ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Наказано дружити або Як українську флотську дату «відривали» від опіки «старшого брата»

Публікації
Прочитаєте за: 5 хв. 1 Липня 2020, 13:08

За роки незалежності військові моряки відзначали своє професійне свято в різні дати. Уперше День ВМС України відзначали в Севастополі 1 серпня 1997 року. Цього дня на кораблях, що перейшли до складу ВМС України, урочисто підняли військово-морські прапори України. Передував тому указ президента Леоніда Кучми, який в 1996 році перебував на флагманському кораблі під час перших українських маневрів «Море – 96» у період із 30 липня по 1 серпня. Він був вражений масштабом навчань, тож і постановив святкувати День Військово-Морських Сил України щорічно саме 1 серпня.

Так тривало до 2005-го. Проте відзначати професійне свято моряків, що припадало на конкретну дату і супроводжувалося відповідними урочистими заходами, військовими парадами та народними гуляннями не зовсім зручно, особливо, коли «червона» дата випадала на будень.

Тож, не забарився наступний указ президента, і в 2006 році, враховуючи побажання військових моряків, Днем Військово-Морських сил ЗС України визначено першу неділю липня. З огляду на тогочасну геополітичну ситуацію, це був вагомий крок, адже в такій спосіб президент, як кажуть аналітики, намагався «відірвати» українську флотську дату від російського Дня ВМФ, який шість десятиліть відзначають в останню неділю липня.

У 2008 році Віктор Ющенко об’єднав своїм указом два свята – цивільних та військових моряків – у День флоту України. Дата ж залишилася незмінною.

Але в 2011 році, з приходом до влади Віктора Януковича, флотське свято знову перенесли. Новий керманич держави, намагаючись догодити своїм «кремлівським ідолам», установив: День флоту України відзначати щорічно в останню неділю липня, як в Росії та… Білорусі. Обґрунтовували тоді таке рішення тим, що відокремлення флотських свят – «це зламана традиція». Тодішнє керівництво чи то виправдовувалося, чи заспокоювало українських моряків, повторюючи з трибун, що «свого часу був День ВМФ СРСР. Так склалося, що в нас різні держави, але в Севастополі базуються два флоти. Тож нічого не було б поганого, якби святкували разом». І все це приправлялося традиційними для РФ лозунгами щодо «спільної справи моряків обох флотів, які стоять на захисті південних рубежів». Усе б то, можливо, й нічого, але саме тоді, як морякам вперто «наказували дружити» й готуватися до спільного свята, у Криму російська морська авіація готувалася до навчань «Кавказ – 2012», а група кораблів ЧФ брала участь у спільних із кораблями Північного та Балтійського флотів Росії маневрах із матеріально-технічного забезпечення російської бази Тартус у Сирії, де тривав збройний конфлікт. Тож про які спільні інтереси йшла мова – невідомо.

Коли відбувся перший спільний парад, стало зрозуміло, що Україна від цієї задумки «братання двох флотів» більше втратила, ніж здобула. По-перше, такий захід ще раз підкреслював: без «старшого брата» українці й кроку зробити не можуть. По-друге, на фоні російських моряків, українські виглядали значно скромніше, що спрацювало на формуванні в них військово-політичної та моральної меншовартості. Усе це свого часу зіграє на руку Кремлю. І довго чекати не довелося. 2014 рік, коли до Криму перекинули війська без розпізнавальних знаків із Росії і кримських баз Чорноморського флоту РФ, став точкою неповернення. Вовк нарешті скинув ягнячу шкуру.

Зрозуміло, що святкувати День військового флоту разом із країною-агресором було просто абсурдно. Тож 12 червня 2015 року Указом президента України Петра Порошенка свято українських моряків знову перенесено на першу неділю липня. Тут враховано два основні принципи: світову традицію встановлення дня Військово-морського флоту та історичну достовірність і вагомість дати.

Зрозуміло, що День національного флоту обов’язково мав бути пов’язаний з періодом державної незалежності, підтвердженим у архівних джерелах. Відтак історія становлення та розвитку вітчизняного військового флоту розглядалася крізь призму історії державотворення в Україні, яка нараховує чотири періоди: праукраїнську державу — Київську Русь, козацьку державу (ХVII ст.), державні утворення доби національно-визвольної боротьби 1917–1921 рр. і сучасну Україну після 24 серпня 1991 року. За всі ці періоди найвизначнішими датами, які пов’язані зі створенням національного флоту, є: морський похід та перемога київського князя Олега під Константинополем у 907 році й переможний морський похід козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом та Трапезундом у 1616 році. Увійшли в історію також ухвалення Центральною Радою «Тимчасового закону про флот Української Народної Республіки», підняття на кораблях Чорноморського флоту прапорів Військового українського флоту, затверджених «Тимчасовим законом про флот Української Народної Республіки», формування постійно діючого з’єднання Військово-морського Флоту Української держави — бригада тральщиків у липні 1918-го. Завдяки діям бригади у період із липня по грудень 1918 року жодне українське торговельне судно не підірвалося на мінах.

