Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
За своїм характером ця жінка схожа на козацьку шаблю – невблаганну та грізну зброю для ворогів і захисницю та вірну подругу для друзів. Саме такою є санітарний інструктор першого десантно-штурмового батальйону старший солдат Людмила Кравець. До моменту російського нападу на Україну Людмила була викладачем біології, грала у волейбол і провадила звичайне життя української жінки. Красива, спортивна та поставна дівчина з довгим хвилястим волоссям, що так грайливо спадало на плечі. Їй подобалося, коли вітер плутався в кучерях… та щойно чисте повітря Батьківщини огорнув сморід і дим «русского міра», Людмила не просто зрізала коси, а підстриглася «під нуль». І саме ця її жертва довела керівникові комісаріату всю серйозність мотивації цієї Українки. Так вона добровільно мобілізована потрапила до лав Збройних Сил України.
– Коли військком спитав мене, чому я іду служити, я відповіла: «Велика кількість чоловіків у нашій державі – це просто набір хромосом, і ми, жінки, ставатимемо на їхнє місце, щоб дозволити іншим жінкам, які залишаються в тилу, народжувати та виховувати справжніх козаків», – пригадує Людмила.
Після цього наша героїня відразу потрапила у ДШВ. Під час занять на Житомирському полігоні на цілеспрямовану й енергійну дівчину відразу звернули увагу й запропонували пройти інструкторський курс із тактичної медицини в Естонії. Потім була війна. Авдіївка, Дружківка й ще чимало населених пунктів, які тоді захищала одна з бригад ДШВ.
Як відомо, український десант із ворогом не домовляється й миру не просить – він до нього примушує. А це означає: бойові дії, поранені та загиблі герої України. Всі вони потрапляли до рук військових медиків. Один випадок запам’ятався Людмилі найяскравіше.
– Це трапилося неподалік Авдіївки, – пригадує вона. – Молодий, ще зовсім юний хлопчина, всього 22 роки, підірвався на міні – розтяжці, яку встановили російські диверсанти. Йому відірвало ногу по коліно. Плакали тоді всі, навіть водій швидкої допомоги. Звичайно, ми намагалися тримати себе в руках і підбадьорювати юнака, коли він на ношах прощався з життям і просив передати дівчині, що кохає її.
Хлопцю тоді пощастило, що він потрапив до таких професійних медиків, як Людмила – він вижив. Наразі пройшов реабілітацію, отримав протезування та повернувся до життя.
Ймовірно, що саме такі випадки й сформували ставлення старшого солдата Людмили Кравець до служби. У неї все чітко та функціонально: коротка стрижка, широкий однострій, а вміст її медичного рюкзака – як кабінет мультифункціонального лікаря на додаток зі слюсарем. Адже, крім звичних препаратів у численних кишеньках цього «наплічника життя», лежать ще й гайкові ключі, викрутки, а біля бойового ножа – здоровенний рулон армованого скотчу.
– Я військовий медик, і ніхто не знає, куди нас можуть закинути наступної години, – каже Людмила. – Тому повинна бути готова у будь-яку хвилину врятувати життя людині. І не факт, що тоді мені не потрібно буде якогось інструмента чи препарату.
До речі, важить цей рюкзак близько 40 кілограмів, але Людмила ходить з ним навіть на тактичні тренування, щоб не відвикати від ваги.
На сьогодні, крім своїх прямих обов’язків, старший солдат Людмила Кравець є інструктором з тактичної медицини у бригаді. І під час своїх занять вона однаково вимоглива як до себе, так і до слухачів навчального курсу. Між іншим, чимало муляжів вона виготовила власноруч, навіть замінники крові. Адже бачити, який вигляд має рана на картинці чи в Інтернеті, – то одне, інша справа – торкнутися до всього руками.
– Найкраща нагорода для мене – це коли мені телефонують хлопці й кажуть: «Знаєш, ми потрапили в ситуацію і зробили так, як ти навчала. Всі живі», – каже Людмила. – А це означає, що я їх навчила добре. І додому повернеться чийсь син, батько чи брат.
Цими днями старший солдат Людмила Кравець закінчує курс спеціальної медичної підготовки для медиків підрозділів своєї бригади. І так, як і всі, готується вкотре вийти на передові лінії оборони України. АрміяInform бажає їй удачі та щоб на всі медичні запити ситуації її відповідь була – 4.5.0.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки назвав ще одним свідченням геноциду терористичні російські удари авіабомбами по Харкову.
Саперів російської армії знесло течією на встановлену ними раніше протичовнову міну.
Центр та Кібердепартамент СБУ виявили мережу інструментів поширення ворожої дезінформації у TikTok. Такі акаунти треба блокувати, щоб не стати жертвою оманливої інформації.
Директорка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер розповіла про важливу роль дронів з камерами, які компанія Skydio передала Генеральній прокуратурі України.
Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін показав, який вигляд має один із вищих навчальних закладів Херсона після російської атаки.
Українські військовослужбовці пройшли інтенсивний п’ятитижневий курс з тактичної медицини, який провели спільно британські Сухопутні війська, Королівські ВПС, армія Нідерландів та пожежно-рятувальна служба Ісландії.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…