Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Маленькі рушниці», які дозволяють стріляти за допомогою однієї руки, з’явилися всередині шістнадцятого століття. Винахідником пістолетів був італійський майстер Каміл Вітеллі, який проживав та працював в місті Пістойя. Нова зброя була створена для кавалеристів і згодом стала найпопулярнішим зразком індивідуальної зброї. Досить згадати перший револьвер американця Самуеля Кольта, створений у 1836 році. Він отримав назву «Патерсон» на честь міста, де він випускався. Серед великої кількості пістолетів, револьверів, які набули широкого розповсюдження, існує стрілецька зброя, яка маловідома та відрізняється від інших незвичайними конструкторськими рішеннями.
Ракетний пістолет
На початку шістдесятих років минулого століття Артур Біль та Роберт Мейнард працювали в невеличкій американській компанії MB ASSOCIATES та поставили перед собою завдання створити малошумний та дуже ефективний пістолет. Для виконання такого складного завдання знайшлося дуже оригінальне рішення: замість звичайних набоїв, вирішили використовувати мініатюрні ракети. Під час робіт був створений унікальний ракетний пістолет, який отримав назву Gyrojet. Згодом конструктори розробили карабін та гвинтівку. Зброя вийшла дійсно тихою, при пострілі лунав короткий звук, схожий на той, коли спускають автомобільну шину. На відміну від звичайної зброї, швидкість ракетної кулі при пострілі була незначною – 30 метрів за секунду. Через сім метрів лету швидкість кулі різко зростала до 300 м/сек., а через 20 метрів досягала максимальної швидкості у 380 м/сек.
Пістолет був виконаний з алюмінію, вагою 620 г, калібр ракет – 13Х50 мм. Мав невіддільний магазин на 6 ракет, який знаходився в пістолетній рукоятці. Офіційно пістолет на озброєння армії прийнятий не був. Але офіцери армії США купляли у фірми розробника ракетну зброю та застосовували її під час війни у В’єтнамі.
Лазерний пістолет космонавта
Під час холодної війни політична напруга між СРСР та США набула неабияких розмірів. Дійшло до того, що в Союзі розглядали можливість збройного конфлікту на орбіті між екіпажами радянських космонавтів та американських астронавтів. Тому Москва запустила в життя програму «Алмаз», яка передбачала розробку захисту орбітальних станцій. В результаті створили фантастичну зброю – лазерний пістолет космонавта.
За допомогою пістолета передбачалося нейтралізовувати американських астронавтів та виводити з ладу оптичні системи ворожих космічних апаратів. У пістолеті як набої використовувались піротехнічні лампи-спалахи, зовнішньо схожі на звичайні набої. Під дією електричного імпульсу в набої відбувався спалах суміші цирконієвої фольги та солей металу, який досягав температури у 5000 градусів. Енергія спалаху поглиналася оптичними елементами пістолета, які розміщалися за освітлювальною камерою, в результаті чого виникав імпульс (лазерний промінь). Пістолет мав магазин на вісім набоїв, перезаряджався вручну. Ефективність дії лазерного пістолета становила 20 метрів, що було цілком достатньо в умовах орбітальної станції.
Пряжка, що стріляє, німецького конструктора Маркуса
Під час Першої світової війни Луіс Маркус потрапив у полон, де йому і прийшла ідея створити зброю, яка б дозволяла уникати неволі. В 1942 році під час уже Другої світової війни Маркус створив у металі вогнепальну пряжку.
У 1944 році в місті Лейбніц на заводі, який виробляв велосипеди, запустили в серію першу партію поясних пряжок-пістолетів, що призначалися для випускників академії збройних сил СС. Але налагодити широкомасштабний випуск так і не вдалося – авіація союзників знищила підприємство.
Зовнішньо пряжка нічим не вирізнялася від інших. Випускалася у двох варіантах, перший мав два стволи калібром 7, 65 мм, другий — чотири стволи під боєприпаси 5,6 мм. Для приведення в дію пряжки пістолета в бойовий стан достатньо було натиснути на дві кнопки, які розміщалися з лівої сторони пряжки. Кришка пряжки підіймалася вгору, а блок стволів розгортався перпендикулярно відносно пряжки в бойове положення. Поряд із кожним стволом була вмонтована спускова кнопка. При необхідності здійснювався постріл одночасно з усіх стволів залпом, або поодинокими з окремого ствола.
