Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
Науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа» (м.Київ) – вітчизняний виробник безпілотних авіакомплексів розробив новий комплекс із баражуючим боєприпасом під назвою «Грім» (Silent Thunder). Кореспондент АрміяІnform поспілкувався з директором НВП «Атлон Авіа» Артемом В’юнником стосовно нової розробки і побував на її випробуваннях.
– Артеме Андрійовичу, ваш безпілотник «Фурія» працює на передовій не перший рік. Що стало поштовхом для розробки баражуючого боєприпаса?
– Так, наша «Фурія» працює у військах з 2014 року, і ми постійно взаємодіємо з нашими операторами і в цілому з підрозділами, що експлуатують таку техніку. В ці роки наші військові спостерігали ситуацію, коли росіяни свою техніку (системи розвідки, РЕБ, артилерійські батареї) розташовують у житлових кварталах, серед будинків і уразити її без ймовірного ушкодження будівель чи інфраструктури майже неможливо.
Неодноразово наші військові виявляли ворожу техніку, радіолокаційні станції, системи розвідки, що тижнями стояли біля багатоповерхівок, в яких мешкають цивільні, та спокійно працювали проти українських сил, і з цим нічого не могли вдіяти. Тож ми почали вивчати світовий досвід баражуючих боєприпасів, але на той час морально не були готові до створення подібної системи ураження.
Після принесених Україною жертв ми переоцінили ситуацію і наші можливості. І зрозуміли, що приречені створити високоточну зброю, яка врятує багато людських життів. Й почали шукати компоновку, формувати тактико-технічні характеристики з огляду на цілі, які необхідно уражати, в яких умовах вони перебувають, на якій відстані їх розташовують. Вирішили, що для ураження цілей найкраще підходить схема біплана з Х-компоновкою, яка гарантує хороші характеристики у горизонтальному польоті й при плануванні на ціль у вертикальній траєкторії.
Перед нашим колективом постало важливе питання – в який спосіб піднімати у повітря наші боєприпаси. Спершу розглядався варіант катапульти – пневматичної або еластичної з гумовим силовим блоком. Коли створили перший «Грім», то зрозуміли, що катапульту робити довго, дорого. І подумали, чому б не підняти боєприпас у повітря й не скинути його за допомогою мультиротора.
«Грім» прив’язали до коптера, створили систему скидання з радіокеруванням і перший раз для тесту скинули його у повітрі. Ідея спрацювала. Один колега запропонував боєприпаси прикріплювати до мультиротора на спеціальних кріпленнях носовою частиною доверху. Після того, як коптер підіймає «Грім» у повітря на визначеній висоті, в автоматичному режимі боєприпас вивільняється, запускається його двигун, і він починає керований політ до цілі. До того ж, вирішили використовувати мультиротор не тільки як стартовий майданчик, а і як ретранслятор. У бойових умовах це дозволяє виконувати запуск з будь-якого місця.
Основні ТТХ боєприпаса «Грім» ST-35
Крейсерська швидкість 120 км/год
Тривалість польоту 60 хв
Злітна вага 10 кг
Вага бойової частини 3,5 кг
Типи бойової частини термобарична
кумулятивна
осколково-фугасна
Ймовірність ураження цілі 0,95
Ефективна робоча висота 800-1200 м
Розрахунок 3 особи
– Ви запланували випробування «Грому» в польових умовах. Які завдання поставлені перед випробувачами?
– Політ «Грому» особливий. Це другий запуск за допомогою мультикоптера, деякі етапи польоту вперше відбудуться в автоматичному режимі. Заплановано підйом у повітря, відокремлення на визначеній висоті боєприпаса від мультикоптера, початок польоту за заданим маршрутом, автосупровід цілі, імітація пікірування на ціль, повернення на стартовий майданчик. «Грім» для випробувань оснащений системою посадки з допомогою парашута. Бойовий варіант парашутом не оснащуватиметься.
відео: випробування баражуючого боєприпаса «Грім» ST-35
– Ну от і ми стали свідками роботи «Грому». Як оцінюєте результати випробувань?
– Передусім поставлено завдання усунути проблеми, які мали при першому зльоті. Сьогодні все пройшло штатно і прогнозовано – повністю в автоматичному режимі. У першому польоті автоматичний зліт довелось призупинити та перейти на ручний режим через незначні проблеми, що виникли з бортовими датчиками.
Зліт, від’єднання боєприпаса, переворот у повітрі, все відбулося, як і планували. Результатом задоволений. Швидкість польоту «Грому» досягнута відповідно до розрахунків. За результатами випробувань, зробимо аналіз телеметрії, адже це найважливіший етап випробувань, і внесемо необхідні корективи.
– Звідки з’явилася назва боєприпаса, яка в перекладі з англійської звучить як «Тихий Грім»?
– Наш боєприпас грізний, тихий і непомітний. Адже політ відбувається в беззвучному режимі. Таку невелику ціль, яка до того ж швидко рухається, у небі на висоті понад 500 метрів візуально спостерігати доволі важко.
