож і постановив святкувати День Військово-Морських Сил України щорічно саме 1 серпня.

Так тривало до 2005-го. Проте відзначати професійне свято моряків, що припадало на конкретну дату і супроводжувалося відповідними урочистими заходами, військовими парадами та народними гуляннями не зовсім зручно, особливо, коли «червона» дата випадала на будень.

Тож, не забарився наступний указ президента, і в 2006 році, враховуючи побажання військових моряків, Днем Військово-Морських сил ЗС України визначено першу неділю липня. З огляду на тогочасну геополітичну ситуацію, це був вагомий крок, адже в такій спосіб президент, як кажуть аналітики, намагався «відірвати» українську флотську дату від російського Дня ВМФ, який шість десятиліть відзначають в останню неділю липня.

У 2008 році Віктор Ющенко об’єднав своїм указом два свята – цивільних та військових моряків – у День флоту України. Дата ж залишилася незмінною.

Але в 2011 році, з приходом до влади Віктора Януковича, флотське свято знову перенесли. Новий керманич держави, намагаючись догодити своїм «кремлівським ідолам», установив: День флоту України відзначати щорічно в останню неділю липня, як в Росії та… Білорусі. Обґрунтовували тоді таке рішення тим, що відокремлення флотських свят – «це зламана традиція». Тодішнє керівництво чи то виправдовувалося, чи заспокоювало українських моряків, повторюючи з трибун, що «свого часу був День ВМФ СРСР. Так склалося, що в нас різні держави, але в Севастополі базуються два флоти. Тож нічого не було б поганого, якби святкували разом». І все це приправлялося традиційними для РФ лозунгами щодо «спільної справи моряків обох флотів, які стоять на захисті південних рубежів». Усе б то, можливо, й нічого, але саме тоді, як морякам вперто «наказували дружити» й готуватися до спільного свята, у Криму російська морська авіація готувалася до навчань «Кавказ – 2012», а група кораблів ЧФ брала участь у спільних із кораблями Північного та Балтійського флотів Росії маневрах із матеріально-технічного забезпечення російської бази Тартус у Сирії, де тривав збройний конфлікт. Тож про які спільні інтереси йшла мова – невідомо.

Коли відбувся перший спільний парад, стало зрозуміло, що Україна від цієї задумки «братання двох флотів» більше втратила, ніж здобула. По-перше, такий захід ще раз підкреслював: без «старшого брата» українці й кроку зробити не можуть. По-друге, на фоні російських моряків, українські виглядали значно скромніше, що спрацювало на формуванні в них військово-політичної та моральної меншовартості. Усе це свого часу зіграє на руку Кремлю. І довго чекати не довелося. 2014 рік, коли до Криму перекинули війська без розпізнавальних знаків із Росії і кримських баз Чорноморського флоту РФ, став точкою неповернення. Вовк нарешті скинув ягнячу шкуру.

Зрозуміло, що святкувати День військового флоту разом із країною-агресором було просто абсурдно. Тож 12 червня 2015 року Указом президента України Петра Порошенка свято українських моряків знову перенесено на першу неділю липня. Тут враховано два основні принципи: світову традицію встановлення дня Військово-морського флоту та історичну достовірність і вагомість дати.

Зрозуміло, що День національного флоту обов’язково мав бути пов’язаний з періодом державної незалежності, підтвердженим у архівних джерелах. Відтак історія становлення та розвитку вітчизняного військового флоту розглядалася крізь призму історії державотворення в Україні, яка нараховує чотири періоди: праукраїнську державу — Київську Русь, козацьку державу (ХVII ст.), державні утворення доби національно-визвольної боротьби 1917–1921 рр. і сучасну Україну після 24 серпня 1991 року. За всі ці періоди найвизначнішими датами, які пов’язані зі створенням національного флоту, є: морський похід та перемога київського князя Олега під Константинополем у 907 році й переможний морський похід козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом та Трапезундом у 1616 році. Увійшли в історію також ухвалення Центральною Радою «Тимчасового закону про флот Української Народної Республіки», підняття на кораблях Чорноморського флоту прапорів Військового українського флоту, затверджених «Тимчасовим законом про флот Української Народної Республіки», формування постійно діючого з’єднання Військово-морського Флоту Української держави — бригада тральщиків у липні 1918-го. Завдяки діям бригади у період із липня по грудень 1918 року жодне українське торговельне судно не підірвалося на мінах.

