Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
29 квітня 1918 року над переважною більшістю кораблів Чорноморського флоту у Севастополі замайорів синьо-жовтий стяг. Проголошення створення Військово-Морських Сил України остаточно зафіксувало перемогу українського руху на Чорноморському флоті, а дії українського війська привели до падіння більшовицького режиму в Криму.
27 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про флот УНР, яким російський Чорноморський флот (як військовий, так і транспортний) був оголошений флотом УНР. Однак на той час чорноморське узбережжя було захоплене більшовиками.
Після підписання Берестейської угоди розпочалося визволення України її військами у союзі з військами Німеччини та Австро-Угорщини. Поразки червоних військ в Україні у березні-квітні значно послабили більшовицьку владу на Кримському півострові. 22 квітня до Криму з боями прорвалася група полковника Армії УНР Петра Болбочана.
Згодом до Севастополя прибула делегація УНР. Після довгих переговорів контрадмірал Михайло Саблін офіційно оголосив Чорноморський флот флотом УНР та наказав урочисто підняти українські прапори. Це рішення було ухвалене з урахуванням підсумків делегатських зборів на лінкорі «Воля» та настроїв української більшості команд.
Тож 29 квітня 1918 року до шостої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Флагманом тодішнього українського флоту став корабель «Святий Юрій Побідоносець». Проте вже наступного дня, піддавшись пропаганді більшовиків, частина кораблів вийшла до Новоросійська. В Севастополі під українським прапором залишилися 7 лінійних кораблів, 3 крейсери, 12 есмінців, 15 підводних човнів, 5 плавучих баз, 3 румунських допоміжних крейсери, велика кількість транспортних і допоміжних кораблів.
Попри це, дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту. У квітні 1919 року Морське Міністерство УНР оголосило 29 квітня днем Свята Українського Державного Флоту й водночас днем Свята Українського Чорного Моря.
Свято 29 квітня відзначали на всіх континентах, де існувала українська діаспора
Того ж 1919 року в українських частинах морської піхоти, які були розміщені в Коломиї, відбулося перше святкування дня Українського Державного Флоту. У період між двома світовими війнами день 29 квітня відзначали як свято в Західній Україні та майже по всіх осередках української еміграції Європи та Азії. Не забували про цей день і після Другої світової війни.
Так, у 1951 році Підпільна Пошта України випустила перший пам’ятний блок з чотирьох марок під назвою «Вітай, Чорне море!», присвячений 33-й річниці з дня підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту.
У 1953 у Філадельфії (США) відбулась академія на честь Свята Українського Моря, влаштована Організацією Демократичної Української Молоді. А у 1959 в Аргентині організація «Легіон імені Симона Петлюри» відзначила Свято Українського Моря і Флоту. В 60-ту річницю підіймання українських прапорів на Чорноморському флоті у Нью-Йорку на борту історичного вітрильника Peking відбулася історична реконструкція подій 1918 року: корабель було символічно перейменовано на «Святий Юрій Побідоносець» і передано до складу Чорноморського флоту УНР. Таким чином, свято 29 квітня відзначалося на всіх континентах, де існувала українська діаспора.
Попри те, що українська національна революція та державність були придушені навалою більшовицьких військ, історичне значення факту заснування Українською державою військо-морського флоту є унікальним і далекоглядним. Це означає, що Україна як суверенна та незалежна держава завжди буде морською державою з власними Військово-Морськими Силами та флотськими традиціями, які в нашій історії сягають ще часів княжої та козацько-гетьманської доби.
