У 2014 році вони були школярами та випускниками, а у 2026-му стали досвідченими лідерами, командирами. Вони тримають лінію фронту, контратакують,…
Кожна армія завжди відрізнялася своєю формою та символікою. Це питання постало перед Збройними Силами України з моменту прийняття Україною курсу до НАТО. Дивлячись на військовослужбовця можна побачити не тільки його прізвище, а й зрозуміти де він проходить службу та який вид або рід військ він представляє.
Мілітарні символи на однострої військовослужбовця можна сприймати як закодовану інформацію. Тому з 1 червня 2020 року ми починаємо інформаційний цикл «мілітарний код», в якому ми ознайомимо вас з особливостями мілітарної культури.
Формування основ мілітарної культури особового складу ЗС України здійснюється на підставі створення єдиних підходів до розробки, впровадження і використання декоративно-інформаційних елементів оздоблення однострою.
Виключне право щодо розробки і впровадження військової символіки надано Головному управлінню розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України. Фахівцями управління готуються нормативно-правові акти по питанням геральдики, військової символіки, уніформистики, емблематики, фалеристики та вексилології.
Основним елементом «мілітарного коду» є герб військового формування ЗС України. Якщо говорити про символіку гербу, то це традиції і спадковість, пов’язані з історією українського війська, особливостями виконання завдань пов’язаних з бойовим призначенням та видатними заслугами під час захисту незалежності України.
У Збройних Силах України право на володіння гербом мають Міністерство оборони України, Генеральний штаб ЗС України, вищі військові навчальні заклади та військові частини і формування, яким присвоєно почесне найменування.
Наступний елемент «мілітарного коду» — це Почесний прапор як вид колективної відзнаки військовослужбовців частини, особовий склад якої виявив мужність, хоробрість і звитягу під час виконання бойових завдань із захисту та незалежності, територіальної цілісності України.
У кожного військовослужбовця ми бачимо нарукавний знак. Він призначений для носіння на рукаві визначених елементів однострою. Знак є сукупністю об’єднаних певним чином характерних ознак, поєднаних в єдину композицію і виконаних в єдиному художньому стилі.
Нарукавний знак використовується як офіційно затверджена емблема, що є символом конкретної військової частини. Він є або основним елементом герба військової частини або самостійним елементом — для військових частин, що не мають права на використання герба.
Нарукавний знак, крім геральдичних фігур, може містити символи, елементи, знаки та емблеми.
Існують основні вимоги до нарукавного знака. Це — єдиний художній стиль із збереженням загальної кольорової гами. Важливо знати, що кількість кольорів повинна бути не більше чотирьох, і загальна кількість знаків або символів в одному знаку — теж не більше чотирьох.
Право носіння нарукавного знака надається військовослужбовцям окремих батальйонів, окремих полків видів військ, бригад, управлінь.
Також нарукавні знаки носить особовий склад військово-навчальних закладів та органів військового управління.
Рішення про надання права носіння нарукавного знаку приймається відповідними командувачами видів військ, командирами, начальниками за підпорядкованістю.
Нарукавний знак розробляється фахівцями з урахуванням історії українського війська, а також новітніх бойових традицій військової частини, що виникли та сформувалися під час війн і збройних конфліктів. Вивчаються записи у журналі бойових дій військових частин з моменту оголошення Незалежності України.
При роботі з нарукавними знаками використовуються зображення основного виду зброї (мечі, гарматні стволи, шабля, мушкет та ін.). Використовуються символи, які асоціюються з певними видами або родами військ (якір, пропелер, блискавка та ін.).
На нарукавних знаках можна бачити зображення усталених атрибутів фольклорних чи міфологічних персонажів, таких, як жезл Ескулапа, ліра Аполлона, крила Меркурія. Використовуються і зображення тварин, птахів, риб, комах та фантастичних істот.
Зображення написів-девізів допускається тільки на додатковому елементі нарукавного знака — нашивці-стрічці, коли в інший спосіб неможливо відобразити особливості військової частини, спадковість її традицій або відтворення девізу чи особливої назви.
Спікер: полковник Ігор Непота — відділ розробки та впровадження військової символіки ЗС України.
