Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
На час карантинних заходів уряд України та органи місцевого самоврядування ухвалили рішення щодо призупинення дії деяких пільг, зокрема і для учасників АТО/ООС – йдеться про скасування безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Нагадаємо, що саме ця пільга і раніше була приводом для конфлікту між перевізниками та громадянами, яким законодавство України гарантує право на безкоштовний проїзд. Маніпулюючи громадською думкою та шантажуючи забезпеченням транспортної інфраструктури, перевізники вже тривалий час намагались скасувати пільгові перевезення. Досягнути своєї мети їм вдалось з початком карантинних заходів, що були покликані зупинити пандемію. Та час іде, гостра фаза карантину минула, транспорт у містах України відновив роботу, проте складається враження, що повертати людям їхні законні пільги не поспішають. Ситуація дедалі загострюється і набуває ознак соціального вибуху. Як це відбувається у Львові, з’ясовував кореспондент АрміяInform.
У матеріалі ми демонструємо три погляди на цю проблему та закликаємо наших читачів до широкого обговорення нинішньої теми.
Позиція громадянина України, ветерана АТО:
–Я учасник бойових дій з 2014 року, – розповідає Юрій Гончаренко. – Зрозуміло, кожен із нас, ідучи захищати Батьківщину, менш за все думав про якісь там пільги. Та закон є закон, і він обов’язковий для кожного громадянина України. Коли почався карантин, то нам казали, що це лише на місяць, тож довго не триватиме. Ми погодились, що наші законні права на соціальний захист будуть дещо обмежені. Проте транспорт відновив роботу, але реалізацію пільг не поспішають повертати. Більше того, водії поводяться щодо атовців украй нахабно й зневажливо.
Ветеран розповів про кілька випадків, коли водії маршруток відмовляли йому в перевезенні, ба більше, підбурювали проти захисника України пасажирів. За словами Юрія, захистити його честь і гідність представники поліції відмовились. Вони ігнорували його виклик або заявляли телефоном, що це не їхня справа. Так само в допомозі ветеранові відмовили й у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій, мотивуючи це тим, що такі питання не в їхній компетенції. Докладніше про ситуацію можна дізнатись із відео.
– Я хотів записатись на прийом до міського голови Львова Андрія Садового, – продовжив розповідати Юрій Гончаренко. – Та в мерії мені відмовили і сказали, що всі записи через мережу Інтернет, за ресурсами центрів надання адміністративних послуг. Однак зареєструватись там просто неможливо. Отже, ніхто із влади не хоче ні надати потрібної інформації, ні захистити мої права, ні навіть елементарно вислухати. Така ситуація просто обурлива.
Фактично єдиною організацією, яка відгукнулась на численні заклики про допомогу, стала Координаційна рада учасників бойових дій Львівщини при Львівській облдержадміністрації.
Точка зору голови Координаційної ради учасників бойових дій Львівщини при Львівській обласній державній адміністрації:
–На жаль, останнім часом зі схожими питаннями до нас все частіше звертаються мешканці Львівщини, – розповів Сергій Лейченков. – Із початку карантину ми просили людей потерпіти і з розумінням поставитись до ситуації. Та час минав. Ми звернулись до голів профільних комісій міста й області з проханням дати оцінку щодо законності рішення про скасування пільг. На що отримали відповідь, що місцеве самоврядування в цьому випадку коригується постановою Кабміну щодо перенесення всіх умов та обов’язків виконання карантину на місця. Тому місцева комісія вирішила на час карантину скасувати всі пільгові проїзди в місті, також до них доєдналась і область.
Нагадаємо, що на час суворого карантину громадський транспорт працював лише на спецперевезення людей, які відповідають за життєдіяльність міста. Зокрема медиків, представників ДСНС тощо.
– Порушувалось питання законності такого скасування пільг для учасників бойових дій, – продовжив Сергій Лейченков. – Відтак є рішення Конституційного Суду України, що такі дії є незаконними. Однак від влади міста ми маємо лише тишу на всі наші запити.
АрміяInform теж звернулася до пресслужби Львівської міської ради з проханням прокоментувати цей конфлікт.
Офіційна позиція Львівської влади (текст відповіді публікується без скорочень і купюр):
Наразі громадський транспорт, відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів, працює в режимі спецперевезень. Це означає, що в одному транспортному засобі можна перевозити не більше пасажирів, аніж наявно місць для сидіння, усі мають бути у респіраторах і масках (можна власного пошиття). Тому в умовах карантину першочергово користуватись громадським транспортом мають люди, які їдуть на роботу, забезпечують життєдіяльність міста.
За обмеженого пасажиропотоку збитки підприємств-перевізників є доволі значними. Водночас, недонадходження до бюджету міста, із якого мали б покриватись ці збитки, лише за квітень-травень були 220 млнгрн, а за три місяці карантину (квітень-червень) сягнуть понад 300 млн грн.
«У нас 27 пільгових категорій. Тобто стільки, скільки пільгових категорій перевозимо ми у Львові, немає в жодному місті України. Нагадаємо, лише у Львові прийняті відповідні ухвали і рішення виконавчого комітету, згідно з якими право безкоштовного проїзду в громадському транспорті мають пенсіонери за віком, школярі та інваліди ІІІ групи. А це дуже велика кількість пільговиків. Утім, для забезпечення такого пільгового проїзду перевізникам місто має відшкодовувати кошти. А їх фізично немає у бюджеті», – наголосили в департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради.
Тож, щоб мати змогу забезпечувати міські перевезення, призупинено дію пільг на безкоштовний проїзд у громадському транспорті для всіх категорій громадян, що передбачені законодавством України, ухвалами сесії ЛМР та рішеннями виконавчого комітету. Таке рішення ухвалила міська комісія з питань ТЕБ і НС. Як запевнили у мерії, це тимчасовий захід і він діятиме до завершення карантину. Після закінчення карантину рішенням комісії ТЕБ і НС всі пільги відновлять.
На завершення:
Отже, питання так і залишається відкритим та болючим. А поки ветерани АТО/ООС намагаються з допомогою юристів достукатись до керівників на місцях. Але будь-якому терпінню може прийти край.