Не можна оминути увагою і липень 1992-го — перехід сторожового корабля СКР-112 під юрисдикцію України, а також уже згадані перші оперативно-тактичні навчання ВМС України в 1996 році. Тож, як бачимо, чимало визначних дат в історії українського морського флоту перепадає саме на липень. Але найвагоміша з них – морський похід та блискуча перемога київського князя Олега під Константинополем. Тоді він розбив греків, попри те, що ті мали найкращу в тогочасному світі армію.

До слова, якщо невідома дата підписання конкретного документа про створення флоту, то його «уродинами» вважають день першої звитяги, здобутої ним. Така традиція притаманна не лише Україні.

Приміром, свято ВМФ США приурочено до першої перемоги в 1775 році флотилії Поля Джонса над британським флотом під час війни Штатів за незалежність. Історія військово-морських сил Німеччини корінням походить від Імперського флоту, створеного 14 червня 1848-го в революцію 1848–1852 років. І хоча Імперський флот проіснував недовго і зник 2 квітня 1852-го після провалу революції, але сучасні німецькі ВМС святкують день народження саме 14 червня.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook
165 днів на позиції: поки боєць «Кубік» був на виході, у нього народилася онука
165 днів на позиції: поки боєць «Кубік» був на виході, у нього народилася онука

Боєць 77-ї аеромобільної Наддніпрянської бригади з позивним «Кубік», командував підрозділом, який 5,5 місяців тримав оборону.

«Спершу був шок, а тепер — тільки азарт»: колишні жінки-ув’язнені вчаться нищити ворога дронами
«Спершу був шок, а тепер — тільки азарт»: колишні жінки-ув’язнені вчаться нищити ворога дронами

Жінки-добровольці, які раніше відбували покарання, тепер опановують безпілотні комплекси в батальйоні «Шквал» 1-го штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.

Ворог спробував атакувати українські позиції поблизу острова Білогрудий — Генштаб ЗСУ
Ворог спробував атакувати українські позиції поблизу острова Білогрудий — Генштаб ЗСУ

Від початку доби агресор 41 раз атакував позиції Сил оборони. Понад половина бойових зіткнень припала на Костянтинівський та Покровський напрямки.

Одному заїхав ногою в обличчя і другий здався: як «Джокер» та «Мессі» голіруч поповнили обмінний фонд
Одному заїхав ногою в обличчя і другий здався: як «Джокер» та «Мессі» голіруч поповнили обмінний фонд

Бійці 425-го штурмового полку «Скеля» з позивними «Джокер» та «Мессі» в рукопашному бою взяли двох окупантів у полон.

Три доби без їжі, води та зв’язку: під Гришиним здалася у полон групу окупантів
Три доби без їжі, води та зв’язку: під Гришиним здалася у полон групу окупантів

Пілоти 1-го батальйону «Хижаки висот» 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка повідомили про чергове поповнення обмінного фонду.

Сезон полювання: зенітники збивають російські дрони зі стрілецької зброї
Сезон полювання: зенітники збивають російські дрони зі стрілецької зброї

Бійці Зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 53-ї механізованої бригади імені князя Володимир Мономаха зняли відстріл ворожих БПЛА на GoPro.

ВАКАНСІЇ
Кулеметник

від 40000 до 120000 грн

Житомир

1 ОБрСпП ім. Івана Богуна

Стрілець

від 22000 до 50000 грн

Київ

Військова частина А4269

Оператор РЕБ в 126 ОБр ТРО

від 20000 до 120000 грн

Херсон, Херсонська область

Розвідник

від 21000 до 121000 грн

Костянтинівка

1 відділ Сватівського РТЦК та СП

Інспектор прикордонної служби (1 прикордонний загін)

від 25000 до 125000 грн

Рівне, Рівненська область

Бойовий медик взводу

від 21000 до 121000 грн

Краматорськ

81 ОАеМБр

--- ---