Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
У щільному графіку польотів, що проходять у бригаді тактичної авіації повітряного командування «Центр», особливе місце посідає льотна підготовка майбутніх винищувачів — випускників ХНУПСу. Вони під керівництвом досвідчених наставників дедалі впевненіше «стають на крило», опановують ази льотної майстерності.
Упродовж попередніх льотних змін курсанти виконали самостійні вильоти на простий пілотаж по колу, в пілотажну зону й на визначений маршрут на середніх висотах. На черзі — підготовка до складніших вправ — виліт на групову злітаність.
— Особливість цих вправ у тім, що молодь виконуватиме завдання як ведучого, так і веденого, — розповів пілот-інструктор полковник запасу Олександр Оксанченко. — Адже такий формат передбачає особисту відповідальність кожного пілота за загальне, тобто групове, виконання бойового завдання. А це не тільки майстерне володіння авіаційною технікою та озброєнням, а й чіткий зв’язок між екіпажами, загальне розуміння ситуації, миттєва реакція на зміни повітряної обстановки.
Загалом інструктори підлеглими задоволені. За їхніми словами, достатня загальнотеоретична готовність курсантів у поєднанні з позитивною налаштованістю дозволяють їм без зайвих труднощів опановувати практичний курс підготовки.
— Якщо пригадати мої курсантські роки, то після випуску загальний наліт кожного становив близько трьохсот годин, — ділиться враженнями Олександр Оксанченко. — У нинішніх випускників він на сто годин менший. Але нині курсантів навчають літати на бойових літаках. Ми ж льотний вишкіл здобували на навчально-бойових машинах в навчальних полках і після прибуття у частини додатково перенавчались на бойовій техніці.
Курсант Дмитро, за його словами, до кожного вильоту готується як до першого побачення.
— Кожна година наземної підготовки у повітрі спресована до секунд, — розповів хлопець. — Кожен зліт і посадка — не тільки екзамен, а й неперевершена гама вражень і відчуттів. А розбір польотів для нас — ще один омріяний крок до статусу пілота-винищувача. Тому як льотчики значним чином зростаємо завдяки кропіткій праці пілотів-інструкторів. Саме їм завдячуємо і за льотну науку, і за їхні людські якості: терпіння, виваженість та уміння ухвалити правильне рішення у складній ситуації.
До слова, всі випускники льотного факультету ХНУПСу під час льотної практики в авіаційних бригадах виконують нормативи на третій клас.
