Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На початку 2026 року питання військової логістики стає чи не найважливішим у справі забезпечення фронту необхідним.
Які зміни відбулись у підрозділах забезпечення від 2022 року і до сьогодні? Як нині працюють логістичні склади? Та чому ворогу так важливо перебити нашу логістику?
Про це спеціально для АрміяInform розповів начальник служби інженерно-інфраструктурного забезпечення логістики однієї з військових частин ЗС України підполковник Сергій Бабенко.
— Є стереотип у цивільного читача, що, мовляв, військові логісти нічим не ризикують. Розкажіть, як насправді виконують завдання підрозділи забезпечення і чим відрізняється служба військового логіста від роботи його цивільних колег.
— Насамперед, різниця між військовим і цивільним логістом полягає тому, що військовий може один день ремонтувати автомобіль, на другий день організовувати копання траншей, а на третій — ремонтувати та готувати об’єкти для особового складу, та й, взагалі, виконувати безліч інших завдань.
Цивільний же логіст зазвичай займається одним напрямом діяльності.
Військовий же, наголошую, спроможний виконувати багато різноманітних завдань. Він перебуває постійно в зоні ризику й загрози для власного життя та здоров’я, особливо якщо враховувати бойові спроможності противника та бажання порушити нашу логістику для підриву або зриву боєздатності підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення.
Тобто, якщо ми говоримо про військову логістику, то йдеться про спроможності своєчасно відновлювати озброєння, військову техніку, спроможності підвозу ОВТ, особового складу, забезпечення пально-мастильними матеріалами, продуктами харчування, речовим майном, засобами індивідуального обігріву, колективного обігріву та багато іншого.
Цивільна логістика так само перебуває під загрозою ракетних та дронових атак, але, на мою думку, військова логістика все ж таки є однією з пріоритетних цілей противника. Підірвати спроможності цивільної логістики означає, на мою думку, завдати перешкод на певному напрямку діяльності логістичної фірми, хабу.
Підірвати ж військову логістику означає підірвати обороноспроможність певного напрямку фронту, певного підрозділу чи сукупності військових частин або здійснити підрив підготовки до певних операцій чи то оборонних, чи то контрнаступальних, чи то наступальних, чи то стабілізаційних.
— Був 2022 рік — початок широкомасштабного вторгнення, і є сьогоднішній день. Наскільки за цей час збільшились загрози для роботи військового логіста і в чому вони проявляються?
Наш противник на початку широкомасштабного вторгнення намагався подавити наш протиповітряний щит. Тобто військові, цивільні аеродроми, позиції протиповітряної оборони, штатні позиції військових частин.
Станом же на початок 2026 року військова логістична система Збройних Сил неодноразово зазнавала спроб противника знищити логістичні спроможності ЗСУ. Але, як показав досвід, в них (у ворога — ред.) це не вийшло і хай не розраховують.
Наша логістична система постійно розвивається. Здійснюється впровадження методів та підходів застосування на різних напрямках забезпечення.
Постійно вдосконалюється питання розосередження складів та враховується багато чинників щодо спроможності забезпечення тих чи інших підрозділів на різних напрямках. Найбільша загроза для роботи військових логістів — відсутність маскування та розосередження особового складу та озброєння і військової техніки.
Це одні з найбільших чинників, що впливають на роботу військової логістики під час повномасштабного вторгнення та й, напевно, в будь-якому військовому конфлікті.
— І якщо брати цей же часовий період, 2022–2026 роки, які зміни відбулись у роботі логістичних складів?
Від початку повномасштабного вторгнення робота логістичних складів постійно вдосконалюється, змінюються підходи до організації системи логістичного забезпечення.
Постійно вживаються заходи з маскування та раціонального розосередження складів за напрямами забезпечення. Також враховуються спроможності підвозу для військових частин.
Заходи безпеки особового складу та збереження майна є пріоритетними питаннями для керівного складу підрозділів логістичного забезпечення на всіх рівнях. Адже одним з основних завдань противника є подавлення нашої системи логістики.
Але наші хлопці і дівчата на всіх рівнях, починаючи від солдата і закінчуючи командиром підрозділу, постійно вчаться та впроваджують нові методи розосередження і прихованого зберігання військового майна. Ці дії дають свої плюси, і ворогу дуже складно відслідкувати місця зберігання військового майна та техніки.
Також треба сказати, що впроваджені системи електронного обліку, починаючи з 2022 року, дають свої плюси і можливість оперативного забезпечення підрозділів на всіх рівнях. Ці системи надають оперативність у визначенні потреби та своєчасності підвозу того чи іншого військового майна на той чи інший напрямок оборонних дій.
Електронний облік, починаючи зі складу підрозділу, ведеться на всіх рівнях, на всіх ланках, що дає змогу володіти інформацією і вчасно реагувати на зміни під час бойових дій.
— Люди, які нині приходять до таких підрозділів, як ваш, і які мали досвід роботи в цивільній логістиці, наскільки їм легко адаптуватись до служби?
— Не можу сказати, що я знаю багато таких випадків, але вони трапляються.
Переважна більшість людей, які до армії працювали в логістичній сфері, тут потрапляють на посади кухарів, ремонтників, ремонтників військової техніки.
Наприклад, якщо людина працювала на станціях технічного огляду автомобільної техніки, то така людина розглядається в ремонтні підрозділи Збройних Сил.
Відповідно, все це відбувається після базової загальної військової підготовки і фахової підготовки за напрямом подальшого проходження військової служби в тому чи іншому підрозділі. Хоча й не завжди так трапляється, що людина, яка працювала кухарем в цивільному житті, може потрапити на посаду кухаря у Збройних Силах.
Система рекрутингу постійно здійснює комунікації з цивільним населенням, щоб люди долучалися до лав Збройних Сил і, відповідно, щоб вони проходили військову службу подальшу на тих посадах, на яких вони почувають себе більш підготовленими.
