Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Проскурівсько-Чернівецька операція (4 березня – 17 квітня 1944 р.) – наступальна операція військ 1-го Українського фронту, у взаємодії з військами 2-го Українського фронту, з метою розгромити основні сили німецької групи армій «Південь». Після завершення боїв під Корсунь-Шевченківським 1-й Український фронт отримав задачу на проведення нової наступальної операції.
Співвідношення сил
На початок березня у складі фронту перебували 13-та, 60-та, 1-ша гвардійська, 18-та і 38-ма загальновійськові, 3-тя гвардійська, 1-ша і 4-та танкові, 2-га повітряна армії, 4-й гвардійський і 25-й танкові, 1-й і 6-й гвардійські кавалерійські корпуси. Чисельність радянських військ становила: 800 тис. особового складу; гармати і міномети – 11 900; танки і САУ – 1 400; бойові літаки – 477. Військам 1-го Українського фронту протистояли 4-та і 1-ша німецькі танкові армії, які підтримував 4-й повітряний флот Люфтваффе. Чисельний склад німецьких сил становив: особового складу – 500 тис.; гармати і міномети – 5 530; танки і САУ – 1 100; бойові літаки – 480.
1-му Українському фронтові належало силами трьох загальновійськових і двох танкових армій завдати удару в південному напрямку на ділянці Дубно, Шепетівка, Любар і розгромити німецько-фашистське угруповання в районі Кременець, Старокостянтинів, Тернопіль. А далі, забезпечивши себе з боку Львова, наступати на Чортків і відрізати ворожим військам шляхи відступу на захід у смузі на північ від р. Дністер. В остаточному вигляді план операції 1-го Українського фронту передбачав нанесення головного удару силами 13-ї, 60-ї та 1-ї гвардійської загальновійськових, 3-ї гвардійської та 4-ї танкових армій на південь у загальному напрямку на Тернопіль, Чортків. Допоміжні удари планувалося наносити силами 18-ї (на м. Хмільник) і 38-ї (у фланг уманському угрупованню німців) армії.
Хід бойових дій
Радянські війська ще на етапі підготовки Проскурівсько-Чернівецької операції звільнили декілька населених пунктів. Частинами 23-го стрілецького корпусу 26 лютого звільнено м. Шумськ, а 3 березня – м. Ямпіль (Хмельницької обл.). Після важкого поранення М. Ф. Ватутина, за наказом Й. В. Сталіна, 1 березня командування 1-им Українським фронтом прийняв Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков, який керував проведенням Проскурівско-Чернівецької операції. Наступ головного угруповання фронту – 60-ї та 1-ї гвардійської армій, при підтримці 2-ї повітряної армії – розпочався 4 березня після артилерійської підготовки. За перший день стрілецькі дивізії просунулись на 10-12 км, а введені в бій у смузі 60-ї армії 4-та і 3-тя гвардійська танкові армії, випередивши піхоту, проникли в глиб ворожої оборони на 25 км. Наступного дня частини 30-го стрілецького корпусу (командир – генерал-майор Г. С. Лазько) 1-ї гвардійської армії звільнили м. Острополь; частини 23-го і 18-го гвардійського стрілецьких корпусів звільнили від окупантів Ізяслав. У визволенні міста брали участь партизанські загони під командуванням І. О. Музалева і Г. К. Тимчука.
5 березня в напрямку м. Хмільник почала наступ 18-та армія. 6 березня з’єднання 4-го гвардійського танкового корпусу звільнили м. Збараж. Війська 1-ї гвардійської армії у взаємодії з частинами 7-го гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії й 11-го гвардійського танкового корпусу (командир – генерал-лейтенант А. Л. Гетьман, народився у с. Клепали Путивльського повіту Курської губернії, нині Буринський район Сумської обл.) 1-ї танкової армії, при підтримці 2-ї повітряної армії (командувач – генерал-полковник авіації С. А. Красовський), 9 березня звільнили м. Старокостянтинів.
10 березня, здолавши від 20 до 30 км, 18-та армія силами 22-го стрілецького корпусу оволоділа м. Хмільник, а 38-ма армія почала бої за визволення Вінниці й Жмеринки.
15 березня оперативна група 13-ї армії (генерал-лейтенант А. Л. Гетьман, генерал-майор С. А. Красовський, генерал-майор А. Л. Бондарєв) звільнила від окупантів м. Дубно.