Не можна оминути увагою і липень 1992-го — перехід сторожового корабля СКР-112 під юрисдикцію України, а також уже згадані перші оперативно-тактичні навчання ВМС України в 1996 році. Тож, як бачимо, чимало визначних дат в історії українського морського флоту перепадає саме на липень. Але найвагоміша з них – морський похід та блискуча перемога київського князя Олега під Константинополем. Тоді він розбив греків, попри те, що ті мали найкращу в тогочасному світі армію.

До слова, якщо невідома дата підписання конкретного документа про створення флоту, то його «уродинами» вважають день першої звитяги, здобутої ним. Така традиція притаманна не лише Україні.

Приміром, свято ВМФ США приурочено до першої перемоги в 1775 році флотилії Поля Джонса над британським флотом під час війни Штатів за незалежність. Історія військово-морських сил Німеччини корінням походить від Імперського флоту, створеного 14 червня 1848-го в революцію 1848–1852 років. І хоча Імперський флот проіснував недовго і зник 2 квітня 1852-го після провалу революції, але сучасні німецькі ВМС святкують день народження саме 14 червня.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
@armyinformcomua
Агент рф, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт ЗСУ, отримав 15 років

Агент рф, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт ЗСУ, отримав 15 років

Російського агента, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт з колони ЗСУ на Кіровоградщині, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прикордонники «не клюнули» — ухилянт з вудкою намагався видати себе за рибалку

Прикордонники «не клюнули» — ухилянт з вудкою намагався видати себе за рибалку

Прикордонники Чопського загону затримали 49-річного закарпатця, який видавав себе за рибалку, щоб дістатися Словаччини.

Один будинок — мінус штурмова група: артилеристи «Грому» дочекалися моменту й вдарили точно

Один будинок — мінус штурмова група: артилеристи «Грому» дочекалися моменту й вдарили точно

На Сумщині аеророзвідники артилерійського дивізіону «Грім» 225-го окремого штурмового полку вистежили ворожу штурмову групу. Вони терпляче дочекалися, поки окупанти зберуться в одному з будинків села Олексіївка, після чого завдали точного удару 152-мм калібром.

Сили оборони уразили ворожий човен разом з екіпажем

Сили оборони уразили ворожий човен разом з екіпажем

Оператори безпілотних систем Сил оборони вполювали моторний човен російських загарбників разом з екіпажем.

Обирають з кількох варіантів — у 33 ОШП розповіли, хто і як вирішує, чим бити по скупченню противника

Обирають з кількох варіантів — у 33 ОШП розповіли, хто і як вирішує, чим бити по скупченню противника

Українські військові пояснили алгоритм прийняття рішень щодо ударів по місцях накопичення російських окупаційних сил.

Посилення ППО перед зимою — Денис Шмигаль обговорив з німецьким послом першочергові потреби України

Посилення ППО перед зимою — Денис Шмигаль обговорив з німецьким послом першочергові потреби України

У вівторок, 7 жовтня, Міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч з новопризначеним надзвичайним і повноважним послом Німеччини Гайко Томсом.

ВАКАНСІЇ

Водій

від 50000 до 130000 грн

Вінниця

210 окремий батальйон 120 ОБр Сил ТрО

Механік-водій, військовослужбовець

від 20000 до 120000 грн

Київ

21 окремий батальйон спеціального призначення

Водій, військовослужбовець

від 21000 до 121000 грн

Покровськ

107 ОБТРО м. Маріуполь

Стрілець – снайпер 155 окремого батальйону територіальної оборони

від 21000 до 51000 грн

Степанівка, Сумська область

Кухар

від 17000 до 25000 грн

Чернігів

11 державний пожежно-рятувальний загін

Водій-радіотелефоніст

від 20000 до 120000 грн

Київ

Військова частина А7039

--- ---