Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
При плануванні та проведенні військових операцій на Європейському ТВД (театр військових дій. – Ред.) логістичне забезпечення операцій вимагає створення мережі маршрутів і вузлів, здатних доставляти сили для підтримки операцій. Слід враховувати, що час на їхнє проведення може бути обмеженим, а безпосередні учасники операцій можуть та будуть перебувати під активним впливом противника – простіше кажучи, під вогнем та ракетно-бомбовими ударами.
Необхідно, щоб чисельність та оснащеність сил на театрі бойових дій не перевищувала ту, якої вимагає ситуація. Надзвичайно важлива і послідовність дій. Адже основне правило логістики: правильні сили з потрібним обладнанням, у потрібний час, і в потрібному місці.
За виробництво озброєння, техніки і майна відповідає промисловість країни-учасника НАТО.
Збройні сили відповідають за отримання вихідного продукту, зберігання, транспортування, обслуговування, експлуатацію, утилізацію озброєння, техніки і майна.
Загалом, у військовій логістиці існує правило 5 «D»:
Destination (призначення) – визначає особливість потреби
Distance (віддаленість) – визначає стан шляхів сполучення
Demand (вимога) – визначає важливість потреби
Duration (тривалість) – визначає необхідну експлуатаційну надійність і необхідність інвестування для потреб забезпечення
Dispersal (розосередження) – загроза шляхам сполучення (основним маршрутам поставок).
Сутність логістики полягає в тому, що командна структура НАТО погоджує потреби і матеріально-технічне забезпечення для проведення операцій. Співробітництво між державами починається на стадії планування. Це дає змогу визначити загальні завдання й рішення та здійснити ресурсний розподіл заздалегідь.
Управління логістикою
Ці повноваження надаються командувачу НАТО над тиловими частинами і організаціями, включаючи Національні елементи підтримки (NSE), що дозволяють йому синхронізувати, надати перевагу та інтегрувати функції логістики, необхідні для виконання спільної місії. Слід зауважити: це не дає владу над ресурсами, що перебувають у національній власності, якими володіє NSE – за винятком випадків, узгоджених з передачею повноважень або відповідно до принципів і політики НАТО щодо логістики.
Підтримка об’єднаних сил з боку влади країни, на території якої вони дислокуються, є цивільною і військовою допомогою, що надається в мирний час, у період надзвичайних ситуацій, криз, конфліктів силам та організаціям Альянсу, які розміщені, функціонують чи проходять транзитом територією країни.
Держава, на території якої дислокуються об’єднані сили, може надавати допомогу в:
- організації отримання дозволу для іноземних військ на перебування на території країни, її повітряному просторі чи територіальних водах;
- забезпеченні житловими умовами солдатів;
- постачанні води, харчування, палива, боєприпасів тощо;
- отриманні дозволу на використання військових об’єктів (баз, морських портів та аеропортів);
- наданні послуг (медичне забезпечення, інженерно-будівельні роботи, дозвілля).
Введення військ на територію тієї чи іншої країни відбувається за взаємної згоди у випадку:
- проведення військових навчань;
- у разі виникнення потреби в допомозі в галузі безпеки;
- якщо на країну здійснили напад, і є потреба у забезпеченні її оборони;
- задля виконання заходів в рамках співпраці з іншими країнами на колективну оборону;
- якщо країна потерпає від природньої чи техногенної катастрофи і просить про допомогу.
Стратегічні цілі логістики
Їх країни НАТО визначили при створенні міжнародних сил.
В умовах безпосередньої загрози з боку країни-агресора необхідно створити боєздатні і функціонально сумісні можливості спільної логістики та тримати їх у бойовій готовності.
Для цього необхідно оптимізувати системи управління і контролю матеріально-технічного забезпечення, щоб досягти вищої можливості швидкого розгортання сил НАТО й посилення їхнього тилового забезпечення.
Країни НАТО створили багатонаціональні центри з координації морських і повітряних перевезень. Триває формування багатонаціональних об’єднаних підрозділів матеріально-технічного забезпечення.
Деякі досвідченіші країни беруть на себе роль наставника. У США та Великої Британії досвіду набагато більше, ніж в інших держав щодо проведення операцій на значній відстані від пунктів постійної дислокації.
НАТО організовує планування матеріально-технічного забезпечення й створює структури управління і контролю в межах проєктів так званої розумної оборони. Формується управління системою матеріально-технічного забезпечення.
Відбувається розширення синхронізації державної освіти та підготовки із залученням спеціалістів НАТО. Для цього застосовують план логістичної стратегічної підготовки з ширшим використанням новітніх технологій: зв’язку, дистанційного навчання та імітаційного моделювання.
Що виявили навчання
Під час численних навчань було виявлено багато автономних, бюрократично-ускладнених систем забезпечення. Вони часто неузгоджені, необґрунтовано дубльовані в межах держав.
Брак достовірної інформації видає неповну картину наявних логістичних ресурсів, що призводить до втрати можливостей і зайвих поставок. Водночас при оптимізації роботи логістичних структур можна досягти істотного зменшення займаної площі різними структурами й істотної економії часу, що призведе до зниження загальних витрат. Це надає можливість для держав внести свою справедливу частку підтримки сил Альянсу.
Оптимальне використання національних сил і засобів, а також спеціальних знань і досвіду для збільшення гнучкості, зменшення вимог щодо процедури повітряних перевезень призведе до зниження використання обмежених місцевих ресурсів.
Під час навчань та моделювання виявлені наступні перешкоди:
- відсутність послідовності в діях оперативних штабів та координації зусиль, що призводить до збільшення часу на планування;
- недостатній рівень знання англійської, національні закони, стандарти, обмеження по масі й габаритам у перевезенні військових вантажів.
Також виявлено низку проблем із країнами, що доєдналися до Альянсу:
- недостатньо тренований особовий склад, що не відповідає вимогам укомплектування командної структури НАТО;
- недосконала система кваліфікаційного відбору особового складу для укомплектування як командної, так і силової структур НАТО;
- необхідність удосконалення можливостей залучення на ранніх етапах планування навчань Альянсу та збройних сил держав.
За результатами останніх трьох років навчань Сил реагування із залученням штабів як командної, так і силової структури, виявлено наступні проблеми:
- незнання документації, процесів та процедур НАТО;
- неготовність особового складу логістики до інтегрування в силову та командну структури.
Так, при плануванні військових дій на Європейському ТВД є велика кількість проблем, що потребують усунення.
Ці та інші завдання відпрацюють під час маневрів НАТО «Захисник-2020» (Defender 2020), що стануть найбільшими за останні 25 років. Їхня мета – відпрацювати оперативне перекидання американських військ до Польщі та країн Балтії.
У рамках навчань до Європи морем і повітрям доставлять до 20 тисяч солдатів і офіцерів США, а також 13 тисяч одиниць військової техніки. Усього в маневрах задіють приблизно 37 тисяч солдатів з 19 країн. Навчання триватимуть близько п’яти місяців, потім американські військові мають повернутися на батьківщину.
У той час, як основною територією для переміщення військ стане Польща, Німеччина виконуватиме функції логістичного центру і головної транзитної країни.