19 березня з’єднання 13-ї армії звільнили м. Кременець силами 24-го стрілецького корпусу, а у взаємодії частин 1-го гвардійського кавалерійського та 25-го танкового корпусів від окупантів було звільнено м. Червоноармійськ. Частини і з’єднання 13-ї армії прорвали укріплення гітлерівців, пройшли з боями до 80 кілометрів і 20 березня наблизилися до передмістя м. Броди.
Продовжувала наступ і 38-ма армія: 20 березня частини і з’єднання 67-го стрілецького корпусу (командир – генерал-майор Д. І. Кисліцин) звільнили м. Жмеринка; а війська 74-го та 101-го (командир – генерал-лейтенант В. С. Голубовський) стрілецьких корпусів – м. Вінниця, продовжуючи розвивати наступ на захід і південний захід, також вийшли на підступи до м. Броди. Противник перевів у район м. Броди додаткові сили, які зайняли підготовлені рубежі оборони. Ворогу вдалося утримати м. Броди і призупинити просування радянських військ. 21 березня поновило наступ головне угруповання фронту, підсилене резервами Ставки і 1-ю танковою армією.
22 березня силами 8-го гвардійського механізованого корпусу (командир – генерал-майор І. Ф. Дрьомов) 1-ї танкової армії звільнили м. Теребовля. Спільними діями 22 березня війська 1-ї гвардійської та частини 3-ї гвардійської танкової армій здолали спротив ворога і наші війська глибоко охопили проскурівське угруповання із заходу.
23 березня війська 1-ї танкової армії звільнили від німецьких окупантів низку населених пунктів: силами 8-го гвардійського механізованого корпусу – м. Чортків; частинами 11-го гвардійського танкового корпусу – м. Борщів (знову був захоплений німцями 31 березня); у взаємодії двох корпусів – м. Копичинці. Наступного дня частини 8-го гвардійського механізованого корпусу звільнили міста Заліщики та Бучач, взаємодією частин і з’єднань 11-го стрілецького корпусу, який було передано з 1-ї гвардійської армії, 10-го гвардійського танкового корпусу 4-ї танкової армії та 11-го гвардійського танкового корпусу 1-ї танкової армії було звільнено м. Гусятин. Передовими частинами 1-ша танкова армія вийшла до р. Дністер і з ходу її форсувала. 25 березня частини 8-го гвардійського механізованого корпусу зайняли м. Городенку, а війська 74-го стрілецького корпусу 38-ї армії звільнили м. Бар.
Тривали наступальні дії радянських військ і в районі Проскурова. До кінця дня війська 107-го, 47-го (командир – генерал-майор І. С. Шмиго) стрілецьких корпусів 1-ї гвардійської армії та 52-го стрілецького корпусу 18-ї армії, при підтримці 2-ї повітряної армії, оволоділи важливим промисловим і культурним центром республіки – м. Проскурів (нині – м. Хмельницький).
26 березня силами 6-го гвардійського механізованого та 10-го гвардійського танкового корпусів 4-ї танкової армії, при підтримці 5-го штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії, обласний центр – м. Кам’янець-Подільський − повністю було визволено від німецько-фашистських загарбників. Цього ж дня сили 11-го гвардійського танкового корпусу 1-ї танкової армії звільнили м. Заставна; війська 18-го гвардійського стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії – м. Монастириська; частинами 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії – м. Підгайці.
1-ша танкова армія у високому темпі здолала межиріччя Дністра й Прута і наприкінці 25 березня оволоділа залізничною станцією Моши на північних підступах до м. Чернівці. 28 березня частини 11-го гвардійського танкового корпусу звільнили від загарбників м. Кіцмань, а частина сил 8-го гвардійського механізованого корпусу – м. Коломию. Спроба наших танкістів оволодіти мостом через р. Прут у Чернівцях, який противник замінував і обороняв потужною групою військ, виявилася безуспішною.
29 березня танкові частини 1-ї танкової армії форсували р. Прут і розпочали бої за визволення м. Чернівці. Противник поспіхом розпочав відхід на південь. Опівдні обласний центр України м. Чернівці було звільнено повністю від німецьких загарбників. У боях за місто було знищено понад 1500 і взято в полон 900 гітлерівців, захоплено великі трофеї, зокрема 14 навантажених ешелонів, 12 великих складів із продовольством, озброєнням і боєприпасами, кілька сотень автомашин, багато іншого військового майна.
