У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
При плануванні та проведенні військових операцій на Європейському ТВД (театр військових дій. – Ред.) логістичне забезпечення операцій вимагає створення мережі маршрутів і вузлів, здатних доставляти сили для підтримки операцій. Слід враховувати, що час на їхнє проведення може бути обмеженим, а безпосередні учасники операцій можуть та будуть перебувати під активним впливом противника – простіше кажучи, під вогнем та ракетно-бомбовими ударами.
Необхідно, щоб чисельність та оснащеність сил на театрі бойових дій не перевищувала ту, якої вимагає ситуація. Надзвичайно важлива і послідовність дій. Адже основне правило логістики: правильні сили з потрібним обладнанням, у потрібний час, і в потрібному місці.
За виробництво озброєння, техніки і майна відповідає промисловість країни-учасника НАТО.
Збройні сили відповідають за отримання вихідного продукту, зберігання, транспортування, обслуговування, експлуатацію, утилізацію озброєння, техніки і майна.
Загалом, у військовій логістиці існує правило 5 «D»:
Destination (призначення) – визначає особливість потреби
Distance (віддаленість) – визначає стан шляхів сполучення
Demand (вимога) – визначає важливість потреби
Duration (тривалість) – визначає необхідну експлуатаційну надійність і необхідність інвестування для потреб забезпечення
Dispersal (розосередження) – загроза шляхам сполучення (основним маршрутам поставок).
Сутність логістики полягає в тому, що командна структура НАТО погоджує потреби і матеріально-технічне забезпечення для проведення операцій. Співробітництво між державами починається на стадії планування. Це дає змогу визначити загальні завдання й рішення та здійснити ресурсний розподіл заздалегідь.
Управління логістикою
Ці повноваження надаються командувачу НАТО над тиловими частинами і організаціями, включаючи Національні елементи підтримки (NSE), що дозволяють йому синхронізувати, надати перевагу та інтегрувати функції логістики, необхідні для виконання спільної місії. Слід зауважити: це не дає владу над ресурсами, що перебувають у національній власності, якими володіє NSE – за винятком випадків, узгоджених з передачею повноважень або відповідно до принципів і політики НАТО щодо логістики.
Підтримка об’єднаних сил з боку влади країни, на території якої вони дислокуються, є цивільною і військовою допомогою, що надається в мирний час, у період надзвичайних ситуацій, криз, конфліктів силам та організаціям Альянсу, які розміщені, функціонують чи проходять транзитом територією країни.
Держава, на території якої дислокуються об’єднані сили, може надавати допомогу в:
- організації отримання дозволу для іноземних військ на перебування на території країни, її повітряному просторі чи територіальних водах;
- забезпеченні житловими умовами солдатів;
- постачанні води, харчування, палива, боєприпасів тощо;
- отриманні дозволу на використання військових об’єктів (баз, морських портів та аеропортів);
- наданні послуг (медичне забезпечення, інженерно-будівельні роботи, дозвілля).
Введення військ на територію тієї чи іншої країни відбувається за взаємної згоди у випадку:
- проведення військових навчань;
- у разі виникнення потреби в допомозі в галузі безпеки;
- якщо на країну здійснили напад, і є потреба у забезпеченні її оборони;
- задля виконання заходів в рамках співпраці з іншими країнами на колективну оборону;
- якщо країна потерпає від природньої чи техногенної катастрофи і просить про допомогу.
Стратегічні цілі логістики
Їх країни НАТО визначили при створенні міжнародних сил.
В умовах безпосередньої загрози з боку країни-агресора необхідно створити боєздатні і функціонально сумісні можливості спільної логістики та тримати їх у бойовій готовності.
Для цього необхідно оптимізувати системи управління і контролю матеріально-технічного забезпечення, щоб досягти вищої можливості швидкого розгортання сил НАТО й посилення їхнього тилового забезпечення.
Країни НАТО створили багатонаціональні центри з координації морських і повітряних перевезень. Триває формування багатонаціональних об’єднаних підрозділів матеріально-технічного забезпечення.
Деякі досвідченіші країни беруть на себе роль наставника. У США та Великої Британії досвіду набагато більше, ніж в інших держав щодо проведення операцій на значній відстані від пунктів постійної дислокації.
НАТО організовує планування матеріально-технічного забезпечення й створює структури управління і контролю в межах проєктів так званої розумної оборони. Формується управління системою матеріально-технічного забезпечення.
Відбувається розширення синхронізації державної освіти та підготовки із залученням спеціалістів НАТО. Для цього застосовують план логістичної стратегічної підготовки з ширшим використанням новітніх технологій: зв’язку, дистанційного навчання та імітаційного моделювання.
Що виявили навчання
Під час численних навчань було виявлено багато автономних, бюрократично-ускладнених систем забезпечення. Вони часто неузгоджені, необґрунтовано дубльовані в межах держав.
Брак достовірної інформації видає неповну картину наявних логістичних ресурсів, що призводить до втрати можливостей і зайвих поставок. Водночас при оптимізації роботи логістичних структур можна досягти істотного зменшення займаної площі різними структурами й істотної економії часу, що призведе до зниження загальних витрат. Це надає можливість для держав внести свою справедливу частку підтримки сил Альянсу.
Оптимальне використання національних сил і засобів, а також спеціальних знань і досвіду для збільшення гнучкості, зменшення вимог щодо процедури повітряних перевезень призведе до зниження використання обмежених місцевих ресурсів.
Під час навчань та моделювання виявлені наступні перешкоди:
- відсутність послідовності в діях оперативних штабів та координації зусиль, що призводить до збільшення часу на планування;
- недостатній рівень знання англійської, національні закони, стандарти, обмеження по масі й габаритам у перевезенні військових вантажів.
Також виявлено низку проблем із країнами, що доєдналися до Альянсу:
- недостатньо тренований особовий склад, що не відповідає вимогам укомплектування командної структури НАТО;
- недосконала система кваліфікаційного відбору особового складу для укомплектування як командної, так і силової структур НАТО;
- необхідність удосконалення можливостей залучення на ранніх етапах планування навчань Альянсу та збройних сил держав.
За результатами останніх трьох років навчань Сил реагування із залученням штабів як командної, так і силової структури, виявлено наступні проблеми:
- незнання документації, процесів та процедур НАТО;
- неготовність особового складу логістики до інтегрування в силову та командну структури.
Так, при плануванні військових дій на Європейському ТВД є велика кількість проблем, що потребують усунення.
Ці та інші завдання відпрацюють під час маневрів НАТО «Захисник-2020» (Defender 2020), що стануть найбільшими за останні 25 років. Їхня мета – відпрацювати оперативне перекидання американських військ до Польщі та країн Балтії.
У рамках навчань до Європи морем і повітрям доставлять до 20 тисяч солдатів і офіцерів США, а також 13 тисяч одиниць військової техніки. Усього в маневрах задіють приблизно 37 тисяч солдатів з 19 країн. Навчання триватимуть близько п’яти місяців, потім американські військові мають повернутися на батьківщину.
У той час, як основною територією для переміщення військ стане Польща, Німеччина виконуватиме функції логістичного центру і головної транзитної країни.
