Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
З 2006 року в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Цей день не передбачає особливої помпезності, хоча має надзвичайно глибокий контекст. Певно, саме вишита сорочка є одним із найбільш поширених «ідентифікаторів» українців серед інших націй світу. За останні декілька років одяг, оздоблений національним українським орнаментом, знову здобув масову популярність у різних верствах суспільства: вишиванки вбирає молодь як доповнення до повсякденного одягу, політики, актори, телеведучі тощо. Не пасуть задніх і військові – серед воїнів вишита сорочка вважається сильним оберегом та найкращим подарунком.
Невідомо, чи цього року через пандемію COVID-19 відбуватимуться вишиванкові флешмоби, як це було у попередні роки, коли українці, що проживають на території 60 країн, вбирали національний одяг. Але архіви кореспондентів АрміяInform дбайливо зберігають унікальні світлини і відео, де наші бійці залюбки приміряють вишиті сорочки, які виготовили українські майстрині та привезли на фронт волонтери. Погодьтесь, що вигляд у хлопців бравий і водночас елегантний.
Крім того, до Дня вишиванки привітання підготували і львівські десантники.
Для українця вишита сорочка виконує багато функцій: це оберіг, святиня, місточок між поколіннями. Історія вишитої сорочки дуже давня. Інформагентство АрміяInform зібрало для вас цікаві факти про українську вишиванку, які, можливо, відомі не всім.
Вишивкою, за свідченням античного історика Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні скіфські бляшки, що зображають фігурки чоловіків у прикрашеному вишивкою одязі, датовані VІ століттям до нашої ери. Дослідження показали ідентичність з вишивкою українського народного костюму періоду XVIII– XIX ст.
Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Новонародженим дітям дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.
Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
Першим модником у вишиванці був Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме з піджаком. У такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.
В Україні є близько сотні вишивальних технік! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння.
Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїття може свідчити лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області.
Орнамент вишивок ділиться на три основні групи: абстрактний, рослинний і тваринний. Цікаво, що рослинний орнамент тепер можна зустріти не тільки у вишиванках, а й у колекціях іменитих дизайнерів, натхнених культурою і традиційним костюмом українського народу.
Одна з найоригінальніших вишиванок – борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки на знак скорботи та печалі.
Фото та відео автора.