Із втратою Чернівців німецьке командування позбулося ланки, що поєднувала війська, які діяли на північ та на південь від Карпат, а з виходом 30 березня правофлангових з’єднань 2-го Українського фронту до м. Хотин, вона опинилася в оточенні на північ від м. Кам’янець-Подільський. Втім, брак сил, особливо танків, не дозволив створити суцільний фронт внутрішнього кільця оточення, швидко розчленити і знищити угруповання противника. Для стримування прориву 1-го Українського фронту і зупинки його наступу, гітлерівське командування терміново перекинуло 1-шу угорську армію, а також війська з Франції (зокрема, 2-й танковий корпус СС), Данії й Югославії.
Незважаючи на контрдії німецьких військ, радянські з’єднання продовжували визволення Правобережної України: 31 березня частини 11-го гвардійського танкового корпусу звільнили низку міст – Вашківці, Вижниця, Герца, Косів, Новоселиця. З’єднання 13-ї армії 2 квітня звільнили від окупантів м. Берестечко (частини 27-го стрілецького корпусу (командир – генерал-майор П. М. Черокманов)) та м. Горохов (частини 76-го стрілецького корпусу).
У боях за м. Тернопіль відзначилися частини і з’єднання 60-ї армії: 15-го, 94-го стрілецьких та 4-го гвардійського танкового корпусів. Підтримку наземних військ здійснювали 5-й штурмовий, 5-й та 10-й (командир – генерал-майор авіації М. М. Головня) винищувальні авіаційні корпуси 2-ї повітряної армії, здійснивши близько 400 літако-вильотів. 17 квітня розгромом тернопільського гарнізону завершилась Проскурівсько-Чернівецька операція. Цього ж дня Ставка наказала військам 1-го Українського фронту перейти до оборони на рубежі західніше Торчин – Броди – східніше Бучач – Станіслав – Надвірна і далі вздовж кордону з Чехословаччиною і Румунією.
Результати операції
У результаті Проскурівсько-Чернівецької операції війська 1-го Українського фронту просунулися на 80-350 км, завдали поразки 1-й і 4-й німецьким танковим арміям, звільнили 57 міст і містечок, 11 залізничних вузлів. Сили Вермахту втратили понад 50 % особового складу (209 600 осіб загинуло, 31 938 потрапили в полон) і значну частину бойової техніки (1 610 танків і САУ; 978 бронетранспортерів і бронемашин; 4 693 гармат; 2 477 мінометів; 53 987 автомобілів та тягачів; 333 літаки). Проскурівсько-Чернівецька операція за кількістю військ противника, які потрапили в оточення, не має аналогів у батальній історії України. Проте акцент на цей факт ніколи не робився, оскільки через помилки командування, передусім Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова, успіху в ліквідації оточеного угруповання досягти не вдалось. 1-й Український фронт втратив 161 167 осіб, з них: убитими − 36 699; пораненими − 116 420; зникло безвісти − 8 048. Червона армія розколола стратегічний фронт німецьких, румунських та угорських військ. Противник залишився без основних комунікацій. Усе це стало передумовою організації наступу на львівському напрямку і повного вигнання окупантів за межі України.
@armyinformcomua
Російського агента, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт з колони ЗСУ на Кіровоградщині, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прикордонники Чопського загону затримали 49-річного закарпатця, який видавав себе за рибалку, щоб дістатися Словаччини.
На Сумщині аеророзвідники артилерійського дивізіону «Грім» 225-го окремого штурмового полку вистежили ворожу штурмову групу. Вони терпляче дочекалися, поки окупанти зберуться в одному з будинків села Олексіївка, після чого завдали точного удару 152-мм калібром.
Оператори безпілотних систем Сил оборони вполювали моторний човен російських загарбників разом з екіпажем.
Українські військові пояснили алгоритм прийняття рішень щодо ударів по місцях накопичення російських окупаційних сил.
У вівторок, 7 жовтня, Міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч з новопризначеним надзвичайним і повноважним послом Німеччини Гайко Томсом.
від 25000 до 125000 грн
Вся Україна
22 окремий мотопіхотний батальйон 92 ОШБр
від 20000 до 120000 грн
Десна (Чернігівська обл.)
Військова частина А4302
від 50000 до 120000 грн
Тисмениця
Івано-Франківський РТЦК та СП
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…